Рішення № 96927641, 17.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. Справа№200/2538/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій по не зарахуванню до страхового стажу період навчання в Донецькому державному медичному інституті ім. М. Горького з 01.09.1977 по 30.06.1982 року за спеціальністю "стоматологія", який підтверджується дипломом НОМЕР_1 , виданим 30 червня 1982 року, реєстраційний номер 94; зобов`язання зарахувати до страхового стажу період навчання в Донецькому державному медичному інституті ім. М. Горького з 01.09.1977 по 30.06.1982 року; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, з урахуванням зарахованого до страхового стажу часу навчання в Донецькому державному медичному інституті ім. М. Горького з 01.09.1977 по 30.06.1982 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/2538/21-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 13 січня 2021 року звернувся до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком. Пенсію за віком було призначено. При цьому, до страхового стажу не зараховано період навчання з 1977 року по 1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. М. Горького у зв`язку з виявленими розбіжностями в написанні його прізвища на українській мові, а саме в дипломі прізвище українською мовою зазначено як «Низковолосов» (без м`якого знаку), а в паспорті «Низьковолосов» (з м`яким знаком).

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, у зв`язку з чим змушений був звернутися до суду.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що до загального стажу не було враховано період навчання з 1977 року по 1982 рік в Донецькому державному медичному інституті імені М.Горького (диплом НОМЕР_1 від 30.06.1982 року), у зв`язку з виявленими розбіжностями, а саме: диплом видан на ОСОБА_1 , однак згідно паспортних даних НОМЕР_2 прізвище Позивача « ОСОБА_1 ».

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданого Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області 24 березня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323) орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, 13.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком, за результатом розгляду якої, відповідачем було призначено позивачу пенсію.

22.02.2021 року листом № 129-519/Н-03/8-0581/21 на звернення позивача, Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено про те, що при призначенні пенсії до загального стажу не було враховано період навчання з 1977 по 1982 в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького (диплом НОМЕР_1 від 30.06.1982), у зв`язку з виявленими розбіжностями, а саме: диплом видан на ОСОБА_1 , однак згідно паспортних даних НОМЕР_2 прізвище « ОСОБА_1 ».

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року ( далі Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Підставою для незарахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1977 року по 30.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м.Горького слугувало виявлення розбіжностей, а саме: диплом видан на ОСОБА_1 , однак згідно паспортних даних НОМЕР_2 прізвище « ОСОБА_1 », на що суд зазначає наступне.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданому 24 березня 2005 року Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області, прізвище, ім`я та по-батькові позивача на українській мові зазначено « ОСОБА_1 », на російській мові зазначено « ОСОБА_1 ».

З копії диплому НОМЕР_1 реєстраційний №94, вбачається, що диплом видано ОСОБА_1 про те, що він в 1977 році вступив до Донецького Державного медичного інституту ім.М.Горького і в 1982 році закінчив повний курс Донецького Державного медичного інституту ім.М.Горького за спеціальністю стоматологія. Рішенням Державної екзаменаційної комісії 27 червня 1982 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію лікаря-стоматолога.

Разом з цим, положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право позивача довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним для призначення пенсії. Право надавати заперечення щодо рішення Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається позивачу на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Позивачем до матеріалів справи були надані наступні документи: виписку з екзаменаційної відомості (Додаток до диплому серії НОМЕР_1 ) Донецького Державного медичного інституту ім.М.Горького, білет читача наукової бібліотеки Донецького державного медичному інституту ім. М. Горького № 4170 від 03.09.1977 р., облікову картку члена профспілки до членського квитка № 37309828 від 13.09.1977 р. як студента Донецького медичного інституту (рік народження 1960), сертифікат спеціаліста № 1765 від 25.05.2017р. про підтвердження звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «терапевтична стоматологія», виданий ОСОБА_1 , національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації до диплому № НОМЕР_1 видане на ПІБ- ОСОБА_1 , свідоцтво № 244 від 31.10.2012 р., видане Донецьким національним медичним університетом ім. М. Горького про складання іспиту ОСОБА_1 зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу за спеціальністю «терапевтична стоматологія».

Окрім того, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , міститься запис про те, що до вступу до Донецького медичного інституту позивач трудового стажу не мав.

Згідно запису у трудовій книжці №1, 02.08.1982 року позивач прийнятий на посаду лікаря-інтерна до Красноармійської міської стоматологічної поліклініки (підтава: Наказ від 02.08.1982 року №46к).

При цьому, суд зазначає, що п. 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Також пп. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем до суду не надано доказів повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів, які б підтвердили час навчання у навчальному закладі.

Невиконання УПФУ вказаних приписів призвело до неврахування стажу навчання позивача у навчальному закладі з дати призначення пенсії, що може негативно вплинути на права позивача отримувати пенсію в належному розмірі з дати її призначення.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в даному випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (що діяло до 13.11.2014 року) навчальний рік починається 1 вересня і складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів. Таким чином, до періоду навчання зараховується період з 1 вересня по дату прийняття рішення кваліфікаційною комісією.

Враховуючи, що рішенням кваліфікаційної комісії позивачу присвоєно кваліфікацію лікаря-стоматолога 27.06.1982 року, суд вважає, що позивачем доведено наявність у нього права на зарахування періоду його навчання з 01.09.1977 по 27.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького до загального стажу роботи.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за заявою від 13.01.2021, протиправно не зараховано до загального стажу період навчання з 01.09.1977 по 27.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1977 по 27.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького при призначення пенсії за заявою про призначення пенсії від 13.01.2021.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи період роботи з 01.09.1977 по 30.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького задоволенню не підлягають.

Для відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1977 по 27.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького, здійснивши перерахунок розміру пенсії позивача з моменту її призначення за заявою про призначення пенсії від 13.01.2021 року.

Позовні вимоги внаслідок обрання судом належного способу захисту підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1977 по 27.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького при призначення пенсії за заявою про призначення пенсії від 13.01.2021.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) період навчання з 01.09.1977 по 27.06.1982 року в Донецькому державному медичному інституті ім. м. Горького, здійснивши перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення за заявою про призначення пенсії від 13.01.2021 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 17 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова