Рішення № 96927711, 14.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. Справа№200/3220/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Вугледарського міського управління соціального захисту населення, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Вугледарського міського управління соціального захисту населення, в якому просив суд:

визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2017, 2018, 2019, 2020 роки у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок щорічної разової допомоги до 5 травня за 2017, 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням зазначеної виплати статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, до яких відноситься виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, але всупереч висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно виплатив таку допомогу у неповному розмірі за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

Ухвалою від 29 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідач-1 - Донецький обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не є установою яка здійснює нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня.

Відповідач-2 - Вугледарське міське управління соціального захисту населення, надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позов в частині стягнення нарахованої суми грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

У задоволенні решти вимог відповідач-2 просив відмовити, посилаючись на те, що в 2016, 2017, 2018, 2019 роках виплата грошової допомоги здійснювалась на підставі Постанов КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України. Отже відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

На даний час Управлінням здійснено донарахування невиплаченої допомоги у розмірі 6800 грн. та повідомлено Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про додаткову потребу у бюджетних коштах для здійснення відповідної доплати.

Окрім того, відповідач-2 зазначив про необхідність залучення Міністерства соціальної політики України в якості співвідповідача та зміни способу захисту прав позивача з метою їх ефективного захисту на стягнення відповідної суми недоотриманої разової грошової допомоги.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому не заперечив проти зміни способу захисту із зобов`язання на стягнення грошової допомоги у розмірі 6800,00 грн. за 2020 рік. Проте також просив задовольнити позовні вимоги щодо стягнення недоотриманих сум допомоги за 2017, 2018, 2019 роки.

З`ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17 листопада 2016 року.

Позивача включено до переліку осіб, які мають право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня, що не є спірним у справі.

04 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача-2 з письмовим зверненням з питань доплати вказаної допомоги в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач-2 листом від 15.02.2021 року повідомив позивача про виплату допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених Постановами КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України № 3551-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення підпункту «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.

З цього випливає, що у 2020 році діяла стаття 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників війни - 5 мінімальних пенсій за віком.

Одночасно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статті 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяли та мали застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 року разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV, яка передбачала допомогу до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, з 27.02.2020 року заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку, передбаченому редакцією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV.

Окрім того, відмова позивачу в виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі №440/2722/20-а від 29 вересня 2020 року.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також Верховний Суд зазначив, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Щодо визначення розміру щорічної виплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Отже, загальний розмір допомоги до 5 травня за 2020 рік, яку позивач має право отримати як учасник бойових дій, становить 8190 грн. (1638 грн. х 5). Сума недоплаченої допомоги становить 6800,00 грн., нарахування якої здійснено відповідачем-2.

Отже, при розгляді цієї справи судом встановлений факт протиправних дій Вугледарського міського управління соціального захисту населення щодо суми виплаченої позивачеві грошової допомоги в 2020 році в іншому розмірі, ніж, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Доводи відповідача-2 про здійснення виплат в межах бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету та норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України.

Стосовно способу захисту прав позивача, а саме стягнення недоплаченої суми грошової допомоги замість зобов`язання її нарахувати, суд зазначає про таке.

Відповідно до змісту частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю[…].

При розгляді цієї справи судом встановлений факт протиправних дій відповідача, який знаходиться у безпосередньому причинному зв`язку з негативними наслідками для позивача, пов`язаними з неотриманням останнім належних йому сум грошової допомоги.

Водночас, судом встановлений факт нарахування недоплаченої суми допомоги за 2020 рік.

Тому суд звертає увагу, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

За вказаних обставин наявні підстави для застосування пункту 6 частини 2 статті 245 КАС України та задоволення позову шляхом стягнення з відповідача щорічної разової грошової допомоги відповідно до розміру, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за вирахуванням фактично виплачених сум за 2020 рік, проти чого сторони не заперечують.

Водночас суд зауважує, що вимоги про донарахування щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2017, 2018, 2019 роки як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суперечать статті 91 Закону України «Конституційний Суд України» та частині 2 статті 152 Конституції України, оскільки стосуються періоду, який передував даті ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18).

Таким чином, у 2016, 2017, 2018, 2019 роках відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були передбачені законодавством України на момент виплати разової грошової допомоги до 5 травня за ці роки.

Також, за викладених обставин, позовні вимоги до Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

З наведених підстав позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Вугледарського міського управління соціального захисту населення щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги у встановленому законом розмірі та стягнення недоотриманої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік в сумі 6800,00 грн.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (84025, Донецька область, м. Дружківка, вул. Тверська, 6, код ЄДРПОУ 02770038), Вугледарського міського управління соціального захисту населення (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 25953362) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Вугледарського міського управління соціального захисту населення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Вугледарського міського управління соціального захисту населення (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 25953362) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов