Ухвала суду № 96916246, 14.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

14 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1661/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження окремі процесуальні питання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України в особі Голови Баканова І.Г. про визнання незаконним та скасування наказу від 02.04.2021 року № 440-ОС/ДСК "По особовому складу", поновлення на рівнозначній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 ( надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України в особі Голови Баканова І.Г. ( надалі - відповідач, СБУ) в якому просить :

- визнати незаконним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 02 квітня 2021 року №440-ОС/ДСК " По особовому складу";

- визнати протиправними дії Голови Служби безпеки України щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби з органів Служби безпеки України;

- поновити ОСОБА_1 на військовій службі в органах Служби безпеки України та списках особового складу Служби безпеки України;

- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді (по посаді начальнику відділу, військове звання - полковник), яку позивач займав до звільнення.

- стягнути з Служби безпеки України матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по посаді, яку він займав до звільнення з військової служби з 02 квітня 2021 року по дату ухвалення судового рішення, з врахуванням установлених законом податків і інших обов`язкових платежів;

- зарахувати час вимушеного прогулу з 02 квітня 2021 року в загальний строк служби в органах Служби безпеки України;

- зарахувати період з 22.08.2015 року по дату ухвалення судового рішення у справі до вислуги років як у календарному так і у пільговому обчисленні та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до статі 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2021 р. за вх. № 7813/21 судом зареєстровано клопотання представника позивача - адвоката Аль-Раджабі Ю.В. про перехід до розгляду справи № 540/1661/21 за правилами загального провадження за участі сторін, а також можливого розгляду питання залучення до справи інших учасників, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Ознайомившись зі змістом вказаного клопотання, суд відмічає, що більшість його тексту фактично полягає у констатуванні представником позивача своєї незгоди з процесуальними діями та судовими рішеннями судді у даній справі, у т.ч. щодо ухвали від 21.04.2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Так, обґрунтовуючи необхідність переходу до розгляду справи № 540/1661/21 за правилами загального провадження, представник позивача вказує на значення даної справи для позивача та важливе суспільне значення даної справи, на обсяг та характер доказів у справі, у т.ч. з грифом " ДСК", нормативно-правові акти "ДСК", а також статус суб`єкта владних повноважень в особі Служби безпеки України та її регіональних органів, який за позицією представника позивача свідчить про існування потреби у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.

При цьому, судом встановлено, що питання розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження вже вирішувалось судом, про що свідчить ухвала від 21.04.2021 р. про відкриття провадження у справі, в якій відмовлено у задоволені клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку з тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, у мотивувальній частині даної ухвали судом було відмічено, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

Вирішуючи дане клопотання представника позивача з урахуванням наявних у справі документів, суд вказує про таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом оскарження у даній справі є наказ Голови Служби безпеки України від 02 квітня 2021 року №440-ОС/ДСК " По особовому складу", який відповідно до його вступної частини виданий на виконання постанови Верховного Суду від 18.02.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 821/3195/15-а.

Вказане також підтверджується відзивом на позов, який зареєстрований судом 06.05.20211року за вх. № 8769/21.

Крім того, 11.05.2021 р. за вх. № 16/21ДСК судом зареєстровано лист відповідача від 05.05.2021 за № 16/2682/ДСК, яким на виконання ухвали суду від 21.04.2021 р. надано додаткові докази, зокрема, копії витягів з наказів Голови Служби безпеки України, які скасовані оскаржуваним наказом від 02 квітня 2021 року №440-ОС/ДСК.

З огляду на викладене та враховуючи, що предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача, прийняте на виконання судових рішень, які набрали законної сили, а інші вимоги позивача є похідними від нього, тому на момент вирішення вказаного клопотання представника позивача суд не вбачає необхідності переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, суд в котрий раз наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Отже, з урахуванням доводів позивача щодо обґрунтованості позовних вимог та отриманих від відповідача заперечень проти їх задоволення, а також отриманих судом додаткових доказів, суд вважає, що наявні у справі документи не створюють перешкод у вирішенні даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вказаного клопотання представника позивача.

