Рішення № 96925791, 17.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2021м. ДніпроСправа № 904/157/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Фізичної особи-підприємця Переворського Миколи Михайловича, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Піщанка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс", Дніпропетровська область, Синельниківський раойн, смт Роздори

про стягнення 515 039,19 грн.

Представники:

від позивача: Скиба В.В., ордер ДП №215/027 від 05.01.2021;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Переворський Микола Михайлович звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про стягнення 515 039,19 грн., з яких: 501 098,00 грн. - основний борг. 3 298,00 грн. - пеня, 2 708,59 грн. - 3% річних, 7 934,60 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № К 113-ДАА від 15.06.2020 в частині оплати.

Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 11.03.2021 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/157/21 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 31.03.2021 року.

31.03.2021 до підготовчого засідання з`явився представник позивача.

31.03.2021 до підготовчого засідання не з`явився представник відповідача. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином 30.03.2020 (а.с.49)., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 11.03.2021, якою перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.03.2021).

В ухвалі від 11.03.2021відповідачу було роз`яснено, що відзив на позовну заяву подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 31.03.2021 відкладено підготовче засідання на 19.04.2021.

19.04.2021 до підготовчого засідання з`явився представник позивача.

19.04.2021 до підготовчого засідання не з`явився представник відповідача. На момент підготовчого провадження повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суд) до суду не поверталось.

Ухвалою від 19.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 17.05.2021.

У судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 17.05.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином 28.04.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) (а.с.55).

Відзив відповідач до суду не подав.

Суд зазначає, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_434).

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/88386319);

За наведених обставин Суд доходить висновку, що вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надання йому можливості взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позову, натомість відповідач, незважаючи на обізнаність про відоме йому судове провадження у цій справі, не вживав заходів, щоб дізнатись про його стан, зокрема, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, та не скористався процесуальними правами навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 ГПК України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

При цьому, відповідач був обізнаний про наявність судового провадження у цій справі щонайменше з 30.03.2021 та не обґрунтував об`єктивної неможливості скористатись передбаченими статтею 42 ГПК України правами.

В ухвалах від 11.03.2021, 19.04.2021 відповідачу було роз`яснено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Згідно з частиною першою статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі «Пономарьов проти України» та у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», згідно з якою сторони в розумні «інтервали часу» мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 між Фізичною особою-підприємцем Переворським Миколою Михайловичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» (орендар) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № К 113-ДАА (далі - договір).

У порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендодавця, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань орендаря) (далі іменуються - «техніка»), а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату (п. 1.1. договору).

Ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Техніка, що передається в оренду, повинна використовуватися орендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу-виробника (п. 2.1. договору).

Техніка передається в оренду орендарю з метою проведення збирання врожаю (п. 2.2. договору).

Доставка техніки з екіпажем до орендаря та повернення техніки з екіпажем після закінчення строку оренди здійснюється силами та за рахунок орендодавця (п. 3.1. договору).

Передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який э невід`ємною частиною договору (п. 3.2. договору).

Передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в оренду, а також повернення її з оренди, здійснюється на підставі актів приймання-передачі (п. 4.1. договору).

Строк оренди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 20.06.2020 по 20.07.2020. Фактичні строки оренди техніки з екіпажем визначаються відповідно до актів приймання-передачі техніки, без внесення змін до умов договору. Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі (п. 4.2. договору).

Орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі актів приймання - передачі наданих послуг. Остаточний розрахунок орендної плати погоджується сторонами додатковою угодою до договору (п. 5.1. договору).

Орендна плата визначається в акті приймання - передачі наданих послуг, шо підписується сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його від виконавця або в цей же строк направити виконавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання акту (п. 5.2. договору).

Виплата орендної плати проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку (п. 5.3. договору).

Орендар за цим договором зобов`язується своєчасно сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору (п. 6.3.2. договору).

У разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 8.1. договору).

У разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.4 цього договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 8.3. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п. 9.2. договору).

Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п. 9.4. договору).

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від проведення взаєморозрахунків у частині фактично виконаних за договором зобов`язань (п. 9.5. договору).

15.06.2020 сторонами укладено додаткову угоду до договору (а.с. 10), в якій дійшли згоди доповнити п. 2.2. реченнями наступного змісту: «техніка передається в оренду орендарю з метою проведення збирання врожаю озимих культур, розмір яких орієнтовно складає 300 га для одної одиниці техніки.»; доповнити пункт 5.1.1. реченнями наступною змісту: «попередній розрахунок орендної плати складає 750,00 грн. без ПДВ, за один гектар обробленої площі пшениці однією одиницею техніки та 850,00 грн. без ПДВ, за один гектар обробленої площі озимого ріпаку однією одиницею техніки.

15.06.2020 сторони підписали додаток № 1 до договору (а.с. 11), в якому наведено перелік техніки, що передається в оренду, а саме: комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 480.

25.08.2020 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 12), в якій узгодили доповнити п. 2.2. реченнями наступного змісту: «техніка передається в оренду орендарю з метою проведення збирання врожаю соняшнику, розмір яких орієнтовно складає 500 га для одної одиниці техніки.»; доповнити пункт 4.2. реченнями наступною змісту: строк оренди техніки з екіпажем орієнтовано складає з 25.08.2020 по 30.09.2020; доповнити пункт 5.1.1. реченнями наступною змісту: «попередній розрахунок орендної плати складає 650,00 грн. без ПДВ, за один гектар обробленої площі соняшнику однією одиницею техніки».

Позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 701 852,50 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання-передачі робіт (надання послуг):

- № 7 від 30.06.2020 про надання відповідачу послуг з суборенди техніки з екіпажем на суму 200 744,50 грн. без ПДВ (а.с. 17);

- № 8 від 31.08.2020 про надання відповідачу послуг з суборенди техніки з екіпажем на суму 142 038,00 грн. без ПДВ (а.с. 18);

- № 17 від 28.09.2020 про надання відповідачу послуг з суборенди техніки з екіпажем на суму 276 737,50 грн. без ПДВ (а.с. 19);

- № 9 від 28.09.2020 про надання відповідачу послуг з суборенди техніки з екіпажем на суму 82 332,50 грн. без ПДВ (а.с. 20).

Відповідно до п. 5.3. договору виплата орендної плати проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Таким чином, відповідно до п. 5.3. договору відповідач повинен був сплатити орендну плату:

- за актом приймання передачі робіт (надання послуг) № 7 від 30.06.2020 у розмірі 200 744,50 грн. без ПДВ у строк до 28.07.2020 включно (30.06.2020 + 20 банківських днів);

- за актом приймання передачі робіт (надання послуг) № 8 від 31.08.2020 у розмірі 142 038,00 грн. без ПДВ у строк до 28.09.2020 включно (31.08.2020 + 20 банківських днів);

- за актом приймання передачі робіт (надання послуг) № 17 від 28.09.2020 у розмірі 276 737,50 грн. без ПДВ у строк до 26.10.2020 включно (28.09.2020 + 20 банківських днів);

- за актом приймання передачі робіт (надання послуг) № 9 від 28.09.2020 у розмірі 82 332,50 грн. без ПДВ у строк до 26.10.2020 включно (28.09.2020 + 20 банківських днів);

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору орендну плату сплатив лише частково на суму 200 744,50 грн., на підтвердження чого надав виписки по особовому рахунку (а.с. 21-22), відповідно до яких:

- 30.07.2020 відповідач сплатив позивачу 100 000,00 грн., з призначенням платежу: «сплата за суборенду техніки з екіпажем згідно рахунку № 7 від 30.06.2020» (а.с. 21);

- 02.09.2020 відповідач сплатив позивачу 100 744,50 грн., з призначенням платежу: «сплата за суборенду техніки з екіпажем згідно рахунку № 7 від 30.06.2020» (а.с. 21), у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 501 108,00 грн. (701 852,50 грн. - 200 744,50 грн.)

