Ухвала суду № 96928780, 17.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2293/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 29 квітня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) до приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича (далі - відповідач, приватний виконавець) з такими позовними вимогами:

1) визнати незаконними дії відповідача, вчинені у зведеному виконавчому проваджені № 64660096 щодо визначення ринкової вартості та передачі на реалізацію нерухомого майна, а саме: житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати незаконними дії відповідача вчинені у виконавчому проваджені № 64660213 щодо визначення ринкової вартості та передачі на реалізацію нерухомого майна, а саме: житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) зобов`язати відповідача зняти з реалізації за лотом № 476225 та за лотом № 476222 житловий будинок з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 30 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Від адвоката Жидких Ольги Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 13 травня 2021 року надійшла заява про забезпечення позову в такий спосіб:

1) зупинити реалізацію нерухомого майна, а саме лоту № 476225: 1/2 частина житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , у зведеному виконавчому проваджені № 63458044, та лоту № 476222: 1/2 частина житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , у виконавчому проваджені № 64660213 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 360/2293/21;

2) заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Луганської області Лиманському Владиславу Юрійовичу та Державному підприємству «СЕТАМ» здійснювати дії щодо реалізації житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , у зведеному виконавчому проваджені № 63458044 та у виконавчому проваджені № 64660213 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 360/2293/21.

В обґрунтування заяви зазначено, що 26 квітня 2021 року на веб-сайті ДП «СЕТАМ» в мережі інтернет позивачі дізнались про наявність оголошення про проведення аукціону: іпотека 1/2 частина житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (лот 476225), та іпотека 1/2 частина житлового будинку з підсобними приміщеннями загальною площею 225,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (лот 476222).

Із роздруківок з офіційного веб-сайту ДП «СЕТАМ» вбачається, що 19 травня 2021 року відбудуться електронні торги щодо реалізації вищевказаного нерухомого майна, яке на праві власності в рівних долях належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та є їх єдиним житлом. Стартова ціна - 268400,00 грн. Дата публікації інформації про торги - 19 квітня 2021 року. Зі змісту публікацій вбачається, що оголошення про проведення аукціону за лотом 476225 подано на підставі заявки приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського В.Ю. в межах зведеного виконавчого провадження № 63458044. Оголошення про проведення аукціону за лотом 476222 подано на підставі заявки приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського В.Ю. в межах виконавчого провадження № 64660213.

Вчинення приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. дій, спрямованих на реалізацію єдиного житла позивачів, здійснено із порушенням статті 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», статей 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, вартість майна, виставленого на продаж, є заниженою, а характеристика лотів є недостовірною та суперечливою.

Всупереч положень частини п`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» нерухоме майно на повторні електронні торги виставлено за ціною меншою 85 % його вартості. Стартова ціна предмета іпотеки на перших електронних торгах становила 335500,00 грн кожного лоту, а на повторні торги товар виставлений за ціною 268400,00 грн за лот замість належної - 285175,00 грн.

Оскільки нерухоме майно вже передано до ДП «СЕТАМ» для примусової реалізації на прилюдних торгах, на думку позивачів, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених матеріальних прав та інтересів позивачів.

Ухвалою від 14 травня 2021 року визначено розглядати заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та витребувано від приватного виконавця засвідчену копію матеріалів зведеного виконавчого провадження № 63458044 та виконавчого провадження № 646602213, в яких здійснюється примусова реалізація нерухомого майна.

Від приватного виконавця 14 травня 2021 року електронною поштою надійшло повідомлення про неможливість виконання ухвали суду з підстав недостатності часу, визначеного судом для її виконання, у п`ятницю 14 травня 2021 року та вихідні дні в приватного виконавця з 15 по 17 травня 2021 року. Вказано, що ухвала може бути опрацьована не раніше ніж 19 травня 2021 року.

Також приватний виконавець зауважив, що висновок суду про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, свідчить про достатність для розгляду заяви наданих заявником пояснень та доказів.

Окремо повідомлено, що на виконанні приватного виконавця перебуває одне виконавче провадження щодо ОСОБА_2 , в якому виконується рішення Рубіжанського міського суду Луганської області, та 2 виконавчих провадження щодо ОСОБА_1 щодо виконання двох рішень Господарського суду Луганської області, що взагалі виключає адміністративну підсудність згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, а скарга на дії виконавця має розглядатися судами, які ухвалювали рішення. Проте жодних доказів на підтвердження таких обставин приватним виконавцем не надано.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

Відповідно заявник має навести підстави для забезпечення позову, вичерпний перелік яких наведений у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на предмет спору, що виник між сторонами.

Проте, у вказаній заяві відсутні обставини, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

В заяві також відсутні обставини, що свідчать про очевидну протиправність оскаржуваних в адміністративній справі рішень та про порушення прав позивачів такими рішеннями. Натомість вказані в позові обставини, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги, свідчать лише про наявність спору між сторонами щодо правильності вчинених приватним виконавцем дій щодо оцінки нерухомого майна та його передачі на примусову реалізацію.

