Ухвала суду № 96925978, 17.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.05.2021Справа № 910/5530/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421)

до Оболонського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві (04212, м. Київ, вул. Малиновського, будинок 2-А; ідентифікаційний код 08672963)

про стягнення 7 908, 65 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з позовом до Оболонського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві про стягнення заборгованості в розмірі 7 908, 65 грн, з яких: 7 235, 25 грн - основного боргу, 406, 90 грн - інфляційних втрат, 266, 50 грн - 3% річних, яка виникла у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 230046-01 від 26.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача, в якому останній просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд, врахувавши приписи ст. 252 Господарського процесуального кодексу України відзначає, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суд вказує, що позивачем у поданому клопотанні не наведено беззаперечних аргументів щодо необхідності розглядати справи за участю представників сторін, в чому полягає складність даної справи, характер спірних правовідносин та які конкретно фактичні обставини потребують вставлення саме в засіданні за участю сторін.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Крім того, 28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг Оболонського району м. Києва".

Так, приписами ст. 50 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Втім, суд вказує про те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано необхідності залучення Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг Оболонського району м. Києва" в якості третьої особи, а також не наведено, яким чином рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього.

При цьому, суд відзначає, що у разі необхідності отримання позивачем деталізованого пояснення на підтвердження включення/відключення житлового будинку в період опалювального сезону 2018-2020 років, позивач не позбавлений права, у разі необхідності, самостійно звернутися до Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг Оболонського району м. Києва" з клопотанням про надання такої інформації.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поганого клопотання, у зв`язку з чим не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись ст. 12, 50, 234, 247 та 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про залучення третьої особи - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 17.05.2021 та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Баранов