Рішення № 9692670, 26.04.2010, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 2- 8/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Сарапа М. Б.

при секретарі Могиленко Н. Г.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Кирдан А. В. ( що діє на підставі довіреності)

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» про оскарження дій банку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовними вимогами до ПАТ комерційного банку «ПриватБанк» про зобовязання останнього встановити розмір відсоткової ставки за користування кредитом на рівні, передбаченому Кредитним договором №KGBWAK00880281, тобто 1,34 % на місяць, а також стягнути з відповідача 804 грн. безпідставно сплачених позивачем грошових коштів, 5000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. відшкодування витрат повязаних отриманням правової допомоги. При цьому зазначаючи, що банк в порушення вимог Закону підняв відсоткову станку по вищезазначеному кредитному договору, крім того без його згоди.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та поросить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Кирдан А. В., що (діє на підставі довіреності) позовні вимоги позивача не визнав та суду пояснив, що відповідно до укладеного Кредитного договору №KGBWAK00880281 від 16.11.2006 року ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» в односторонньому порядку має право збільшувати відсоткову ставку відповідно до за умови визначеної п.2.3.1 цього Договору. Обставинами, які є підставами для підвищення процентних ставок за діючими кредитними договорами, є зміна середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

Суд, вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №KGBWAK00880281, згідно якого ПАТ комерційним банком «ПриватБанк» надав позивачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 64505,00 грн. для купівлі автомобіля, а також кредитні кошти в сумі 24596,78 грн. на сплату страхових платежів.

Згідно п.1.1 Кредитного договору встановлена плата за користування кредитом у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Місячний платіж по ануїтет ній системі погашення кредиту встановлений у розмірі 1382,68 грн. 78 копійок.

На забезпечення виконання кредитного зобовязання між позивачем та відповідачем укладено Договір застави рухомого майна №KGBWAK00880281 від 16 листопада 2006 року. За даним договором в заставу передано автомобіль, на купівлю якого надано вищезазначений кредит.

За весь період користування кредитними ресурсами, відповідно до умов Кредитного договору, оплата здійснювалась позивачем своєчасно, та у повному обсязі ( що підтверджується банківською випискою), та що не заперечує відповідач.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання ).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року статтю 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнено частиною четвертою такого змісту:

"Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом". З змісту даної норми Закону України «Про банки та банківську діяльність» , яка є обовязковою до виконання всіма банками України вбачається, що заборона збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами стосується також і раніше укладених договорів.

Крім того, ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. А тому, даною нормою визнано всі укладені договори та ті, які будуть укладені в майбутньому в частині права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку нікчемними. Тобто даною нормою ЦК України визнано всі укладені договори , та ті які будіть укладені у майбутньому в частині права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку нікчемними. Внесення будь-яких змін до кредитних договорів в цій частині не потрібно.

Відповідач з 01.02.2009 року в односторонньому порядку без отримання згоди позивача підвищив процентну ставку за користування кредитом із 16,08 % річних ( яка була передбачена Договором ) до 27,48 % річних , чим порушив права позивача. Про свій намір підвищити процентну ставку відповідач повідомив позивача листом від 06.01.2009 року.

Відповідно до Закону України « Про захист прав споживачів » від 12 травня 1991 року та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Правлінням Національного Банку України від10 травня 2007 року № 168 позичальник за договором банківського кредиту є споживачем банківських послуг.

Згідно з ст. 12 Закону України « Про захист прав споживачів », споживач має право вимагати від виконавця, щоб якість наданої послуги відповідала вимогам нормативно-правових актів, та нормативних документів, умовам договорів. А тому, в даному випадку якість банківської послуги за Кредитним договором від 16 листопада 2006 року не відповідає вимогам чинного законодавства України , у звязку з чим порушені права позивача, які підлягають захисту у цій частині, так, як Банк незаконно збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом та безпідставно отримав від позивача за період з лютого по квітень 2009 року 804 грн.

Твердження представника відповідача, що відповідно до п.п.2.3.1. п.2 Кредитного Договору ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні , а саме : зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ), суд не може брати до уваги, так, як вони суперечать вимогам ч. 3 ст. 1056- 1 ЦК України, та ч. 4 ст. 55 Закону України « Про банки і банківську діяльність ».

Також судом не може братись до уваги і пояснення представника відповідача про законність зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку ПАТ комерційним банком «ПриватБанк» у звязку з тим , що Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку » від 12 грудня 2008 року вступив у законну силу тільки 09.01.2009 року, тобто після зміни відсоткової ставки , та не має вказівки про зворотню дію у часі, оскільки у даному випадку прийняті зміни та доповнення щодо заборони банку у односторонньому порядку змінювати розмір процентів у односторонньому порядку помякшують відповідальність позичальника , а тому мають зворотну дію у часі, що передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Однак суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позивних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача грошову компенсацію завданої йому моральної шкоди, на підставі того, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, так, як, згідно з чинним законодавством особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачене нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами ЦК, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів» (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року №3161-ІУ) згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 79 ЦПК України до витрат повязаних з розглядом судової справи належать і витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати , повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони.

Статтею 56 ЦПК України встановлено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Доказів того, що ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги суду позивачем не надано. Крім цього ОСОБА_2 приймав участь у справі як представник позивача за усним клопотанням , а не як особа , яка надає правову допомогу , а тому понесенні витрати у звязку з участю представника у судових засіданнях відшкодуванню не підлягають.

Статтею 88 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами . Судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволення позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У звязку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15.00 грн. , та судовий збір в рахунок держави в сумі 8 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 525,526,610, ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, ч. 4 ст . 55 Закону України « Про банки і банківську діяльність » від 7 грудня 2000 року, Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку » від 12 грудня 2008 року № 661-У1, п. 5, ч. 1 ст. 4 Законом України « Про захист прав споживачів » (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року №3161-ІУ), ст. ст. 10,11,57,60,79,84, 88, 154,212-215 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним підвищення з 01.02.2009 року відсоткової ставки за Кредитним договором № KGBWAK00880281 укладеного 16.11.2006 року між Публічним Акціонерним Товариством комерційним банком «ПриватБанк » та ОСОБА_1 до 27,48 % річних.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» , код ЄДРПОУ 14360570 , м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги , 50 на користь ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. , та судовий збір на користь держави у сумі 8 грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення, чи складення його в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги протягом 20 днів після цього або шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, чи складання його в повному обсязі апеляційної скарги.

Рішення суду буде виготовлена в повному обсязі 30 квітня 2010 року.

Суддя Бобринецького районного

суду М.Б. Сарап

Копія вірно (підпис)

Суддя Бобринецького районного

суду М.Б. Сарап