Ухвала суду № 96921824, 12.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/11368/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Іванова А.П.,

суддів Бенци К.К.,

Дергачової Н.В.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2017 у справі №308/11368/16-а за виключними обставинами,

встановив:

09.01.2020 позивач звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2017 у справі №308/11368/16-а за виключними обставинами. Заява мотивована тим, що 13 грудня 2019 року Другий сенат Конституційного суду України ухвалив Рішення 7-р (II) 2019, котрим визнав неконституційним положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», на яке посилався Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області при постановленні постанови від 15.02.2017 у справі №308/11368/16-а.

17.01.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вищевказаною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не з`явився, позицію щодо розглядуваної заяви висловив в запереченнях від 22.09.2020, в заяві від 12.05.2021 просив здійснити розгляд без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 220 КАС України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст.361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ч.1 ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

З матеріалів справи №308/11368/16-а з`ясовано, що ОСОБА_1 02.11.2016 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просив

визнати протиправними дії останнього щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із ЗУ від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції ЗУ від 12.07.2001 року №2663-111, що діяла станом на вересень 2009 року) на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-1758 від 29.09.2016 про заробітну плату;

скасувати рішення Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - вкладки №38 до протоколу №57 від 28.10.2016 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії;

зобов`язати Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії згідно зі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №2662-12 від 26.11.1993 в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на дату призначення ОСОБА_1 пенсії, на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-1758 від 29.09.2016 про заробітну плату, в розмірі 84% від суми заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016;

стягнути судові витрат.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2017 позивачу відмовлено у задоволенні вищевказаних позовних вимог.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 та постановою Верховного Суду від 10.04.2018 постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2017 залишено без змін.

Глава 2 розділу І КАС України регламентує питання адміністративної юрисдикції, яка включає в себе предметну, територіальну та інстанційну підсудності.

У п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України міститься визначення поняття адміністративний суд, згідно з яким це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил предметної, територіальної та інстанційної підсудності.

Приписами ч. 1 ст. 20 КАС України, яка регламентує предметну юрисдикцію адміністративних судів, визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2)адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, з аналізу ст. 20 КАС України з`ясовано, що справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання одержання пенсійних виплат тощо підсудні окружним адміністративним судам, відтак предметно непідсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто частина 3 вказаної статті відтворює загальне правило про дію закону в часі, відповідно до якого застосовуються норми, чинні на момент вчинення дій, незалежно від того, коли виникло спірне правовідношення, застосуванню підлягає адміністративно процесуальний закон, що діє в момент провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, в своєму рішенні у справі «Занд проти Австрії», ЄСПЛ зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У вказаному рішенні Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Тож, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з розглядуваною заявою у спорі, який наразі предметно підсудний Закарпатському окружному адміністративному суду й не підлягає розгляду в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, приймаючи до уваги те, що провадження у адміністративній справі відкрито, суд вважає за можливе, застосувавши аналогію закону (відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України), передати останню на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, ст.20, п.2,п.3 ч.1 ст.29,ч.1,2 ст.30, ст.243, ст.248, ст.256, ст.294, ст.295 КАС України, суд

постановив:

Адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2017 у справі №308/11368/16-а за виключними обставинами передати на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя А.П. Іванов

Судді К.К. Бенца

Н.В. Дергачова