Ухвала суду № 96926143, 12.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

12.05.2021Справа № 910/19737/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні заяву Державного підприємства "Гарантований покупець"

про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021

у справі № 910/19737/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроімекс"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України; Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 9 695 758,41 грн

представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроімекс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, пені, 3 % річних, інфляційних втрат і штрафу за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 13115/01 від 24.02.2017 в загальному розмірі 9 695 758,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Курдельчук І.Д.) від 13.04.2021 у справі № 910/19737/20 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 872 876,83 грн пені, 715 421,22 грн 3 % річних, 807 943,28 грн інфляційних нарахувань, 5 299 517,08 грн штрафу та 146 277,50 грн судового збору.

26.04.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі № 910/19737/20.

В обґрунтування заяви про відстрочення судового рішення в цій справі відповідач посилається на певні обставини, а саме:

- неможливість забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого законодавством;

- фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;

- неналежне виконання ПрАТ НЕК "Укренерго" обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом в повному обсязі, як наслідок наявність заборгованості перед Гарантованим покупцем на суму 23 550,00 млн. грн (з ПДВ);

- необхідність забезпечення Гарантованим покупцем оплати електричної енергії перед виробникам за "зеленим" тарифом у обсягах, що пов`язані з невиконанням ПрАТ НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії;

- часткове виконання відповідачем зобов`язань з оплати заборгованості за спірний період;

- встановлений в п. 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ строк погашення заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, фактично буде відбуватися протягом 2021-2022 років;

- визначені в статті 8 та пункті 11-1 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про альтернативні джерела енергії" додаткові джерела фінансування ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДП "Гарантований покупець" для виконання зазначених спеціальних обов`язків;

- відсутність вини у не виконанні спірних зобов`язань та складний фінансовий стан ДП "Гарантований покупець" внаслідок невиконання іншим учасником спірних правовідносин наведених спеціальних обов`язків;

- велику кількість судових справ за позовами виробників електроенергії за "зеленим" тарифом до ДП "Гарантований покупець";

- наявність станом на 01.01.2021 дебіторської заборгованості - 34 489 107 тис. грн, тоді як кредиторська заборгованість становить 36 112 263 тис. грн.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, у зв`язку з відпусткою судді Курдельчука І.Д., справу №910/19737/20 передано судді Нечаю О.В. для розгляду заяви Державного підприємства "Гарантований покупець".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 справу № 910/19737/20 прийнято до свого провадження суддею Нечаєм О.В. для розгляду заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021, розгляд вказаної заяви призначено на 12.05.2021.

06.05.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якого позивач зазначає, що наведені в заяві відповідача обставини не можуть бути підставами для відстрочення виконання судового рішення в цій справі.

У судове засідання 12.05.2021 з`явився представник відповідача, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

Розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у цій справі, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач посилається на ту обставину, що фінансування його діяльності здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого Регулятором, в свою чергу, ПрАТ НЕК "Укренерго" неналежним чином виконуються обов`язки з перерахування коштів відповідачу з метою оплати вартості електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом.

При цьому, на думку відповідача, утворення значної заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням ПрАТ НЕК "Укренерго" своїх грошових зобов`язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань.

Заперечуючи проти відстрочення виконання рішення суду в цій справі, позивач зазначає, що відстрочення виконання рішення призведе до істотного порушення його прав та несвоєчасного виконання власних договірних зобов`язань.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд звертає увагу, що відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у цій справі на один рік з дня його ухвалення, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що після спливу терміну відстрочення рішення суду буде виконане.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За висновком суду, подані відповідачем докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду в цій справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.

Також твердження заявника про наявність боргу зі сторони ПрАТ НЕК "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідно до чинного законодавства зобов`язання мають виконуватись належним чином; юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Більш того, існування спору за позовом ДП "Гарантований покупець" до ПрАТ НЕК "Укренерго" про стягнення боргу у розмірі 25 724 290 343,04 грн (справа № 910/16664/20), як вірно зазначає позивач, не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець" з метою належного виконання рішення суду саме в цій справі по закінченню терміну відстрочки (тобто, протягом року з дати ухвалення рішення).

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, який набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

В той же час, суд зазначає, що наразі відсутній нормативно-правовий акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачений умовами укладеного сторонами договору.

Суд звертає увагу, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої електроенергії", саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, відтак Державне підприємство "Гарантований покупець" зобов`язане добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками електроенергії за "зеленим" тарифом.

Також суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов`язань не можуть бути безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

При вирішенні питання щодо відстрочення виконання судового рішення у цій справі судом також враховано доводи позивача про збитковість його господарської діяльності за 2020 рік, у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за придбану в позивача електричну енергію, а також значний розмір заборгованості позивача за п`ятьма кредитними договорами, укладеними з АТ "Укрексімбанк", який перевищує присуджену до стягнення з відповідача на користь позивача суму грошових коштів (копії Звіту про фінансові результати за 2020 рік фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2020 та Довідки АТ "Укрексімбанк" № 0671201/2341-21 від 20.01.2021 містяться у матеріалах справи).

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення в цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі №910/19737/20 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.05.2021

Суддя О.В. Нечай