Ухвала суду № 96919049, 07.05.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6147/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2021 місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Рибалка Ю.В., при секретарі судового засідання Кужелєвій Ю.В., за участю: прокурора Рябого Р.Е., захисника Лєгостаєва І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокурора міста Києва, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, зі середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні дітей 2005 р.н. та 2010 р.н., місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, перебуває під вартою в Київському СІЗО,

про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100000000045 від 28.01.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.2 ст.362, ч. 3 ст. 362 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва Рябий Р.Е., як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадження, звернувся до районного суду з клопотанням, в якому просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування, тобто до 22.06.2021 р., з визначенням застави у розмірі 149 (сто сорок дев`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що еквівалентно 338 230,00 грн.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12020100000000045 від 28.01.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що організована група осіб, за попередньою змовою, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, а саме: в роботу інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», що призвело до витоку інформації. В подальшому, використовуючи зазначену інформацію, вказана організована група осіб, за попередньою змовою, заволоділа чужим майном, шляхом обману. Зокрема, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів та з метою протиправного заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману, не пізніше травня 2020 року вирішив утворити та очолити стійке об`єднання - організовану групу, а також розробив єдиний план злочинної діяльності її учасників з розподілом функцій між ними. Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було налагодження систематичного протиправного заволодіння грошовими коштами мешканців Києва та Київської області шляхом обману під приводом повернення викраденого майна, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання, з метою незаконного збагачення учасників групи, що у подальшому стало основним джерелом доходів ОСОБА_1 та окремих учасників організованого ним угруповання. Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_1 особисто підібрав її учасників з числа своїх знайомих та членів сім`ї. 22.06.2020, о 13 год. 40 хв., ОСОБА_1 , був затриманий співробітниками прокуратури на місці вчинення злочину, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. Крім того, 23.06.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю м. Маріуполь, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. Разом з тим, 23.06.2020, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отже, заявлені ризики під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва № 758/7067/20 від 24.06.2020) та під час продовження відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/9178/20 від 17.08.2020, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/10203/20 від 16.09.2020, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/12626/20 від 13.11.2020, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/14131/20 від 16.12.2020, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/1386/21 від 05.02.2021 та ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/3165/21 від 17.03.2021) на даний час не зменшились, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 22.06.2021. Шестимісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчувався 22 грудня 2020 року. Завершити досудове розслідування до вказаного строку не вбачалось можливим, враховуючи виняткову складність кримінального провадження та обсяг слідчих (процесуальних) дій, у зв`язку з чим, 11.12.2020, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/13938/20, задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Омельченка О.О. погодженого заступником Генерального прокурора Мустецею І.В., строк досудового розслідування в даному провадженні продовжено до 9-ти місяців, тобто до 22.03.2021, у зв`язку з винятковою складністю кримінального провадження та неможливістю закінчення слідчих та процесуальних дій у шестимісячний строк. 12.03.2021 підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. На даний час ознайомлення підозрюваного з ними триває.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення внесеного клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, зазначив про відсутність доказів причетності його підзахисного до інкримінованих йому злочинів, ризики не доведені, просив застосувати відносно підозрюваного домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні в задоволенні внесеного клопотання прокурора просив відмовити.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків. Слідчим відділом СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000045 від 28.01.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.

В ході проведення досудового розслідування, встановлено, що організована група осіб, за попередньою змовою, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, а саме: в роботу інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», що призвело до витоку інформації. В подальшому, використовуючи зазначену інформацію, вказана організована група осіб, за попередньою змовою, заволоділа чужим майном, шляхом обману.

Так, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів та з метою протиправного заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману, не пізніше травня 2020 року вирішив утворити та очолити стійке об`єднання - організовану групу, а також розробив єдиний план злочинної діяльності її учасників з розподілом функцій між ними.

Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було налагодження систематичного протиправного заволодіння грошовими коштами мешканців Києва та Київської області шляхом обману під приводом повернення викраденого майна, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання, з метою незаконного збагачення учасників групи, що у подальшому стало основним джерелом доходів ОСОБА_1 та окремих учасників організованого ним угруповання.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_1 особисто підібрав її учасників з числа своїх знайомих та членів сім`ї.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи організатором та керівником стійкого об`єднання - організованої групи, у відповідності до відведеної загальним планом ролі:

-розробляв плани вчинення злочинів з розподілом ролей між учасниками організованої групи;

-визначав необхідну кількість учасників вчинення злочинів та безпосередніх виконавців з числа учасників організованої групи;

-здійснював безпосереднє керівництво діями учасників організованої групи і уточнював обов`язки кожного під час вчинення злочинів для досягнення загальної злочинної мети;

-встановлював загально-визначені правила поведінки та конспірації в групі та забезпечував дотримання їх учасниками;

-встановлював час та місце вчинення злочинів;

-особисто підшукував осіб, майном яких планувалось заволодіти шляхом обману (шахрайство);

-безпосередньо приймав участь у вчинені злочинів спільно з іншими учасниками організованої групи;

-визначав порядок та розмір сум грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, які підлягали розподілу, між учасниками групи.