При цьому слід зазначити, що сама лише незгода позивачів із діями відповідача та звернення до суду з позовом про їх оскарження, ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову виключно з метою створення перешкод приватному виконавцю у здійсненні останнім законодавчо визначених обов`язків, на думку суду, є неприпустимим.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивачами вказано заниження вартості нерухомого майна, виставленого на продаж через електронні торги.

Частинами першою, другою, третьою та п`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок).

У пункті 1 розділу І Порядку вказано, що у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації;

веб-сайт реалізації майна (далі - Веб-сайт) - електронний торговий майданчик оператора, через який прямо або опосередковано відображаються технічні процеси центральної бази даних системи електронних торгів арештованим майном, а саме: розміщення організаційно-методичних матеріалів, інформаційних повідомлень про електронні торги (торги за фіксованою ціною), результатів їх проведення, здійснення реєстрації користувачів, подання заяв на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), забезпечення доступу спостерігачів та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною);

виконавець - державний виконавець відділу державної виконавчої служби, приватний виконавець;

електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну;

організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора (далі - Конкурс), передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;

організація електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - вчинення Організатором заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;

стартова ціна лота - початкова ціна продажу лота, яка дорівнює вартості майна, визначеній відповідно до законодавства, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Абзацом 3 пункту 4 розділу ІІ Порядку визначено, що приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку організатор організовує електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Відповідно до абзаців першого, дев`ятого, п`ятнадцятого пункту 7 розділу VII Порядку Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Якщо переможець електронних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За відсутності цінових пропозицій або відмови усіх учасників, які подавали цінові пропозиції, виконати протягом встановлених строків вимоги цього пункту електронні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку».

Абзацами першим та третім пункту 1 розділу ІХ Порядку визначено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Організатор після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, зобов`язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого та другого цього пункту, не пізніше як протягом п`яти робочих днів з дня підписання протоколу.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону України «Про іпотеку», якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

За наведеного вище нормативного регулювання спірних правовідносин судом встановлено, що датою передачі приватним виконавцем майна на реалізацію через електронні торги є дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги. Організація електронних торгів, зокрема виставлення нерухомого майна на повторні (другі) електронні торги за певною ціною, здійснюється організатором електронних торгів, а не приватним виконавцем.

При цьому, зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку», а не статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», як вказано позивачами.

Тобто фактично позивач обґрунтовує наявність підстав для забезпечення позову незгодою з діями організатору ДП «СЕТАМ», а не приватного виконавця, за оскарженням яких позивач звернувся до суду з позовом.

Крім того, як встановлено судом з веб-сайту організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ», оголошення про проведення перших електронних торгів опубліковано 17 березня 2021 року о 17 год. 54 хв., дата проведення перших торгів - 16 квітня 2021 року, стартова ціна 335500,00 грн за лот. Призначені на 16 квітня 2021 року електронні торги не відбулися, у зв`язку з чим 19 квітня 2021 року опубліковано оголошення про проведення повторних електронних торгів 19 травня 2021 року, стартова ціна 268400,00 грн (80 % початкової вартості лотів).

Отже, приватним виконавцем вже передано належне позивачам нерухоме майно на примусову реалізацію на електронні торги, а позивачами в заяві про забезпечення позову не наведено, які ще пов`язані з електронними торгами дії вчинятиме приватний виконавець, про заборону яких подано дану заяву. Тому суд вважає, що обраний позивачами такий спосіб забезпечення, як заборона приватному виконавцю здійснювати дії щодо реалізації житлового будинку, жодним чином не сприятиме досягненню мети їх вжиття.

Що стосується такого способу забезпечення як заборона ДП «СЕТАМ» здійснювати дії щодо реалізації житлового будинку, суд зауважує, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 151 КАС України суд може забезпечити позов забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Однак, проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» (організатором електронних торгів) не є предметом спору по даній справі та його не стосується. Відповідно, суд вважає, що такий спосіб забезпечення також є неналежним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачами при зверненні до суду з адміністративним позовом не надано жодних доказів щодо обставин виникнення за ними заборгованості, з метою погашення якої здійснюється примусова реалізація належного їм нерухомого майна, підстав для відкриття виконавчих проваджень, а також жодних документів з матеріалів виконавчих проваджень, в яких приватним виконавцем вчинено оскаржувані позивачами дії, з яких суд може з`ясувати, чи належить поданий позивачами позов розглядати за правилами адміністративного судочинства, що й стало однією з підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На час звернення до суду з заявою про забезпечення позову позивачами недоліки позовної заяви не усунуто, разом із заявою таких доказів також не надано.

В свою чергу, приватний виконавець, вказуючи в своєму повідомленні про неможливість виконання ухвали суду, що поданий позивачами позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, також не надає жодних доказів цих тверджень.

Відповідно на час розгляду зави про забезпечення позову не можливо з`ясувати, чи подано дану заяву до суду, повноважного на її розгляд.

Підсумовуючи все вищевказане, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволені заяви, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись статтями 150, 151, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.О. Пляшкова