Рішення № 96928312, 17.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2021 року Справа № 280/2050/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не внесення змін до відомостей про ОСОБА_1 (реєстр. № 2648606593) за період з 01.04.2005 по 30.04.2009 до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування зміни до відомостей щодо ОСОБА_1 (реєстр. № 2648606593) шляхом зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування:

з 01.04.2005 по 31.12.2005 як повні дев`ять місяців;

з 01.01.2006 по 31.12.2006 як повні дванадцять місяців;

з 01.01.2007 по 31.12.2007 як повні дванадцять місяців;

з 01.01.2008 по 31.12.2008 як повні дванадцять місяців;

з 01.01.2009 по 30.04.2009 як повні чотири місяці.

Ухвалою суду від 18.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування в період з 01.10.2002 по 30.09.2009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 01.10.2002.

З 07.10.2002 позивач знаходився на обліку як підприємець в УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя.

Згідно повідомлення від 14.01.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14.01.2015 внесено запис №21030060002064942 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

З виписки від 24.09.2020 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу. Дані про трудовий та страховий стаж» за період з 01.01.2004 по 31.08.2020, позивачу стало відомо, що до його страхового стажу не зараховані у повному обсязі періоди з 01.04.2005 по 30.04.2009, а саме:

- 2005 рік - з 01.04.2005 по 31.12.2005 (за 9 місяців зараховано 7 місяців та 18 днів): квітень - 27 днів, травень - 28 днів, червень - 27 днів, липень - 26 днів серпень - 26 днів вересень - 23 дні, жовтень - 24 дні, листопад - 23 дні, грудень - 24 дні;

-2006 рік-з 01.01.2006 по 31.12.2006 (за рік зараховано 8 місяців та 19 днів): січень - 23 дні, лютий - 21 день, березень - 23 дні, квітень - 22 дні, травень - 23, дні червень - 22 днів, липень - 21 день, серпень - 21 день, вересень - 21 день, жовтень - 21, день листопад - 21 день, грудень - 20 днів;

2007 рік - з 01.01.2007 по 31.12.2007 (за рік зараховано 7 місяців та 0 днів) : січень - 19 днів, лютий - 17 днів, березень - 19 днів, квітень - 18 днів, травень - 18 днів, червень - 18, днів липень - 17 днів, серпень - 17 днів, вересень -17 днів, жовтень - 17 днів, листопад - 16 днів, грудень - 17 днів;

2008 рік-з 01.01.2008 по 31.12.2008 (зарік зараховано 5 місяців та 17 днів) : січень - 15 днів, лютий - 14 днів, березень - 15 днів, квітень - 14 днів, травень - 14 днів, червень - 14 днів, липень - 14 днів, серпень -14 днів, вересень - 14 днів, жовтень - 14 днів, листопад - 13 днів, грудень -12 днів;

2009 рік - з 01.01.2009 по 30.04.2009 (за 4 місяці зараховано 1 місяць та 17 днів): січень - 12 днів, лютий - 11 днів, березень - 12 днів, квітень - 12 днів.

19.11.2020 позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про зарахування до страхового стажу певні періоди.

Листом від 04.12.2020 року №10840- 10430/Т-07/8-0800/20 позивача було повідомлено про необхідність звернення до відділу забезпечення наповнення бюджету № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для роз`яснення та складання акту звірення розрахунків з Пенсійним фондом з метою подальшого надання відповідної звітності за встановленою формою до системи персоніфікованого обліку.

Позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до відомостей про ОСОБА_1 за період з 01.04.2005 по 30.04.2009 до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування звернувся до суду з даним позовом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до положень ст. 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», який був виданий і набрав чинності відповідно до п.4 Розділу XV (Перехідні положення) Конституції України (далі - Указ), відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

До місцевого бюджету - 43 відсотки;

До Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

На обов`язкове соціальне страхування -15 відсотків для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Щодо періоду з 01.04.2005 по 31.12.2005, суд зазначає наступне.

Як вбачається із платіжного доручення №36 від 04.04.2005 року сума сплаченого єдиного податку складає 200 гривень.

Тобто, Управлінням Державного казначейства було перераховано на рахунок Пенсійного фонду України в Запорізькій області 42 відсотка від 200 грн., а саме 84 гривні, що є меншою сумою ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» Установити з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», а саме п. 4.7 Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Таким чином, згідно з п. 5.3.3. Інструкції №21-1 в редакції від 26.02.2005 року, розмір місячного страхового внеску повинен бути не меншим за мінімальний розмір страхового внеску за кожен місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотки. Алє при цьому слід врахувати, що якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідно доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 2.2.3 зазначеного порядку визначено фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Тобто, в період з 01.04.2005 по 31.12.2005 для зарахування до стажу роботи як повного місяця, позивачу слід було сплатити 32 відсотки від мінімальної заробітної плати, тобто 92,8 грн., але позивачем було сплачено лише 84 грн. тому кількість днів було визначено пропорційно від сплаченої суми.

Щодо періоду з 01.01.2006 по 31.12.2006, суд зазначає наступне.

Із платіжних доручень за 2006 рік вбачається, що весь рік позивач сплачував єдиний податок в розмірі 200 грн.

