Ухвала суду № 96926138, 12.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого

документа до виконання та видачу дубліката наказу суду

12.05.2021Справа № 910/4601/13Господарський суд міста Києва у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Трофименко Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014

у справі № 910/4601/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"

до Фізичної особи-підприємця Мамедової Райфи Теймуразівни

про стягнення 27 052,18 грн

представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мамедової Райфи Теймуразівни (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 27 052,18 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Цюкало Ю.В.) від 03.09.2014 у справі № 910/4601/13 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 18 477,39 грн, пеню в загальному розмірі 8 574,79 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

29.09.2014 на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (головуючий суддя Морозов С.М., судді Марченко О.В., Усатенко І.В.) від 23.02.2021 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 у справі № 910/4601/13 з Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

22.04.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у цій справі.

Вказана заява мотивована тим, що виконавчий документ у цій справі було пред`явлено до виконання та постановою державного виконавця від 28.03.2017 наказ суду від 29.09.2014 було повернуто стягувачу, проте, як зазначає ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", виконавчий документ на адресу стягувача не надходив, що свідчить про його втрату при пересилці поштою. За доводами заявника, у зв`язку з перебуванням ПАТ "Старокиївський банк" на стадії ліквідації, строк пред`явлення виконавчого документу в цій справі було пропущено. При цьому, стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу суду від 29.09.2014 у цій справі було замінено з ПАТ "Старокиївський банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" ухвалою суду від 23.02.2021.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, у зв`язку із закінченням терміну повноважень у судді Цюкала Ю.В., який приймав участь у колегіальному розгляді справи № 910/4601/13, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 справу № 910/4601/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Трофименко Т.Ю. для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу суду від 29.09.2014, розгляд вказаної заяви призначено на 12.05.2021.

У судове засідання 12.05.2021 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" просило суд розглянути заяву за відсутності його представника.

Згідно з ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши у судовому засіданні 12.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу суду від 29.09.2014 у цій справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату видачі наказу) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України (чинна редакція).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату видачі наказу) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2017 органом державної виконавчої служби було винесено постанову ВП № 51766195 про повернення виконавчого документу в цій справі стягувачу.

Частинами 4, 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (чинна редакція) передбачено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Отже, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення до виконання яких не сплинув станом на 05.10.2016.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15 та від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15.

З огляду на положення статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", наказ Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 був дійсний для пред`явлення до виконання до 28.03.2020.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 у справі № 910/4601/13 з Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження судом було встановлено, що 30.08.2019 між ПАТ "Старокиївський банк" (банк) та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги та згідно з Додатком № 1 до вказаного договору заявник набув право вимоги до Фізичної особи-підприємця Мамедової Райфи Теймуразівни за Кредитним договором №147/МК-2008 від 14.10.2008, укладеним між позивачем та відповідачем.

З огляду на те, що заміна стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 в цій справі відбулась лише 23.02.2021 і строк пред`явлення вказаного виконавчого документа сплинув, заявник не може здійснювати ефективний захист своїх прав, у зв`язку з чим просить суд поновити строк для пред`явлення вказаного наказу до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З правової конструкції ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Отже, при розгляді заяви про поновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Викладені у заяві обставини, на думку суду, є об`єктивними причинами, які унеможливили виконання судового рішення в цій справі у передбачений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.97 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у цій справі до виконання є поважними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення вказаного строку.

Відповідно до пункту 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 329, пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/4601/13 задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 910/4601/13 до виконання.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/4601/13 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мамедової Райфи Теймуразівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 6/8; ідентифікаційний код: 19024948) відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 18 477 грн 39 коп., пені в загальному розмірі 8 574 грн 79 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн 50 коп.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.05.2021

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя О.В. Марченко

Суддя Т.Ю. Трофименко