Рішення № 96926209, 17.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2021справа №910/3909/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/3909/21

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825)

до фізичної особи-підприємця Дяченко Катерини Борисівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про стягнення 24 788,23 грн.,

без виклику представників сторін.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Відділення) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Дяченко Катерини Борисівни (далі - Підприємець) про стягнення: 7 199,47 грн. орендної плати, що утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.11.2018 №8271 (далі - Договір); 453,11 грн. втрат від інфляції; 670,86 грн. пені та 16 464,79 грн. неустойки, а всього 24 788,23 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 13.11.2018 Відділенням та Підприємцем укладено Договір, відповідно до якого орендодавець (Відділення) передає, а орендар (Підприємець) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 19,2 кв.м., розміщене за адресою: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, реєстровий номер 00294349.1.АААДДЛ116 (далі - Майно), що перебуває на балансі Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2018 і становить 323 520 грн.;

- на виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування орендовані приміщення, про що складено акт приймання-передачі від 13.11.2018;

- Договір укладено строком на 1 рік (від 13.11.2018 до 13.11.2019 включно), в подальшому був пролонгований відповідно до пункту 10.4 Договору (від 13.11.2019 до 13.11.2020);

- 01.06.2020 Відділенням та Підприємцем складений акт приймання-передачі (повернення) Майна;

- 10.11.2020 Відділенням та Підприємцем укладено Договір №8271/01 про припинення договору оренди від 13.11.2018 № 8271 з 01.06.2020;

- на порушення умов Договору відповідачем не сплачувалася орендна плата за період з травня по листопад 2019 року;

- 01.04.2019 позивач надіслав на адресу відповідача лист №30-05/2789, в якому просив останнього сплатити заборгованість з орендної плати, проте відповідач відповіді не надав; заборгованість з орендної плати не погасив;

- станом на 21.12.2020 заборгованість з орендної плати відповідача складає 7 199,47 грн.;

- у зв`язку з неналежним виконанням Підприємцем умов Договору Відділенням нараховано 453,11 грн. втрат від інфляції; 670,86 грн. пені та 16 464,79 грн. неустойки.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов`язано:

- позивача протягом п`яти днів:

з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору (для огляду);

з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання вказаних документів відповідачу;

- відповідача протягом:

п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позов в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), - оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи;

п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання зазначених документів позивачу.

Ухвалу суду від 18.03.2021 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали та наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 10.04.21 за адресою місцезнаходження відповідача.

Пунктом 3 частини шостої статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Частинами восьмою і дев`ятою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений ГПК України, не подав суду відзив на позов, а отже, не скористався наданими йому процесуальними правами.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

13.11.2018 Відділенням (орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування Майно, що перебуває на балансі Балансоутримувача, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2018 і становить 323 520 грн. (пункт 1.1 Договору);

- орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна (пункт 2.1 Договору);

- орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами, далі - Методика розрахунку), і становить 1 636,80 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2018 року; розмір орендної плати за перший місяць оренди - листопад 2018 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад 2018 року (пункт 3.1 Договору);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (пункт 3.3 Договору);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку, і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (пункт 3.7 Договору);

- у разі припинення або розірвання Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно; закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (пункт 3.10 Договору);

- Договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 13.11.2018 до 13.11.2019 включно (пункт 10.1 Договору);

- у разі якщо уповноважений орган управління Майном не попередив орендаря та орендодавця про намір використовувати Майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку Договору, орендар, який належним чином виконував обов`язки за Договором, має право продовжити його на новий термін відповідно до вимог Договору; у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором; зазначені дії оформляються договором про внесення змін до Договору, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 10.4 Договору);

- чинність Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого Майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства/ліквідації орендаря (пункт 10.6 Договору);

- Майно вважається поверненим Балансоутримувачу/орендодавцю з моменту підписання Балансоутримувачем/орендодавцем акта приймання-передавання; обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на орендаря (пункт 10.11 Договору);

- якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення (пункт 10.12 Договору).

На виконання умов Договору Відділенням передано, а Підприємцем прийнято у користування Майно, про що складено акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 68 від 13.11.2018.

03.04.2019 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 01.04.2019 №30-05/2789, в якому просив останнього сплатити заборгованість з орендної плати за Договором.

13.12.2019 Відділення листом № 30-04/10317 надіслало на адресу Підприємця заяву про припинення Договору у зв`язку із закінченням 13.11.2019 строку його дії.

01.06.2020 Відділенням та Підприємцем складений акт приймання-передачі (повернення) Майна.

10.11.2020 Відділенням та Підприємцем укладено договір №8271/01 про припинення договору оренди від 13.11.2018 № 8271 з 01.06.2020.

В порушення умов Договору відповідачем у повному обсязі не сплачено орендну плату за період з травня по листопад 2019 року (до 13.11.2019 включно), у зв`язку з чим у Підприємця виникла заборгованість з орендної плати до державного бюджету на загальну суму 7 199,47 грн.

Відповідачем будь-яких доказів погашення вказаної заборгованості або заперечень щодо її розміру суду не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За приписами частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною другою статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону № 2269-XII, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу (правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі 910/719/19).

Згідно зі статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) яка передбачена статтею 785 ЦК України є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також має характер тривалості у часі (зобов`язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном) (правові висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19)

ВИСНОВКИ

Отже, оскільки відповідачем не сплачено заборгованість з орендної плати за травень - листопад 2019 року (до 13.11.2019 включно) у сумі 7 199,47 грн., то позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу Відділення просить стягнути з Підприємця 453,11 грн. втрат від інфляції та 670,86 грн. пені.

Так, за розрахунком позивача станом на 21.12.2020 сума втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість з орендної плати за травень 2019 року у сумі 504,18 грн. становить 34,25 грн.; за червень 2019 року у сумі 1 234,42 грн. - 83,87 грн.; за липень 2019 року у сумі 1 227,02 грн. - 83,37 грн.; за серпень 2019 року у сумі 1 223,33 грн. - 83,11 грн.; за вересень 2019 року у сумі 1 231,90 грн. - 74,55 грн.; за жовтень 2019 року у сумі 1 240,52 грн. - 65,93 грн. та за листопад 2019 у сумі 538,10 грн. - 28,03 грн.

Судом здійснено перевірку здійсненого позивачем розрахунку втрат від інфляції і встановлено, що він неправильний.

За перерахунком суду сума втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість з орендної плати:

- за травень 2019 року у сумі 504,18 грн. за період з 16.06.2019 по 21.12.2020 становить 27,25 грн.;

- за червень 2019 року у сумі 1 234,42 грн. за період з 16.07.2019 по 21.12.2020 становить 74,58 грн.;

- за липень 2019 року у сумі 1 227,02 грн. за період з 16.08.2019 по 21.12.2020 становить 78,05 грн.;

- за серпень 2019 року у сумі 1 223,33 грн. за період з 16.09.2019 по 21.12.2020 становить 68,77 грн.;

- за вересень 2019 року у сумі 1 231,90 грн. за період з 16.10.2019 по 21.12.2020 становить 60,20 грн.;

- за жовтень 2019 року у сумі 1 240,52 грн. за період з 16.11.2019 по 21.12.2020 становить 59,33 грн.

- за листопад 2019 року у сумі 538,10 грн. за період з 16.12.2019 по 21.12.2020 становить 26,86 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 395,04 грн. втрат від інфляції, а у стягненні 58,07 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Пеню позивач нараховує за такі періоди:

- з 23.06.2020 по 28.09.2020 на 14 699,47 грн. заборгованості у сумі 472,50 грн.;

- з 29.09.2020 по 21.12.2020 на 7 199,47 грн. заборгованості у сумі 198,36 грн.

За даними Відділення 28.09.2020 Підприємцем було сплачено 7 500 грн. орендної плати за Договором. Вказана сума була зарахована як погашення заборгованості з орендної плати за листопад 2018 року - квітень 2019 року та частково за травень 2019 року.

Судом встановлено, що позивачем неправильно визначено періоди нарахування пені, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості (28.09.2020) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

З урахуванням зазначеного, пеня нараховується за такі періоди:

- з 23.06.2020 по 27.09.2020 на 14 699,47 грн. заборгованості у сумі 467,49 грн.;

- з 28.09.2020 по 21.12.2020 на 7 199,47 грн. заборгованості у сумі 200,64 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 668,13 грн., тоді як у стягненні 2,73 грн. пені слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Підприємця 16 464,79 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 14.11.2019 по 01.06.2020 суд виходить з такого.

Зі змісту Договору вбачається, що його укладено строком на один рік: з 13.11.2018 до 13.11.2019 включно.

Разом із тим, листом від 13.12.2019 № 30-04/10317 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про припинення Договору у зв`язку із закінченням строку його дії.

З огляду на те, що Відділення у визначені законодавством та Договором строки надіслало Підприємцю заяву про припинення Договору, суд дійшов висновку про те, що Договір припинено у зв`язку із закінченням строку його дії.

При цьому, суд не враховує посилання відповідача на укладення сторонами 10.11.2020 договору № 8271/01 про припинення Договору з 01.06.2020, оскільки, як встановлено судом, Договір був припинений 13.11.2019.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивачем розміру неустойки за користування майном після припинення Договору та періоду її нарахування (з 14.11.2019 по 01.06.2020) і встановлено, що вони правильні.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 16 464,79 грн., нарахованої позивачем на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) до фізичної особи-підприємця Дяченко Катерини Борисівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення 24 788,23 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дяченко Катерини Борисівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський район/22080300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA138999980313080094000026006; код класифікації доходів бюджету: 22080300; найменування коду класифікації доходів бюджету: надходження від орендної плати за користування іншим державним майном): 7 199 (сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 47 коп. заборгованості з орендної плати; 395 (триста дев`яносто п`ять) грн. 04 коп. втрат від інфляції та 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 13 коп. пені; 16 464 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 79 коп. неустойки.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дяченко Катерини Борисівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 43 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.05.2021.

Суддя О.В. Марченко