Щодо доводу представника позивача стосовно можливих ускладнень розгляду справи в установлені строки через процедуру ознайомлення позивача та його представника з документами, які мають гриф "ДСК", то суд зазначає, що листом від 05.05.2021 за № 16/2682/ДСК відповідач надав дозвіл у тому числі позивачу та його представнику на ознайомлення з надісланими ним документами, які мають гриф обмеженого доступу " Для службового користування" без виготовлення з них копій та витягів.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази щодо ознайомлення позивача 05.05.2021 та 11.05.2021 з матеріалами справи, у т.ч. з документами обмеженого доступу.

Вказане спростовує побоювання представника позивача щодо можливих ускладнень при розгляді справи, у т.ч. щодо дотримання процесуальних строків.

Крім того, судом встановлено, що 13.04.2021 р. за вх. № 9175/21 судом зареєстровано клопотання позивача, яким просить застосувати до представника відповідача Суптелі А. заходи процесуального примусу, визначені КАС України у зв`язку з не наданням у строк до 05.05.2021 року, витребуваних ухвалою суду від 21.04.2021 року наказів, які скасовані оскаржуваним наказом відповідача, а також прийняти рішення щодо введення суду в оману стосовно наказів Голови СБ України, які не мають гриф "ДСК", з обґрунтованими висновками та з надання оцінки тому, що накази № 83-ос, №4 24-ос, № 907-ос не було надано своєчасно з посиланням на їх обмежений доступ.

Вирішуючи дане клопотання позивача, суд враховує наступне.

Частиною 1 статі 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства ( ст. 119 КАС України).

Ухвалою суду від 21.04.2021 р. про відкриття провадження у справі судом було зобов`язано Службу безпеки України у термін до 05.05.2021 надати суду належним чином завірені копії наказів, які скасовані оскаржуваним наказом відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2021 р. за вх.. № 8769/21 судом зареєстровано відзив на позовну заяву від 13.04.2021 р. у справі № 540/1661/21, який отриманий від представника відповідача А. Суптеля в електронній формі та підписаний електронним цифровим підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису від 06.05.2021 р. ( а.с. 135, 148).

Частиною 3 статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до наявного у справі ( а.с. 54) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - СБУ, представник Суптеля Андрій Володимирович має повноваження щодо вчинення дій від імені юридичної особи, у т.ч. здійснювати само представництво СБУ без окремого доручення голови СБУ в судах тощо.

Отже, вказане спростовує довід позивача стосовно того, що станом на 11.05.2021 р. в матеріалах справи не було жодного документу на представництво інтересів по даній справі зазначеною особою, а також щодо сумнівів позивача " про обізнаність в наявності справи саме голови СБ України та інформування його про наявність справи в суді".

Щодо доводу позивача про порушення представником відповідача процесуального строку в частині надання суду витребуваних документів, то судом встановлено наступне.

Як зазначалось вище, 06.05.2021 р. за вх.. № 8769/21 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повідомив суд, що витребувані судом докази, а саме накази Голови СБУ № 440-ос/дск від 02.04.2021, № 569-ос/дск від 30.04.2021, № 424-ос від 04.04.2018, № 83-ос від 25.01.2020 р., №907- ос від 16.07.2020 р. № 161-ос від 11.02.2021 містять інформацію з обмеженим доступом, надання його до суду можливо з дотриманням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.20016№ 736. Враховуючи викладене, зазначені накази ( копі або витяги з них) будуть надані суду додатково за окремим дозволом їх розробника ( УРОС СБУ) - супровідний лист № 16/2682-дск від 05.05.2021 р.

11.05.2021 р. за вх.. № 16/21ДСК о 16-00 год. судом зареєстровано супровідний лист відповідача від 05.05.2021 р. № 16/2682-дск " Щодо надання доказів у справі № 540/1661/21", яким на виконання ухвали суду від 21.04.2021 направлено витребувані судом документи.

Частиною 4 статі 79 КАС України передбачено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. ( частина 8 ст. 79 КАС України).

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо порушення представником відповідача вказаних процесуальних норм КАС України, оскільки останній повідомив суд про причини не надання відповідачем доказів у встановлений судом строк.