22.06.2020, о 13 год. 40 хв., ОСОБА_1 , був затриманий співробітниками прокуратури на місці вчинення злочину, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 23.06.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Разом з тим, 23.06.2020, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними органом досудового розслідування доказами.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.

11.12.2020, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/13938/20, задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Омельченка О.О. погодженого заступником Генерального прокурора Мустецею І.В., строк досудового розслідування в даному провадженні продовжено до 9-ти місяців, тобто до 22.03.2021, у зв`язку з винятковою складністю кримінального провадження та неможливістю закінчення слідчих та процесуальних дій у шестимісячний строк.

12.03.2021 підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. На даний час ознайомлення підозрюваного з ними триває.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу. Слідчим суддею встановлено, що підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. На даний час ознайомлення підозрюваного з ними триває.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

24.06.2020 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва № 758/7067/20 відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 діб, тобто до 20.08.2020.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/9178/20 відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування, тобто до 22.09.2020.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/10203/20 відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.11.2020.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/13938/20 відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.01.2021.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/3165/21 відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.05.2021.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування проведеними слідчими діями здобуто достатньо даних підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України КК України, що підтверджується зібраними доказами по справі.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих йому у провину кримінальних правопорушень, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, долучені до клопотання, вважає встановленою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих злочинів, в межах розслідування яких ставиться питання про подальше тримання підозрюваного під вартою, що спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої підозри.

При цьому, як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

А відтак, вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бути підтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.

Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).

Таким чином, зі спливом такого часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного від органів досудового розслідування залишається актуальним, оскільки вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він не працює, не має джерела доходу, неодноразово судимий за майнові злочини, а тому є достатня ймовірність того, що під загрозою суворого покарання за ряд тяжких (особливо тяжких) злочинів, які інкримінуються стороною обвинувачення, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність реального покарання за злочини, підозрюваний може намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Отже, даний ризик не зменшився.

Ризик того, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення характеризується неодноразовим притягненням до кримінальної відповідальності та кількість епізодів злочинної діяльності з корисливих мотивів. Відсутність законного джерела доходу, при наявності корисливого мотиву згідно фактичних обставин кримінального провадження дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, так як збагачуються за рахунок вчинення злочинів. Слідчий суддя також приймає до уваги те, що дії підозрюваного є триваючими, чітко спланованими, вчинялися протягом декількох місяців.

У зв`язку з цим, слідчий приходить до висновку, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, ризики, що були враховані при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишаються на цей час.

У судовому засіданні достеменно встановлено відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, а також встановлено, що підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. На даний час ознайомлення підозрюваного з ними триває. При цьому строк дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного встановлено до 15.05.2021.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених обставин, даних про особистість підозрюваного та тяжкості кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення та наслідків, характеру дій, суспільної небезпеки, застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобіганню встановленим ризикам є неможливим.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення у час поки триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Окрім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що існує презумпція на користь звільнення з під варти, доводи за та проти такого звільнення не повинні бути загальними та абстрактними (Рішення «Смірнова проти Росії» заява №№46133/99 та 48183/99, рішення від 24/07/2003).

ЄСПЛ вказує, що національні органи мають досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Однак, у той же час має бути вмотивований відступ від поваги до особистості.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення «Jecius проти Литви» заява №34578/97 рішення від 31/07/2000).

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу. Безперервне тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності дійсної необхідності захисту суспільних інтересів, яка має переважне значення порівняного із вимогою поваги до особистої свободи відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У практиці ЄСПЛ сформульовано чотири базових причини для відмови у звільнені особи з під варти: 1. ризик того, що обвинувачений не з`явиться у судове засідання; 2. ризик того, що обвинувачений вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; 3. скоїть інші правопорушення; 4. стане причиною порушення громадського порядку.

Судом враховується наявність пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину.

На даний час заявлені раніше ризики та обставини, які приймались до уваги при обранні та продовженні відносно підозрюваного даного виду запобіжного заходу не зменшилися та продовжують мати місце.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Приймаючи таке рішення, суд враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист права власності, що згідно з Конституцією України захищається Законом.

Отже тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо підозрюваного, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим фактором, щоб утриматись підозрюваним від дій, спрямованих на переховування від суду.

А відтак, з урахуванням перелічених доведених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою із залишенням визначеного у раніше постановлених ухвалах слідчих суддів Подільського районного суду міста Києва, розміру застави, а саме 149 (сто сорок дев`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що еквівалентно 338 230,00 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва Рябого Р.Е. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Київському слідчому ізоляторі до 22 червня 2021 р..

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 149 (сто сорок дев`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 338 230,00 грн. (триста тридцять вісім тисяч двісті тридцять грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави: Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, при внесенні якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - звільнити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі процесуальні обов`язки:

- з`являтися до слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва або Подільського районного суду м.Києва(в залежності від стадії кримінального провадження) за першим викликом на визначений посадовою особою час;

- не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва або Подільського районного суду м.Києва (в залежності від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва або Подільський районний суд м.Києва про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);

- здати на зберігання паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України;

- утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - до 22.06.2021 р..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ю. В. Рибалка