Ухвала суду № 96927426, 11.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 травня 2021 року Справа № 160/7258/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису про припинення порушень прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису про припинення порушень прав споживачів, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про припинення порушень прав споживачів №25 від 16.04.2021 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів», закон прямо розділяє товари неналежної якості на дві категорії-товари із недоліками та товари із істотними недоліками. Відповідно, в залежності від категорії товару неналежної якості, Закон наділяє споживачів відповідними правами, зокрема, споживач наділений правом заявити вимогу щодо розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми виключно у разі наявності істотного недоліку у товарі. Отже, для задоволення вимог споживача про розірвання договору купівлі-продажу для цього повинні були бути законні підстави - існування істотного недоліку в товарі. Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. Вимогу споживача, яку вона висунула у заяві від 05.09.2019 року про повернення коштів за товар, позивач як продавець не задовольнив у зв`язку із відсутністю правових підстав для цього (заявлений споживачем дефект у товарі був виявлений вперше і не містив обов`язкових ознак істотного недоліку), про що споживача було повідомлено офіційним листом. При цьому, отримавши офіційну відповідь від позивача, споживач іншої вимоги до позивача не заявила. В той же час, позивач, як продавець товару, не наділений правом усунути недолік у товарі без відповідної на те вимоги споживача. Також, слід відзначити, що вдруге споживач звернулась із заявою до позивача лише 06.02.2021 року, після того як гарантійний строк на придбаний нею товар вже сплинув. В той же час, частиною 1 статті 8 Закону України «про захист прав споживачів» прямо передбачено, що реалізація споживачем своїх прав, наведених у цій частині, можлива виключно протягом дії гарантійного строку. При цьому, позивач протягом гарантійного строку жодним чином не створював для споживача перешкоду володінні, користуванні чи розпорядженні товаром чи реалізації її законних прав, пропонував безоплатно усунути недолік у товарі, однак споживач вимог щодо усунення недоліку у товарі (або інших вимог, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів») не пред`являла, залишила свій товар у магазині і більше року не цікавилась його долею. Таким чином, наразі відсутні правові підстави для виконання вимог ОСОБА_1 , визначених частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку із чим в цій частині припис є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також позивач стверджує, що моментом виникнення у продавця зобов`язання із усунення недоліків у товарі є момент пред`явлення споживачем відповідної вимоги до продавця. При цьому, нормою частини 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. Таким чином, правові підстави для виплати неустойки за затримку усунення недоліків понад установлений строк виникають лише після виникнення у продавця відповідного зобов`язання, тобто з моменту пред`явлення споживачем відповідної вимоги, і виключно за умови, що таке зобов`язання було порушене (недолік не було усунуто у строк 14 днів).При цьому, пунктом 16 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів прямо передбачено, що вимога безоплатного усунення недоліків пред`являється споживачем у формі письмової заяви. В той же час, споживач ані в усній формі, ані в письмовій формі вимог щодо безоплатного усунення недоліків до позивача не пред`являла, відтак у позивача не виникало зобов`язання із усунення недоліків у товарі споживача, що у свою чергу також свідчить про неможливість його порушення з боку позивача. Зі змісту заяви споживача від 05.09.2019 року, можна встановити ту обставину, що вона відмовилась від безоплатного усунення недоліків у розумний строк, прийняла рішення відмовитись від цього товару, вимагала зробити його повернення. Таким чином, у вказаній заяві споживач у жодній формі не висловлювала бажання безоплатно усунути недоліки товару у розумний строк. Отже, відповідач не мав жодних правових та фактичних підстав розцінювати заяву споживача від 05.09.2019 року як пред`явлення нею вимоги до позивача про безоплатне усунення недоліків товару у розумний строк. Відтак, висновки посадових осіб відповідача про те, що споживач начебто пред`являла до позивача вимогу щодо усунення недоліків у розумний строк є лише голослівним припущенням і не підтверджено жодним документом чи іншим доказом, а тому їх висновок про наявність підстав для виплати неустойки є необґрунтованим, у зв`язку із чим припис відповідача № 25 від 16.04.2021 року щодо виплати споживачу ОСОБА_1 неустойки на за кожен день затримки усунення недоліків у товарі понад установлений строк (чотирнадцять днів) в розмірі одного відсотка вартості товару є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 07.05.2021 року передана судді Пруднику С.В.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису про припинення порушень прав споживачів та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 10 червня 2021 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник