Рішення № 96929020, 17.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. справа № 400/2610/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "АРТІЛЬ-БУД", вул. Північна, 2, кв. 1, м. Миколаїв, 54036

простягнення заборгованості в сумі 27 986,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач або Фонд) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІЛЬ-БУД" (надалі - відповідач або ТОВ "АРТІЛЬ-БУД"), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 27 986,33 грн. з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 27 588,89 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 397,44 грн.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2019 року відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати - нарахована пеня.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 35-36).

Від відповідача до суду відзив не надходив, копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ним отримана (а. с. 38).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідач подав до Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми № 10-ПІ, в якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила - 9 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - 1 особа (а. с. 11).

Згідно з наданим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області переліку страхувальників, який був сформований на підставі електронної бази даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2019 році у ТОВ "АРТІЛЬ-БУД" становила 9 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у ТОВ "АРТІЛЬ-БУД" за 2019 рік становить 0 осіб.

З метою усунення розбіжностей, виявлених Фондом у середньообліковій кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність при звірянні звітних відомостей, зазначених ТОВ "АРТІЛЬ-БУД" у звіті форми № 10-ПІ за 2019 рік та у звіті, який відповідач подав до Пенсійного фонду, позивачем до відповідача направлений лист про усунення розбіжностей.

25.05.2020 року на адресу позивача від ТОВ "АРТІЛЬ-БУД" надійшли пояснення по звіту № 10-ПІ за 2019 рік, разом з тим копію пояснень позивач до позову не надав.

Позивач застосував до відповідача адміністративно - господарські санкції в сумі 27 588,89 грн., у зв`язку із незайнятим 1 робочим місцем, яке призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, згідно із даними звіту за 2019 рік та у зв`язку із не сплатою до 15.04.2020 року адміністративно - господарських санкцій, нарахована пеня в сумі 397,44 грн.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, ст. 18 Закону № 875 не встановлено правил, за якими підприємство було б зобов`язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, частиною третьою вказаної статті чітко визначені обов`язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 18-1 цього ж Закону пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (у редакції від 07.02.2017 року), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42, форма № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Отже, вказане свідчить про наявність у роботодавця обов`язку виділяти та створювати робочі місця для осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, а також повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування. Звіт форми № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 22.10.2018 року № 1/22-10-18 (а. с. 14) відповідачем прийнято на посаду виконавця робіт - ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), який має 3 групу інвалідності, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серія 12 ААА № 558233 (а. с. 16).

Наказом від 11.04.2019 року № 1/11-04-19 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням з 11.04.2019 року (а. с. 15).

Окрім того, в матеріалах справи міститься наказ "Про прийняття на роботу ОСОБА_2 " від 15.02.2019 року № 1/15-02-19 (а. с. 17), згідно з яким ОСОБА_2 , яка має інвалідність 2 групи, було прийнято на роботу з 18.02.2019 року.

Проте у подальшому, наказом "Про скасування наказу № 1/15-02-19 від 15.02.2019 року" від 26.02.2019 року № 1/26-02-19 скасовано наказ від 15.02.2019 року "Про прийняття на роботу ОСОБА_2 " як такий, що не набрав чинності в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не приступила до виконання трудових обов`язків 18.02.2019 року (а. с. 18).

Отже, у ТОВ "АРТІЛЬ-БУД" у 2019 році, а саме по 11.04.2019 року працювала одна особа з інвалідністю - ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, після звільнення ОСОБА_1 , відповідач не подав до центру зайнятості звітність форми № 3-ПН з інформацією про наявність вакансії для осіб з інвалідністю.

На підтвердження зазначеного свідчить лист Миколаївського міського центру зайнятості від 16.06.2020 року, згідно якого ТОВ "АРТІЛЬ-БУД" у 2019 році не подавало форми звітності 3-ПН про можливе працевлаштування осіб з інвалідністю (а. с. 20).

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі № 805/3032/17-а дійшов наступного висновку: "... Юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, статті 18, частини 2, 3 та 5 статті 19 Закону № України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН."

Отже, у 2019 році, а саме після звільнення особи з інвалідністю з займаної посади, відповідач не здійснив належне інформування центру зайнятості про вакантне у нього робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю та не вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно із ст. 20 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у звітному 2019 році до 11.04.2019 року у відповідача працювала одна особа з інвалідністю.

Таким чином, відповідач не виконав вимоги Закону № 875 щодо забезпечення працевлаштування однієї особи з інвалідністю починаючи з 12.04.2019 року по 31.12.2019 року, що становить 263 дні.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню за 263 дні 2019 року.

Розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій: 27 588,89 грн. : 365 днів = 75,586 грн. (сума адміністративно-господарських санкцій за один день); 75,586 грн. х 263 дня = 19 879,12 грн.

Крім того, позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарський санкцій за період прострочення з 16.04.2020 року по 22.06.2020 року, всього за 72 дні прострочення.

Згідно розрахунку суми позову (а. с. 10) одноденний розмір пені за ставкою Національного банку України 6 % річних складає 0,02 %. Таким чином, сума пені за 72 дні прострочення складає 286,26 грн. (розрахунок пені: 19 879,12 грн. х 0,02 % х 72 дні = 286,26 грн.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 19 879,12 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю за період з 12.04.2019 року по 31.12.2019 року та пені у сумі 286,26 грн., а всього в сумі 20 165,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 19 879,12 грн. адміністративно-господарських санкцій та 286,26 грн. пені за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 20917114) до товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІЛЬ-БУД" (вул. Північна, 2, кв. 1, м. Миколаїв, 54036, ЄДРПОУ 31553727) задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІЛЬ-БУД" (вул. Північна, 2, кв. 1, м. Миколаїв, 54036, ЄДРПОУ 31553727) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 20917114) заборгованість в сумі 20 165,38 грн. (двадцять тисяч сто шістдесят п`ять гривень тридцять вісім копійок), з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 19 879,12 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять гривень дванадцять копійок) та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 286,26 грн. (двісті вісімдесят шість гривень двадцять шість копійок).

3. У задоволенні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІЛЬ-БУД" заборгованість в розмірі 7 820,95 грн. з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 7 709,77 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 111,18 грн. - відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз