Ухвала суду № 96929001, 14.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4545/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів Головкомандувача Збройних Сил України Хомчака Р.Б., Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, Міністерства оборони України поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати причини пропуску строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, поважними та поновити такий строк;

- визнати протиправними і скасувати наказ Головнокомандувача Збройних Сил України Хомчака Р.Б. від 11 червня 2020 року №116 та наказ начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Івана Гайди від 22.06.2020 року №117 в частині призначення ОСОБА_1 на нижчу посаду;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника центру -начальника оперативно-медичного управління Військово-медичного клінічного центру Західного регіону;

- зобов`язати Головнокомандувача Збройних Сил України Хомчака Р.Б. та Військово-медичний клінічний центр Західного регіону видати накази про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника центру - начальника оперативно-медичного управління Військово-медичного клінічного центру Західного регіону;

- стягнути з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на користь ОСОБА_1 за час виконання нижче оплачуваної роботи різницю в заробітку, починаючи з 22 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, подав суду відзив на адміністративний позов та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив щодо строку звернення позивача до суду, а саме, що позивач звернувся в суд не в місячний строк з дня призначення на посаду з якою не згідний позивач. Вказує, що позивач з 22.06.2020 по 15.03.2021 більше ніж 150 днів перебував на військовій службі, а відтак міг дізнатися про своє порушене право та звернутися до суду в межах місячного строку. На підтвердження вказаного відповідач надає інформацію щодо виконання обов`язків військової служби. Також вказує, що позивач ознайомлений з наказами №116 від 11.06.2020 Головокомандуючого ЗСУ та від 22.06.2020 №117 начальника ВМКЦ ЗР про що свідчить підпис позивача. Також зазначає, що позивачем прийнято посаду начальника організаційно-планового відділу оперативно-медичного управління ВМКЦ ЗР, про що свідчить його рапорт про прийом справ та посади (вх№262 від 22.06.2020) а вже на виконання наказу Головокомандувача ЗСУ від 11.06.2020 №116 та рапорту позивача про прийом справ та посади, полковника ОСОБА_1 включено в наказ по стройовій частині (наказ начальника ВМКЦ ЗР від 22.06.2020 №117), де вказано з якого числа приступив до виконання обов`язків за посадою, визначено розміри надбавок та доплат.

Суд дослідив подане відповідачем клопотання та долучені докази та зазначає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Водночас ці положення не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, звільнення з публічної служби, в тому числі щодо внесення змін у наказ про звільнення становить один місяць.

Позовну заяву направлено позивачем на адресу суду засобами поштового зв`язку 15.03.2021.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін, оскільки позивач стверджував, що після ознайомлення з оскаржуваним наказом, тобто після 22.06.2020, постійно перебував на лікуванні.

З долучених відповідачем до матеріалів справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 22.06.2020 ознайомився з оскаржуваними наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Хомчака Р.Б. від 11 червня 2020 року №116 та наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Івана Гайди від 22.06.2020 року №117.

Згідно наданої відповідачем інформації щодо виконання обов`язків військової служби полковником медичної служби ОСОБА_1 з 22.06.2020 по 15.03.2021, позивач окрім звільнень від виконання обов`язків, відряджень, госпіталізації та відпустки виконував обов`язки військової служби в загальному 151 добу.

Відтак ознайомившись з оскаржуваними наказами від 11 червня 2020 року №116 та від 22.06.2020 року №117 у позивача було 151 робочий день для звернення до суду, що перевищує місячний термін звернення до суду з даним позовом.

Норми статті 122 КАС не пов`язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб`єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 2 пункту 9 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: “під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі – Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ “Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, законодавцем передбачено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема для звернення до суду з адміністративним позовом, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону № 731-IX.

Враховуючи, що Закон №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, кінцевий строк є 06 серпня 2020 року, відтак позивач з 06.08.2020 мав звернутися до суду згідно ч.5 ст. 122 у місячний строк, більше того позивач з 22.06.2020 по 31.08.2020 45 діб виконував обов`язки військової служби, проте позов поданий до відділення пошти лише 15.03.2021 (а.с.22).

З урахуванням наведених обставин, суд вважає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду протягом місяця з 06.08.2020, оскільки останнім не повідомлено об`єктивних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами, неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.