Рішення № 96927727, 11.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа№200/1836/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що 27.01.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", додавши довідки про складові заробітної плати. 29.01.2021 позивачу, рішенням №7 було відмовлено в переведенні у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби. Також, управлінням неправомірно не зараховано до стажу державної служби період проходження позивачем служби в армії з 19.05.1975 по 06.05.1977. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги Конституції України та законодавства України.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що на підставі наданих ОСОБА_1 документів, він працював на посаді в органах місцевого самоврядування і ніякого відношення до посади державного службовця не мав. У зв`язку з цим для переведення на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" не має законних підстав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представники сторін про відкриття провадження були повідомленні належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та на час розгляду справи отримує пенсію за віком на загальних підставах.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 працював в органах місцевого самоврядування з 10.04.2006 по 04.12.2020.

04.02.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", додавши довідки про складові заробітної плати.

29.01.2021 Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято Рішення № 7 про відмову в переведенні з одного виду на інший вид пенсії.

Зазначене рішення № 7 обґрунтоване, зокрема тим, що на підставі наданих ОСОБА_1 документів, він працював в органах місцевого самоврядування і ніякого відношення до посади державного службовця не мав. У зв`язку з цим для переведення на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" не має законних підстав.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Закон № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За унормуванням частини 1 статті 10 Закону 1058- ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Щодо не зарахування до стажу державної служби періодів на посадах органів місцевого самоврядування, суд зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Так, в статті 2 Закону № 2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування, а саме, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону, посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону № 2493-III).

Стаття 14 Закону № 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.

В частині 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції, яка діяла у спірний період) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Частиною сьомою статті 21 Закону № 2493-III окреслено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (застосовується з 01.10.2017).

Частину десяту статті 21 Закону № 2493-III виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 01.10.2017.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).

У статті 37 Закону № 3723-ХІІ обумовлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Правилами пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено право державних службовців у випадках визначених цими пунктами на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII , зокрема:

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;

- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ).

З аналізу наведених норм видно, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, мають особи:

- які станом на 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України;

- які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України.

За змістом частини другої ст.25 Закону № 3723-XII установлювались такі категорії посад державних службовців:

- перша категорія: посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їx перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, iншi прирівняні до них посади;

- друга категорія: посади керівників ceкpeтapiaтiв комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Miнicтpiв України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, заступників Miнicтpiв, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та iншi прирівняні до них посади;

- третя категорія: посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України i Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у місті Києвi та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, iншi прирівняні до них посади;

- четверта категорія: посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України i Ceкpeтapiaтy Кабінету Miнicтpiв України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, iншi прирівняні до них посади;

- п`ята категорія: посади спеціалістів Miнicтepcтв, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києвi та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, iншi прирівняні до них посади;

- шоста категорія: посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києвi та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, iншi прирівняні до них посади;

- сьома категорія: посади спеціалістів районних, районних у містах Києвi та Севастополі державних адміністрацій, їx управлінь i відділів, iншi прирівняні до них посади.

Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Порядок призначення таких пенсій визначено постановою Кабінету Miнicтpiв України № 622 від 14.09.2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок № 622).

Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пункти 1-3 Порядку № 622 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII:

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З трудової книжки позивача від 10.04.1974 вбачається, що у період з 10.04.2006 по 04.12.2020 позивач працював на посаді сільського голови Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Також, в трудовій книжці зазначено, що позивач займав вказану посаду та отримував відповідні ранги особи відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства України, діючого на часи виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що посада голови Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області не відноситься та не відносилась до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком відповідача, що ОСОБА_1 працював на посаді голови в органах місцевого самоврядування і ніякого відношення до посади державного службовця не має. У зв`язку з цим для переведення на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" не має законних підстав. Тобто, прийняте відповідачем рішення № 7 від 29.01.2021 про відмову в переведенні з одного виду на інший вид пенсії є обґрунтованим та винесене на підставі норм діючого законодавства України.

Щодо не зарахування до стажу державної служби періоду проходження позивачем служби в армії з 19.05.1975 по 06.05.1977 суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону № 1788-XI передбачено, що військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За приписами пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) встановлено, що до стажу державної служби включаються, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Таким чином, з наведених положень слідує, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до приписів статті 62 Закону № 1788-XI, основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 6 Порядку № 637 встановлено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки.

В матеріалах справи наявний військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що позивач в період з 19.05.1975 по 06.05.1977 проходив службу в армії.

Однак, дослідивши матеріали справи та норми діючого законодавства, встановивши законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що вказана вимога є похідною, та не може період проходження військової служби в Радянській армії безпосередньо бути зарахований до стажу державної служби позивача, оскільки до державних службовців позивач відношення не має.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем доведена, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 травня 2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець