
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/252/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комкон Трафік", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промпобутсервіс Татіус", м. Харків про стягнення 378665,74 грн. за участю представників:
позивача - Прилипко Д.В.
відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комкон Трафік" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 378665,74 грн., з яких: 330880,00 грн. - заборгованість за договором поставки у спрощеній формі від 27.03.2019; 22156,91 грн. - три відсотки річних за прострочення виконання договору поставки від 27.03.2019; 25628,00 грн. - інфляційні збитки. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 5679,99 грн.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем були порушені умови договору поставки у спрощеній формі від 27.03.2019 щодо своєчасної оплати за переданий товар.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 29.03.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2021 о 11:00.
У судовому засіданні 08.04.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 28.04.2021 о 16:15.
У судовому засіданні 28.04.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 05.05.2021 о 14:45.
Представник позивача у судовому засіданні 05.05.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 10.08.2020 була отримана відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102254550433. Також, в матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем копій інших ухвал суду по справі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно позову позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комкон Трафік», в особі директора Стаханова Сергія Ігоровича, діючого на підставі статуту з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промпобутсервіс Татіус", в особі директора Вініченко Олександра Григоровича, діючого на підставі довіреності № 5 з другої сторони, вступили у переддоговірні відносини та уклали договір поставки від 27.03.2019 року у спрощеній формі. За договором постачальник зобов`язувався передати та передав покупцю Світлофор «КОМКОН» СД Т1.3.ТВЧ-СС-Х; Контролер дорожній КДК-02-40-Х; Комплект апаратури GPRS зв`язку-Х; Модуль КДАР-Х, Пристрій узгодження часу «КОМКОН-GPS-Х» на загальну суму 440880,00 грн. (надалі - товар), у свою чергу покупець зобов`язувався прийняти та оплатити зазначений товар. Постачальником свої зобов`язання з передачі товару було виконано у повному обсязі. Проте, покупцем (відповідачем) зобов`язання з оплати у повному обсязі вартості товару за договором не здійснене, покупець отримав товар, документацію, перевірив справність тощо, тобто виконавши обов`язок з прийняття не виконав обов`язку з оплати. Залишок по сплаті заборгованості за договором (кінцеве сальдо) становить 330880,00 грн. без урахування штрафних санкцій. Позивачем безрезультатно вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, шляхом направлення відповідачу претензії від 15.12.2020 року. Проте, останню відповідач взагалі не отримав з власної вини, 05.01.2021 позивач отримав претензію, що повернулась від відповідача за закінченням терміну зберігання.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної № 327 від 27.03.2019 та довіреності № 5 від 26.03.2019 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 440880,00 грн.
Позивачем було виставлено відповідачу для сплати рахунок на оплату № 326 від 26.03.2019 на загальну суму 440880,00 грн., який відповідачем було частково оплачено, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 137 від 27.05.2019 на суму 20000,00 грн., № 455 від 08.07.2020 на суму 20000,00 грн., № 463 від 23.07.2020 на суму 25000,00 грн., № 406 від 27.07.2020 на суму 5000,00 грн., № 409 від 03.08.2020 на суму 10000,00 грн., № 440 від 17.09.2020 на суму 10000,00 грн., № 472 від 03.12.2020 на суму 10000,00 грн., № 486 від 16.12.2020 на суму 10000,00грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за отриманий товар складає 330880,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Позивач та відповідач шляхом складання та підписання видаткової накладної № 327 від 27.03.2019 підтвердили існування між ними правовідносин з поставки товару, уклавши таким чином договір у спрощений спосіб, що відповідає вказаним вище нормам ГК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
З огляду на вищевикладене, сума заборгованості у розмірі 330880,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунки позивача інфляційних збитків та трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 22156,91 грн. та інфляційних збитків у розмірі 25628,83 грн. підлягають задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 5679,99 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промпобутсервіс Татіус" (61010, м. Харків, пров. Цигаревський, буд. 8/10, код ЄДРПОУ 33289943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комкон Трафік" (61046, м. Харків, вул. Автогенна, буд. 10/2, код ЄДРПОУ 41138650) заборгованість у розмірі 330880,00 грн.; три відсотки річних у розмірі 22156,91 грн.; інфляційні збитки у розмірі 25628,83 грн. та 5679,99 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комкон Трафік" (61046, м. Харків, вул. Автогенна, буд. 10/2, код ЄДРПОУ 41138650).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промпобутсервіс Татіус" (61010, м. Харків, пров. Цигаревський, буд. 8/10, код ЄДРПОУ 33289943).
Повне рішення складено "17" травня 2021 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/252/21
Судове рішення № 96926568, Господарський суд Харківської області було прийнято 05.05.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/252/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: