Ухвала суду № 96929356, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7083/21

У Х В А Л А

17 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (вул. Погранична 9, м. Миколаїв, 54020) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 07.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13.05.2021, від Позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві інформацію щодо того, у якому розмірі (сумі) слідчим Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, надавалася матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у 2020 році при наданні відпустки за період роботи з 27.11.2019 по 27.11.2020 роки.

В обґрунтування заяви зазначено, що отримати зазначену інформацію можливо тільки на підставі ухвали суду.

Вивчивши матеріали справи в частині, що стосується вирішення питання про забезпечення доказів, суд вважає, що заява позивача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:

- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх огляду за місцем знаходження, застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Подана позивачем заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути втрачені.

Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № 11-929заі19), від 22 серпня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № П/9901/385/19) та від 3 липня 2019 року по справі № 9901/845/18 (адміністративне провадження № П/9901/845/18) тощо.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву представника позивача про забезпечення доказів необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 114-116, 241-243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Бутенко А.В.