Щодо тверджень позивача стосовно того, що накази голови №424-ос від 04.04.2018 р., № 83-ос від 25.01.2020 р., № 907-ос від 16.07.2020 р. не містять гриф "ДСК", оскільки надавалися в різні судові інстанції по іншим справам за участю відповідача та того ж Суптелі А. та державні органи без грифу ДСК, що свідчить про надання Андрієм Суптелею до суду неправдивої інформації з метою ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи та з метою затягування розгляду справи, позбавлення права позивача з урахуванням форми розгляду справи реалізувати своє право встановлено ст. ст. 44, 47 КАС України та з боку суду забезпечити рівність сторін, то суд вказує про таке.

Як зазначалось вище, 11.05.2021 р. за вх.. № 16/21ДСК судом було отримано від відповідача супровідний лист від 05.05.2021 р. № 16/2682-дск, яким на виконання ухвали суду від 21.04.2021 р. надано витяги з наказів Голови СБУ від 04.04.2018 № 424-ос ( прим. № 8), від 25.01.2020 р. № 83-ос/дск , для службового використання; від 16.07.2020 р. № 907- ос/дск ( прим.34), від 11.02.2021 р. № 161- ос/дск ( прим.32), витяг з наказу Голови СБУ від 02.04.2021 р. № 440-ос/дск для службового користування.

Враховуючи, що вище перелічені накази Голови СБУ були надані супровідним листом за підписом заступника начальника Управління правового забезпечення СБУ, а не представником відповідача в особі Суптелі А. , тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо надання Андрієм Суптелею до суду неправдивої інформації з метою ввести суд в оману щодо фактичних обставин.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. ( стаття 75 КАС України).

При цьому, суд не вбачає підстав вважати, що надані відповідачем документи є не достовірними.

Щодо прохальної частини вказаного клопотання позивача в частині продовження йому строку для надання відповіді на відзив з урахуванням дати отримання судом та позивачем (взагалі не отримано), не поданих на виконання ухвали суду документів та часу ознайомлення з ними, суд вказує про таке.

Відповідно до ухвали суду від 21.04.2021 р. про відкриття провадження у справі судом було роз`яснено право позивача подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Як вже зазначалось раніше, 06.05.2021 р. за вх.. № 8769/21 судом зареєстровано відзив на позовну заяву з доказами направлення екземпляра відзиву на позов на електрону адресу позивача, зазначену у вступній частині позову ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, 11.05.2021 р. у клопотанні на ознайомлення з матеріалами справи позивач вказує щодо він не отримав відзив на позов ні поштою, ні на електронну адресу. Натомість, наявні у справі скріншоти електронної сторінки представника відповідача ( а.с. 147-148) не дають підстав суду вважати не направлення відповідачем на вказану електронну адресу позивача відзиву на позов.

Разом з тим, враховуючи, що позивач був ознайомлений з матеріалами справи 11.05.2021 р. о 11 год 50 хв., а супровідний лист відповідача з копіями витягів з наказів Голови СБУ був отриманий 11.05.2021 р. о 16-00 год., тому суд вважає за можливим продовжити позивачу строк для надання відповіді на відзив.

Крім того, 14.05.2021 р. о 10 год. 58 хв. за вх. № 9271/21 судом зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Аль-Раджабі Ю.В. ( надалі - представник позивача, заявниця) про відвід головуючої судді Херсонського окружного адміністративного суду Дубровній В.А. по справі № 540/1661/21 із підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представник позивача відвід судді мотивує суб`єктивною оцінкою сторони у справі щодо дій головуючої у справі з огляду на практику Європейського суду з прав людини (справи "Пуллар проти Сполученного Королівства" і "Томани проти Швейцарії", "Єкедемі Трейдинг ЛТД. та інші проти Греції" і "Дактарас проти Литви"), а також Бангалорські принципи поведінки суддів, наголошуючи на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінене, як порушення права особи на справедливий суд. При цьому, зазначає, що підставами для відводу головуючого судді Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/1661/21 дослівно " не є незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення судді з якими сторона позивача не згодна будуть оскаржені в відповідному порядку". Вказане на думку представника позивача, свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви у об`єктивності та неупередженості зазначеної судді та є підставами для відводу відповідно до пункту 4 статті 36 КАС України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При цьому, суд вказує, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Водночас, представником позивача не доведено наявність обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суд погоджується, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, проте не вирішальне значення.

Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява №4785/02) та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11)).

Підстави, наведені у заяві про відвід, не ґрунтуються на існуючих обставинах, які б свідчили про упередженість чи безсторонність головуючої судді у цій справі. Ухвалення в майбутньому судових рішень за іншими зверненнями позивача чи його адвоката не можуть свідчити про наявність об`єктивного чи суб`єктивного критерію безсторонності судді.

Щодо посилань представника позивача на упереджене ставлення судді до громадян та їх прав, оскільки допустила процесуальні порушення відносно позивача, а також стосовно того, що при розгляді справи не відбувається ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичної особи, від порушень з боку суб`єкту владних повноважень, в даному випадку - СБ України та її регіональних органів, то суд вважає, що у даному випадку заявницею не надано доказів, які б свідчили про заінтересованість судді (пряму чи опосередковану) у результатах розгляду даної справи та/або доводили обґрунтованість висловлених нею сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи.

Посилаючись на положення Бангалорських принципів поведінки суддів та Кодексу суддівської етики, заявниця не надала доказів, які б свідчили про факти допущення суддею Дубровною В.А. поведінки чи взаємовідносин, які впливають чи можуть вплинути на її незалежність, неупередженість чи об`єктивність при розгляді даної справи.

Міркування заявниці про "особливе" ставлення судді до відповідача в особі органів СБ України та її регіональних органів, ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені відповідними доказами, зокрема представник позивача вказує дослівно " про можливі ознаки заангажованості судді та залежності від відповідача, неодноразово наголошувалось при розгляді попередніх позовів, що розглядала ця суддя. Суддя фактично (підтверджується технічними записами судових процесів) навчала та допомагала представникам відповідачів, як потрібно ввести себе в судовому засіданні, ставити питання, поза судового розгляду приймала рішення щодо виклику та допити ту свідків на власний розсуд тощо. Також, суддя не давала позивачу змоги задавати питання відповідачам та не наполягала на наданні відповіді відповідачів за обставинами, які мали важливе значення для розгляду справи. Вважаю, що з 2015 року та по теперішній час, своєю поведінкою суддя засвідчувала своє відношення до позивача та відповідачів (представників), яке було полярним. Крім того, суддею та її помічником використовувались елементи неправомірної поведінки, яка сприяла відповідачам в надані тих чи інших документів, щоб унеможливити протиправні їх дії", " чисельні ситуації, що складися під час розгляду справи під головуванням судді Дубровної В. (справа №540/775/19, №540/1998/19) після ознайомлення з матеріалами справи в Вашому кабінеті одразу з`являлись представники УСБУ в Херсонській області Верещак , Суптеля , яким надавались матеріали для здійснення маніпуляцій з документами і особисто я була свідком цих дій. Робились позначки та закладки в документах, з акцентом уваги судді лише на ті документи, які були вигідні відповідачам".

Суд зазначає, що термін "безсторонність судді" у розумні вимог п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), від 22.02.1996 , Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland) від 10.06. 1996 року, Reports 1996-III, с. 825, п. 30).

Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

У своїй заяві заявниця стверджує, що поєднання різних факторів викликають у неї сумніви щодо безсторонності судді Дубровної В.А., зокрема, незгода представника позивача із процесуальними діями та рішеннями судді, ухваленими за період з 16.04.2021 р. по теперішній час, під час розгляду даної справи, зокрема,

- ухвалою від 16.04.2021 р. про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.04.2021 року без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), якою зобов`язано Службу безпеки України надати суду належним чином засвідчену копію наказу Голови Служби безпеки України № 440-ОС/ДСК від 02.04.2021 р., а витребувані документи надати суду терміново шляхом направлення на електронну пошту судді;

- ухвалою від 19.04.2021 р. про повернення ОСОБА_1 клопотання від 19.04.2021 р. за вх. № 7218/21 про розгляд заяви про забезпечення позову за участю сторін разом з додатками - без розгляду;

- ухвалою від 19.04.2021 р. про передачу клопотання ОСОБА_1 від 19.04.2021 р. за вх. № 7327/21 про відвід судді Дубровної В.А. до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

- ухвалою від 20.04.2021 р. про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 19.04.2021 про розгляд заяви про забезпечення позову з викликом сторін, а також відмовою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 16.04.2021 про забезпечення позову.

