Рішення № 96927451, 11.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа№200/2035/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкової вимоги №34/05-99-13-07 від 10.02.2021 року та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі також - ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкову вимогу №3159-13 від 05.02.2021 року та рішення про опис мого майна у податкову заставу № 34/05-99-13-07 від 10 лютого 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 лютого 2021 року він отримав податкову вимогу № 3159-13 від 05.02.2021 р. та рішення № 34/05-99-13-07 від 10.02.2021 р. про опис майна у податкову заставу.

Як зазначає позивач, податок з доходів фізичних осіб ним сплачувався у повному обсязі, заборгованість що вказана у спірній податковій вимозі відсутня.

Позивач вважає спірні рішення ГУ ДПС у Донецькій області протиправним, оскільки вони прийняті із порушенням норм чинного законодавства та порушують його конституційні права.

01 березня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

12 березня 2021 року представником ГУ ДПС надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що станом на 01.01.2020 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2938,70 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 2481,73 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 456,97 грн.

Як зазначає представник відповідача, за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, відповідно до ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), було застосовано штрафні санкції у розмірі 304,41 грн. (податкове повідомлення-рішення від 10.01.2019 року № 0000674410). Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення в передбачений ПК України строк не було оскаржене, згідно пп. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України зазначене грошове зобов`язання є узгодженим.

Крім того, представник відповідача звертає увагу, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

З урахуванням наведеного представник Головного управління ДПС у Донецькій області вважає позовні вимоги необґрунтованими.

17 березня 2021 року судом постановлена ухвала про заміну первісного відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187).

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач є самозайнятою особою - адвокатом, та має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 1263, видане 02.04.2002 року на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.11.2000 року № 6, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області була камеральна перевірка ОСОБА_1 з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з ПДФО.

За результатами перевірки 12 грудня 2018 року був складений акт №490/05-99-10-2503910454, згідно якого встановлені наступні порушення:

- пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 несвоєчасно сплачений до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2013-201 роки у сумі 534,53 грн., 987,50 грн. терміном сплати 31.07.2014 року, 31.07.2015 року, фактично сплачений 13.04.2016, 12.04.2017 року (а.с. 43-45).

Вказаний акт перевірки отриманий позивачем 27.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

10 січня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 12 грудня 2018 року №490/05-99-10-2503910454 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000674410, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмір 20% за платежем податок з фізичних осіб у сумі 304,41 грн. (а.с. 48).

10 січня 2019 року відповідачем вказане податкове повідомлення-рішення направлено позивачу, проте конверт повернувся на адресу податкового органу із зазначенням причини його невручення «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 35).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення позивачем в судовому порядку не оскаржувалось.

З метою погашення податкового боргу відповідачем на адресу позивача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу від 05 лютого 2021 року № 3159-13, за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 04 лютого 2020 року у розмірі 3131,91 грн., у тому числі: 2370,53 грн. основні платежі, 304,41 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 456,97 грн. пеня (а.с. 40).

10 лютого 2021 року відповідачем прийнято рішення №34/05-99-13-07 про опис майна у податкову заставу (а.с. 41).

Зазначені рішення отримані позивачем 13.02.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 42).

Позивач оскаржує вищевказані рішення, як такі, що прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно розрахунку вимоги №3159-13 від 05.02.2021 року сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування складається з: 2634,29 грн. - сальдо на 31.12.2018 року (2177,32 грн. недоїмка, пеня - 456,97 грн.), 304,41 грн. штрафні санкції - податкове повідомлення-рішення № 0000674410 від 10.01.2019 року.

Щодо посилання позивача на сплату податкових зобов`язань у повному обсязі суд зазначає наступне.

Станом на 01.01.2010 року в ІКП ОСОБА_1 рахувалась переплата з ПДФО у сумі 1266,37 грн. На підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010року, згідно якої апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Донецького адміністративного окружного суду від 16.12.2009 року залишена без задоволення, проведені нарахування ПДФО за результатами річного декларування за 2007 рік у сумі 1489,50 грн. 14.06.2010 року. У зв`язку з некоректною роботою АІС „Облік податків і платежів" нарахування у сумі 1489,5 грн. було проведено двічі. Помилково нарахована сума виключена з ІКП 03.08.2010, також була скасована помилково нарахована пеня у сумі 22,47 грн.

Станом на 01.08.2010 року сума боргу склала 223,13 грн. ОСОБА_1 04.08.2010 року сплачено ПДФО у сумі 500,0 грн., в автоматичному режимі нарахована пеня у сумі 3,41 грн. Станом на 01.09.2010 року переплата по ПДФО складала 273,46 грн.

04.10.2010 року у зв`язку з надходженням постанови Донецького адміністративного суду від 26.07.2010 року, яка надійшла до ДПІ у м. Краматорську 16.09.2010 року та згідно якої позовні вимоги приватного адвоката залишені без задоволення, проведені нарахування ПДФО за результатами річного декларування за 2009 рік у сумі 2122,50 гривень.

За результатами проведених нарахувань станом на 04.10.2010 року сума боргу склала 1849,04 грн.

18.10.2010 року до ДПІ у м. Краматорську надійшла Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції, на підставі якого сума 2122,50 грн. була виведена з ІКП. За результатами проведених дій в ІКП в автоматичному режимі нарахована пеня у сумі 8,48 грн., яка була скасована.

На підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2010 року, згідно якої апеляційна скарга приватного адвоката на постанову Донецького адміністративного окружного суду від 26.07.2010 року залишена без задоволення, 15.11.2010 року проведені нарахування ПДФО за результатами річного декларування за 2009 рік у сумі 2122,50 грн.