Весь цей рік до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перераховувалось 42 відсотки від 200 грн., тобто 84 грн., що є меншою сумою ніж слід було заплатити для зарахування кожного місяця як повного.

Відповідно до ст. 82 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» Установити з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», а саме п. 4.7 Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Тобто, в період з 01.01.2006 по 31.12.2006 для зарахування до стажу роботи як повного місяця позивачу слід було сплатити 31,8 відсотки від мінімальної заробітної плати, тобто: 111,3 грн.- з 01.01.2006 по 01.06.2006; 119,25 грн..- з 01.07.2006 по 01.11.2006; 127,2 грн.- з 01.12.2006, але позивачем було сплачено лише 84 грн., і тому кількість днів було визначено пропорційно від сплаченої суми.

Щодо періоду з 01.01.2007 по 31.12.2007, суд зазначає наступне.

Із платіжних доручень за 2007 рік вбачається, що весь рік позивач сплачував єдиний податок в розмірі 200 грн.

Весь цей рік до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перераховувалось 42 відсотки від 200 грн., тобто 84 грн., що є меншою сумою ніж слід було заплатити для зарахування кожного місяця як повного.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» Установити з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», а саме п. 4.7 Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Тобто, в період з 01.01.2007 по 31.12.2007 для зарахування до стажу роботи як повного місяця позивачу слід було сплатити 33,2 відсотки від мінімальної заробітної тати, тобто: 132,8 грн.- з 01.01.2007 по 01.03.2007; 139,44 грн.- з 01.04.2007 по 01.06.2007; 146,08 грн.- з 01.07.2007 по 01.09.2007; 152,72 грн. - з 01.10.2007, але позивачем було сплачено лише 84 грн., і тому кількість днів було визначено пропорційно від сплаченої суми.

Щодо періоду з 01.01.2008 по 31.12.2008, суд зазначає наступне.

Із платіжних доручень за 2008 рік вбачається, що весь рік позивач сплачував єдиний податок в розмірі 200 грн.

Весь цей рік до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перераховувалось 42 відсотки від 200 грн., тобто 84 грн., що є меншою сумою ніж слід було заплатити для зарахування кожного місяця як повного.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Установити з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плані 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», а саме п. 4.7 Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Тобто, в період з 01.01.2008 по 31.12.2008 для зарахування до стажу роботи як повного місяця позивачу слід було сплатити 33,2 відсотки від мінімальної заробітної плати, тобто: 170,98 грн.- з 01.01.2008 по 01.03.2008; 174,30 грн.- з 01.04.2008 по 01.09.2008; 180,94 грн.- з 01.10.2008 по 01.11.2008; 200,86 грн.- з 01.12.2008, але позивачем було сплачено лише 84 грн., і тому кількість днів було визначено пропорційно від сплаченої суми.

Щодо періоду з 01.01.2009 по 30.04.2009, суд зазначає наступне.

Із платіжних доручень за 2009 рік вбачається, що весь рік позивач сплачував єдиний податок в розмірі 200 грн.

Весь цей рік до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перераховувалось 42 відсотки від 200 грн., тобто 84 грн., що є меншою сумою ніж слід було заплатити для зарахування кожного місяця як повного.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Установити з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», а саме п. 4.7 Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Тобто, в період з 01.01.2009 по 30.04.2009 для зарахування до стажу роботи як повного місяця, позивачу слід було сплатити 33.2 відсотки від мінімальної заробітної плати. тобто: 200,86 грн.- з 01.01.2009 по 01.03.2009; 207, 50 грн.- з 01.04.2009, але позивачем було сплачено лише 84 грн., і тому кількість днів було визначено пропорційно від сплаченої суми.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року №7-6. облік застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків по звітах за періоди до 1 січня 2004 року ведеться з урахуванням правил, які діяли до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Органи Пенсійного фонду ведуть облік застрахованих осіб та персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (доходу) та облік сплати страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Пунктом 3.1 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1)ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності:

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Тобто, відповідно до зазначеного пункту, позивачу буде враховано зазначені періоди лише для визначення права на призначення пенсії.

Згідно з п.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 3 ст. 42 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, с меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Обчислення страхового стажу провадиться на підставі даних системи персоніфікованого обліку, що містить помісячні відомості про сплату (або несплату) страхових внесків.

У системному взаємозв`язку наведені законодавчі положення покликані реалізувати один із найголовніших принципів пенсійного забезпечення України - його здійснення на засадах страхування. Вказаний принцип закріплено у абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 1058-ІУ, за якою: загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом обов`язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб підприємців.

Період зайняття підприємницькою діяльністю до страхового стажу включається за умови сплати страхових внесків та наявності інформації про період, за який їх було сплачено, у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що сума внеску сплаченого позивачем є меншою, ніж повинна бути для зарахування повного місяця роботи. Отже, позивачу буде враховано зазначені періоди лише для визначення права на призначення пенсії, але, для того, щоб зазначені періоди застосовувались для розрахунку коефіцієнта страхового стажу, то позивачу слід здійснити доплату до мінімального страхового внеску за ці періоди.

Згідно ч 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача та відсутності обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог за даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.05.2021.

Суддя О.В. Конишева