- ухвалою від 21.04.2021 р. про залишення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Як вбачається з мотивувальних частин вишеперелічених судових рішень, то суд вказував позивачу на мотиви, на яких ґрунтуються ті чи інші процесуальні дії судді.

Крім того, незгода заявниці з певними діями або судовими рішеннями судді під час розгляду справи не може бути підставою для відводу судді відповідно ч. 4 ст. 36 КАС України, оскільки той факт, що суддя має загальну чи особисту думку з того чи іншого правового питання, пов`язаного із розглядом справи не може вважатися упередженістю. Вказані висновки закріплені також у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23.

Щодо посилань заявниці на упередженість судді, то слід зазначити, що згідно Бангалорських принципів поведінки судді термін "упередженість" означає наявність ймовірного конфлікту інтересів. Конфлікт інтересів може полягати у приватному інтересі судді під час розгляду справи, а саме: наявності родинних, дружніх, службових або особистих зв`язків суддів із учасниками справи.

Враховуючи те, що суддя Дубровна В.А. не має жодних зв`язків із учасниками даної адміністративної справи, а протилежного не було доведено представником позивача, то підстави для відводу з цих підстав відсутні. Крім того, у випадку конфлікту інтересів, суддя зобов`язаний врегулювати такий конфлікт у спосіб визначений ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України та заявити самовідвід.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача відводу, оскільки заявницею не доведено наявність обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України. Інших обставин, які б викликали сумніви в об`єктивності та неупередженості суду, або унеможливлювали б розгляд справи головуючою суддею Дубровною В.А., передбачених ст.ст. 36-38 КАС України не встановлено.

Окрім того, суд звертає увагу позивача та його представника, що Верховний Суд в ухвалі від 18.12.2018 по справі № 910/2968/18 дійшов висновку, що безпідставні відводи є зловживанням процесуальними правами та діями, спрямованими на затягування й перешкоджання розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Войтовича І.І. від 20.04.2021 року та ухвалою судді Варняка С.О. від 27.04.2021 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Дубровної В.А. у справі № 540/1661/21 - відмовлено.

Враховуючи те, що позивачем та його представницею заявлено головуючий судді три безпідставних та необґрунтованих відводів, то суд вважає за необхідне попередити позивача та його представника, що у подальшому до останніх будуть застосовані процесуальні заходи, які спрямовані на запобігання зловживанню процесуальними правами з боку позивача, його адвоката та безпідставне затягування й перешкоджання розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 40 встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, необґрунтованість заявленого відводу є підставою для передачі заяви представника позивача про відвід судді для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. ( ч. 2 ст. 241 КАС України).

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 44, 167, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити представнику позивача - адвоката Аль-Раджабі Ю.В. у задоволені клопотання від 26.04.2021 р. ( вх. № 7813/21) про перехід до розгляду справи № 540/1661/21 за правилами загального провадження.

Відмовити у задоволені клопотанні ОСОБА_1 від 13.04.2021 р. за вх. № 9175/21 в частині застосування до представника відповідача Суптелі А. заходи процесуального примусу, визначені КАС України та прийняття рішення щодо введення суд в оману.

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 від 13.04.2021 р. за вх. № 9175/21 в частині продовження позивачу строку для надання відповіді на відзив та встановити строк для вчинення вказаних дій до 21 травня 2021 року включно.

Визнати необґрунтованим заявлений представником позивача відвід судді Дубровній В.А.

Передати заяву представника позивача - адвоката Аль-Раджабі Ю.В. про відвід судді Дубровної В.А. до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 540/1661/21 в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Копію даної ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, у т.ч. на їх електронні адреси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Дубровна