Таким чином, станом на 15.11.2010 року в ІКП ОСОБА_1 виник податковий борг з ПДФО у сумі 1849,04 грн. в результаті несплати податку на доходи фізичних осіб за результатами річного перерахунку за 2007 рік (податкове повідомлення від 05.05.2008 року № 0005341741/1-26167 на суму 1489,50 грн.) та за 2009 рік (податкове повідомлення від 02.03.2010 року № 000378174110/11164110/17-213) на суму 2122,5 гривень.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю ного виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Станом на 01.12.2011 року за обліковими даними ІС „Податковий блок" в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2376,05 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 2348,27 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 27,78 грн. (нарахованої за період з 16.11.2010 року по 08.03.2011 року).

Сплачені ОСОБА_1 06.12.2011 року кошти у сумі 500,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 49,05 грн. за період з 16.11.2010 року по 05.12.2011 року.

Станом на 01.01.2012 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1925,10 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 1848,27 грн. на залишок несплаченої пені у сумі 76,83 грн.

Сплачені ОСОБА_1 07.05.2012 року кошти у сумі 423,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 52,64 грн. за період з 16.11.2010 року по 07.05.2012 року та у сумі 0,80 грн. за період з 01.08.2011 року по 07.05.2012 року.

Сплачені ОСОБА_1 14.12.2012 року кошти у сумі 500,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нараховано пеня у сумі 63,83 грн. за період з 01.08.2011 року по 14.12.2011 року.

Станом на 01.01.2013 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2041,91 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 1875,59 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 166,32 грн.

Сплачені ОСОБА_1 16.04.2013 року кошти у сумі 252,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 40,07 грн. за період з 01.08.2011 року по 16.04.2013 року.

Сплачені ОСОБА_1 05.08.2013 року кошти у сумі 1090,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 131,29 грн. за період з 01.08.2011 року по 05.08.2013 року та у сумі 26,11 грн. за період з 01.08.2012 року по 05.08.2013 року.

Сплачені ОСОБА_1 18.10.2013 року кошти у сумі 500,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 54,93 грн. за період з 01.08.2012 року по 20.10.2013 року.

Станом на 01.01.2014 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1203,36 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 887,13 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 316,23 грн.

Сплачені ОСОБА_1 09.04.2014 року кошти у сумі 352,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 20,69 грн. за період з 01.08.2012 року по 09.04.2014 року та у сумі 6,50 грн. за період з 01.08.2013 року по 09.04.2014 року.

Станом на 01.01.2015 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1730,53 гр. у т.ч. недоїмка у сумі 1491,01 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 239,52 грн.

Сплачені ОСОБА_1 19.03.2015 року кошти у сумі 1196,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 375,64 грн. за період з 01.08.2013 року по 19.03.2015 року та у сумі 72,33 грн. за період з 01.08.2014 року по 19.03.2015 року.

Станом на 01.01.2016 року за обліковими даними ІС „Податковий блок" в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2178.50 грн„ у т.ч. недоїмка у сумі 1730,53 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 447,97 грн.

Сплачені ОСОБА_1 12.04.2016 року кошти у сумі 609,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 205,19 грн. за період з 30.10.2014 року по 12.04.2016 року.

Згідно наданої ОСОБА_1 . Декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 29.03.2016 року № 1600008268, сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб складала 608,45 грн., термін сплати якого до 1 серпня 2016 року.

Станом на 01.01.2017 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2383,14 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 1804,45 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 578,69 грн.

Сплачені ОСОБА_1 12.04.2017 року кошти у сумі 1361,0 грн. враховано у погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, при цьому нарахована пеня у сумі 251,78 грн. за період з 30.10.2015 року по 12.04.2017 року.

Станом на 01.01.2018 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2634,29 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 2177,32 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 456,97 грн.

Станом на 01.01.2019 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2634,29 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 2177,32 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 456,97 грн.

Станом на 01.01.2020 року за обліковими даними ІС «Податковий блок» в ІКП платника податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2938,70 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 2481,73 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 456,97 грн.

Враховуючи приписи податкового законодавства, грошові зобов`язання, що визначені спірною вимогою є узгодженими.

Форма бланку податкової вимоги встановлена наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 «Про затвердження Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків» (далі - Порядок №610).

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

узгодженого грошового зобов`язання;

непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (пункт 2 розділу ІІ Порядку №610).

Розділом III Порядку №610 визначено порядок формування податковими органами податкової вимоги, згідно якого податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Сформована податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна.

Сума податкового боргу в податковій вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками.

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи / уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції / управителя майна за договором управління майном) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що податкова вимога формується автоматично на всю суму заборгованості.

Таким чином, враховуючи наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що податкова вимога №3159-13 від 05.02.2021 року сформована податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Щодо скасування рішення про опис майна у податкову заставу №34/05-99-13-07 від 10.02.2021 року суд зазначає наступне.

Пунктом 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом положень статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Як вже зазначалось судом, заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень(пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що до спірної вимоги була включена сума податкового боргу 193,21 грн., яка утворилась внаслідок технічної помилки та виключена податковим органом з ІКП станом на 01 березня 2021 року, що підтверджується відповідачем (а.с. 89-90).

Отже, сума податкового боргу, вказаного у спірній вимозі складає 2938,70 грн. (3131,91 грн.-193,21 грн.), що є меншим ніж 3060 грн. (180*17 грн.).

Враховуючи, приписи п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у податкового органу були відсутні підстави для застосування заходів, спрямованих на погашення (стягнення) податкового боргу.

Таким чином, рішення про опис майна у податкову заставу №34/05-99-13-07 від 10 лютого 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкової вимоги №34/05-99-13-07 від 10.02.2021 року та рішення про опис майна у податкову заставу підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про скасування податкової вимоги №34/05-99-13-07 від 10.02.2021 року та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про опис мого майна у податкову заставу № 34/05-99-13-07 від 10 лютого 2021 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв