
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2021 р. справа № 400/5557/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у письмовому провадженні справу з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ
за позовомКоваля Максима Григорійовича, вул. Радсадівська, 29А, м. Миколаїв, 54057; вул. Троїцька, 240 А/5, м. Миколаїв, 54028
до відповідачаЗаводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030
провизнання незаконною та скасування постанови від 01.12.2020 р. ВП № 61002351
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або Заводський ВДВС), в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 61002351 від 01.12.2020 року, прийняту заступником начальника Заводського ВДВС Волкомор А.В., в рамках виконавчого провадження № 61002351.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що суму виконавчого збору в розмірі 528 779,74 грн. відповідачем обраховано неправомірно, оскільки сума з якої обраховано виконавчий збір не є сумою, яка підлягає стягненню з позивача, оскільки ОСОБА_1 є боржником лише в межах належного йому автомобіля, що був переданий в заставу попереднім власником.
Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно з виконавчим листом з ОСОБА_1 підлягала стягненню сума 5 287 797,39 грн., а той факт, що зазначена сума мала бути стягнута за рахунок реалізації конкретно визначеного майна (автомобіля) не спростовує і не зменшує розміру заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Будь-яких додаткових чи особливих умов або обмежень щодо визначення суми виконавчого збору при виконанні рішення про стягнення заборгованості за рахунок реалізації конкретно визначеного майна, чинне законодавство не містить. Відповідно, доводи позову про те, що сума виконавчого збору має розраховуватись від вартості продажу автомобіля на прилюдних торгах є необґрунтованою, оскільки такої бази обрахування для виконавчого збору законодавством не встановлено.
Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 02.12.2020 року суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та зупинив стягнення на підставі постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 61002351 від 01.12.2020 року (а. с. 112-114).
Суд відкрив провадження у справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 116-117).
Керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
10.12.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист, відповідно до якого в рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою Угодою № FW501.755 від 17.04.2013 року та укладеними на її підставі Договорами про надання траншу № 501.45114/FW501.755 від 15.05.2015 року; № 501.45125/FW501.755 від 20.05.2015 року; № 501.45166/FW501.755 від 13.08.2015 року; № 501.45187/FW501.755 від 03.09.2015 року; № 501.45207/FW501.755 від 06.10.2015 року, звернути стягнення на рухоме майно, що перебуває в заставі публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) відповідно до Договору застави рухомого майна № 291173-Д31 від 16.01.2014 року, - транспортний засіб, тип - вантажний фургон, марка МАN, модель LЕ 180 С, випуску 2001 року, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний НОМЕР_2 (попередні реєстраційні № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ), який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності на підставі договору № 4841/2016/016227 від 17.08.2016 року, на загальну суму заборгованості 5 287 797,39 грн., що підлягає сплаті позивачеві з вартості предмета застави шляхом реалізації предмету застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Встановити початкову ціну реалізації предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (а. с. 11-12).
В січні 2020 року даний виконавчий лист звернуто до виконання до Заводського ВДВС.
20.01.2020 року відповідач прийняв постанову про стягнення виконавчого збору, згідно якої з ОСОБА_1 підлягає стягненню виконавчий збір в розмірі 528 779,74 грн. (а. с. 13-14).
30.11.2020 року відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 ч. 1 п. 15 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 35-37), згідно якої коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно) недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк". В рахунок погашення боргу стягувачу перераховано 65 721,82 грн., в рахунок погашення виконавчого збору перераховано - 6 572,18 грн.
01.12.2020 року відповідач прийняв постанову про стягнення виконавчого збору, згідно з якою в ході здійснення виконавчого провадження частково стягнуто виконавчий збір у розмірі 6 572,18 грн., залишок виконавчого збору боржником не сплачено, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню виконавчий збір в розмірі 522 207,56 грн. (а. с. 38-39).
Відповідно до ч. 1-2, 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 25.09.2020 року), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Як вбачається з виконавчого листа від 10.12.2019 року, позивач зобов`язаний передати для реалізації транспортний засіб (МАN, модель LЕ 180 С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), який належить йому на праві власності на підставі договору № 4841/2016/016227 від 17.08.2016 року та який перебуває в заставі публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) відповідно до Договору застави рухомого майна № 291173-Д31 від 16.01.2014 року.
Державним виконавцем описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 , визначене виконавчим документом, а саме транспортний засіб МАN, реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова про опис та арешт майна боржника № 61002351 від 01.06.2020 року, а. с. 50-51), який в подальшому реалізовано через Систему електронних торгів арештованим майном (акт про проведені електронні торги від 17.11.2020 року, а. с. 52).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 25.09.2020 року), реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Як вказує відповідач у відзиві, транспортний засіб реалізовано. 16.10.2020 року на рахунок відділу з обліку депозитних сум надійшли кошти від реалізації майна боржника у сумі 73 568,0 грн., які розподілено відповідно до ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". В рахунок погашення боргу стягувачу перераховано суму 65 721,82 гри., а в рахунок погашення виконавчого збору перераховано 6 572,18 грн.
Відповідно до ч. 2, 5-6 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону.
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Враховуючи наведені норми та обставини справи, державний виконавець повинен був стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 10 % вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, тобто 10 % від вартості транспортного засобу позивача МАN (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
Натомість, державний виконавець визначив суму виконавчого збору в розмірі 10 % з суми 5 287 797,39 грн., яка, як вбачається з матеріалів справи, є сумою боргу ТОВ "Ніка Меблі" перед ПАТ "ПроКредитБанк".
Отже, судом встановлено, що позивач не є боржником на суму 5 287 797,39 грн. Зазначена сума боргу є боргом ТОВ "Ніка Меблі", а позивач є боржником лише в частині майна, переданого в заставу попереднім власником транспортного засобу МАN (реєстраційний номер НОМЕР_2 ). Тому, розмір виконавчого збору не може бути більшим ніж 10 % вартості предмету застави.
За таких обставин, відповідачем безпідставно визначено суму виконавчого збору у розмірі 528 779,74 грн., що є 10 % від суми боргу ТОВ "Ніка Меблі" перед ПАТ "ПроКредитБанк", замість 10 % від вартості транспортного засобу МАN (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), чим порушено права позивача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 01.12.2020 року, згідно якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 залишок виконавчого збору в сумі 522 207,56 грн., підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Згідно з ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 5 222,08 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1927401477.1 від 02.12.2020 року на суму 840,80 грн. (а. с. 54) та квитанцією № 0.0.1987486837.1 від 21.01.2021 року на суму 4 381,28 грн., з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 34993162) задовольнити.
2. Постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 61002351, прийняту 01.12.2020 року заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анною Володимирівною, скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 34993162) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 5 222,08 грн. (п`ять тисяч двісті двадцять дві гривні вісім копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя А. О. Мороз
Судове рішення № 96929055, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 17.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/5557/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: