Рішення № 96926247, 17.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2021Справа № 910/3707/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Промбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Трансбуд»

про стягнення 135.956,53 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

09.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Промбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Трансбуд» про стягнення 135.956,53 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на надання послуг № 15/У-19 від 14.01.2019 позивачем надано відповідачу послуги за допомогою екскаватора JCB 330 LC державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 210.200,00 грн, що підтверджується актами надання послуг, які відповідачем сплачено на суму 137.500,00 грн. Згідно умов п. 2.4.1 договору розрахунок за фактично надані послуги замовник здійснює протягом 4 робочих днів після підписання кожного акту наданих послуг. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 135.956,53 грн, з яких 72.700,00 грн основного боргу, 53.850,00 грн штрафу, 5.237,30 грн інфляційних втрат та 4.169,23 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/3707/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.03.2021 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 15А (номер відправлення 0105473620053), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 16.03.2021 (номер відправлення 0105473620053) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення».

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що інформація стосовно розгляду судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 16.03.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 16.03.2021 не виконав, а саме не подав письмовий відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Трансбуд» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Промбуд» (виконавець, позивач) було укладено договір на надання послуг № 15/У-19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику в установленому даним договором порядку послуги за допомогою екскаватора JCB 330 LC державний номер НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб), з машиністом (водієм) виконавця (далі - послуги) на об`єктах замовника на умовах згідно даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених даним договором.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору не сплатив вартість наданих послуг у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість та позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нараховані штраф, інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 11.3 договору він набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору послуги по договору надаються за наступними цінами:

2.1.1. Ціна надання послуг екскаватором JCB 330 LC (державний номер НОМЕР_1 ) становить - 1.300, грн./год. з ПДВ. Вартість вказана за 1 годину надання послуг з урахування вартості використаного палива.

2.1.2. Ціна надання послуг екскаватором JCB 330 LC (державний номер НОМЕР_1 ) становить - 650,00 грн./год. з ПДВ. Вартість вказана за 1 годину надання послуг без урахування вартосі використаного палива, (паливо замовника).

Згідно з п. 2.2 договору час наданої послуги від десяти до шістдесяти хвилин зараховується як одна година. Тривалість однієї зміни складає не менше 8 (восьми) годин. Час наданої послуги від десяти до шістдесяти хвилин зараховується як одна година. Тривалість однієї зміни складає не менше 8 (восьми) годин. Послуги, в межах замовленого строку надаються щодня, крім вихідних. Під вихідним днем сторони розуміють день тижня - неділю, а також дні, шо визначені законодавством України як святкові. Суботу, в розумінні даного договору, сторони не відносять до вихідного дня.

Відповідно до п. 6.5 договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформляється сторонами шляхом підписання актів передачі-приймання наданих послуг. Надані виконавцем акти передачі-приймання наданих послуг замовник зобов`язується підписувати та повертати виконавцю на протязі 3-х днів з моменту їх отримання від виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 210.000,00 грн, що підтверджується наступними актами надання послуг, що підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 17 від 31.01.2019 на суму 10.400,00 грн,

№ 18 від 31.01.2019 на суму 8.000,00 грн,

№ 42 від 28.02.2019 на суму 31.700,00 грн,

№ 64 від 29.03.2019 на суму 31.200,00 грн,

№ 67 від 29.03.2019 на суму 36.400,00 грн,

№ 149 від 31.05.2019 на суму 44.800,00 грн,

№ 175 від 24.06.2019 на суму 35.200,00 грн,

№ 451 від 31.12.2019 на суму 12.500,00 грн.

Пунктом 2.4 договору визначено, що оплата за надані виконавцем послуги здійснюється в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку:

2.4.1. Розрахунок за фактично надані послуги замовник здійснює протягом 4-х робочих днів після підписання кожного акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін договору.

З доданих до позовної заяви банківських виписок вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг на загальну суму 137.500,00 грн наступним чином: 22.02.2019 в сумі 20.000,00 грн, 20.03.2019 в сумі 10.000,00 грн, 17.04.2019 в сумі 15.000,00 грн, 15.05.2019 в сумі 10.000,00 грн, № 17.05.2019 в сумі 15.000,00 грн, 29.05.2019 в сумі 20.000,00 грн, 19.09.2019 в сумі 25.000,00 грн, 26.12.2019 в сумі 12.500,00 грн, 25.11.2019 в сумі 10.000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору замовник зобов`язався своєчасно оплачувати послуги виконавця в послідовності, передбаченій даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорений відповідачем, що складає 72.700,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 72.700,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.6 договору передбачено, що за порушення замовником термінів оплат за надані виконавцем послуги понад 30 (тридцять) календарних днів, замовник зобов`язується сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості послуг, оплата яких прострочена.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати за надані послуги.