Господарський суд наголошує, що позивач у своїй позовній заяві зазначає, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 501 098,00 грн. та, як наслідок, в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 501 098,00 грн. основного боргу.

Вказана сума виникла внаслідок врахування позивачем у розрахунку неправильної суми заборгованості за актом приймання передачі робіт (надання послуг) № 9 від 28.09.2020, а саме замість суми 82 332,50 грн. позивачем у розрахунку використано суму 82 322,50 грн.

Господарський суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення основного боргу в заявленому позивачем розмірі.

Сторонами підписано та скріплено їх печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2020 - 23.12.2020 за договором (а.с. 23), відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.12.2020 становить 501 098,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати орендної плати в сумі 501 098,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 501 098,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 298,00 грн. за період з 29.07.2020 по 06.01.2021.

Відповідно до п. 8.3. договору у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду техніки з екіпажем, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 3 287,93 грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 29.07.2020 по 06.01.2021 у розмірі 2 708,59 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 7 934,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір 3% річних та інфляційних втрат позивачем розраховано правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 515 029,12 грн., з яких: 501 098,00 грн. - основний борг, 3 287,93 грн. - пеня, 2 708,59грн. - 3% річних, 7 934,60 грн. - інфляційні втрати.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 7 752,79 грн. згідно з квитанцією № 0.0.1966678596.1 від 05.01.2021, замість 7 725,59 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 27,20 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 27,20 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 0,15грн. (0,002 %), на відповідача - 7 725,44 грн. (99,998 %).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги №1 від 04.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1439 від 26.09.2005, ордер серії ДП №215/027 від 05.01.2021, рахунок від 05.01.2021 на суму 3000,00грн., акт виконаних робіт від 05.01.2021 на суму 3000,00грн., квитанція від 05.01.2021 на суму 3000,00грн., опис виконаних робіт від 05.01.2021.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача «гонорар успіху -5% від стягненої судом суми, посилаючись на умови п.3.4. договору.

Так, п.3.4 договору №1 від 04.01.2021 за правову допомогу, пов`язану з вирішенням питань по реальному стягненню заборгованості або інших сум, або відстоювання інтересів клієнта при пред`явленні їй позовів і претензій з боку фізичних осіб, державних, контролюючих і правоохоронних органів (виняток або мінімізація стягуваної суми(, виконавець підлягає преміюванню в розмірі 5% від зазначеної суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила наступне щодо розподілу судових витрат:

« 5.28. Визначаючи суть виключної правової проблеми, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що поняття «гонорар успіху» не містить чіткого врегулювання та навів судову практику як приклад неоднозначного вирішення зазначеного питання судами касаційної інстанції щодо стягнення сум, передбачених договором, та щодо визнання недійсними умов договору про надання правничої допомоги у залежності від результатів розгляду справи.

5.29.За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

5.30. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

5.31. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

5.32. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

5.33. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

5.34. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

5.35. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

5.36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

5.37. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стягнення «гонорару успіху» у розмірі 25 751,45грн. (5% від 515 029,12грн.) не є співрозмірним та необхідним, зважаючи на те, що справа належить до справ незначної складності. Наведене також опосередковано підтверджується і розміром плати за безпосередньо надані адвокатом послуги, який визначений сторонами та сплачений позивачем (3000,00грн.).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 6000,00 грн. (2999,94грн. (99,998%) + 3000,06грн. «гонорар успіху»).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» (52532, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, смт. Роздори, вул. Робоча, буд. 10-Б, ідентифікаційний код 34590337) на користь Фізичної особи-підприємця Переворського Миколи Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 515 029,12 грн., з яких: 501 098,00 грн. - основний борг, 3 287,93 грн. - пеня, 2 708,59грн. - 3% річних, 7 934,60 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 725,44грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 17.05.2021

Суддя І.В. Мілєва