Оскільки прострочення з оплати наданих послуг мало місце понад 30 календарних днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 53.850,00 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача: 50% від суми боргу станом на 01.07.2019 - 107.700,00 грн).

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 5.237,30 грн інфляційних втрат та 4.169,23 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5.237,30 грн інфляційних втрат та 4.169,33 грн - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Промбуд» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 13.600,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з розглядом справи планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 13.600,00 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

01.03.2021 між позивачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Бонум Фактум» (виконавець) укладений договір про надання правничої допомоги № 0103, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов`язання надавати правничу допомогу замовнику.

ТОВ «АТП Промбуд» видано довіреність від 03.03.2021 відповідно до якої уповноважено адвоката Адвокатського об`єднання «Бонум Фактум» Заблоцького В.А. представляти інтереси позивача.

Згідно з п. 3.1 даного договору замовник зобов`язується оплатити послуги виконавця за правничу допомогу, передбачену даним договором згідно додатків до даного договору, які є його невід`ємною частиною. Детальний розпис послуг, що мають бути надані згідно умов даного договору та їх ціну замовник та виконавець виклали у специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до даного договору.

Відповідно до специфікації № 1 від 01.03.2021 (додаток до договору) сторони узгодили перелік та вартість наступних послуг

1) підготовка довіреності на представництво інтересів товариства та складання орієнтовного розрахунку судових витрат позивача - у кількості 4 годин, вартістю 1.600,00 грн (400,00 грн за 1 годину);

2) складання позовної заяви - у кількості 12 годин, вартістю 9.000,00 грн (750,00 грн за 1 годину);

3) підготовка додатків до позовної заяви, завіряння копій документів до позовної заяви, надсилання позовної заяви відповідачу, подача позовної заяви до суду - у кількості 6 годин, вартістю 3.000,00 грн (500,00 грн за 1 годину);

4) складання відповіді на відзив - у кількості 4 годин, вартістю 2.400,00 грн (600,00 грн за 1 годину);

5) складання одного з наступних документів: заява. клопотання, заперечення (за один документ) - у кількості 3 годин, вартістю 1.500,00 грн.

Відповідно до специфікації № 1 до договору від 01.03.2021 замовник зобов`язаний здійснити оплату в розмірі 13.600,00 грн на розрахунковий рахунок виконавця до 31.05.2021.

Згідно акту наданих послуг № 1 від 25.03.2021 замовник прийняв наступні послуги:

1) підготовка довіреності на представництво інтересів товариства та складання орієнтовного розрахунку судових витрат позивача - у кількості 4 годин, вартістю 1.600,00 грн (400,00 грн за 1 годину);

2) складання позовної заяви - у кількості 12 годин, вартістю 9.000,00 грн (750,00 грн за 1 годину);

3) підготовка додатків до позовної заяви, завіряння копій документів до позовної заяви, надсилання позовної заяви відповідачу, подача позовної заяви до суду - у кількості 6 годин, вартістю 3.000,00 грн (500,00 грн за 1 годину), загальна вартістю 13.600,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро грошові кошти в розмірі 13.600,00 грн згідно платіжного доручення № 286 від 25.03.2021 що підтверджується банківською випискою від 25.03.2021.

Підтвердженням того, що Заблоцький В.А. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1835 від 19.12.2003.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з посиланням на неспівмірність його розміру зі складністю спору.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів адвокатському об`єднанню на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 13.600,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Трансбуд» (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 15А, код ЄДРПОУ 34423976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Промбуд» (03179, Дмитра Яворницького, 24, оф. 34, код ЄДРПОУ 42699865) 72.700 (сімдесят дві тисячі сімсот) грн 00 коп. основного боргу, 53.850 (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. штрафу, 5.237 (п`ять тисяч двісті тридцять сім) грн 30 коп. інфляційних втрат, 4.169 (чотири тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 23 коп. - 3% річних, 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 13.600 (тринадцять тисяч шістсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова