Ухвала суду № 96914455, 05.05.2021, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа №649/1110/20

Провадження № 1-м/649/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Гапоненко Р.В.

секретаря судового засідання Філімоненко Т.С.

за участю прокурора Василенка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Князе-Григорівка Великолепетиського району Херсонської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, засудженого вироком Кіровського районного суду м. Астрахань Російської Федерації від 21.03.2018 року за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації, ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації, п."г" ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації на 15 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму та зі штрафом у розмірі 500000 рублів,-

В С Т А Н О В И В:

До Великолепетиського районного суду Херсонської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської федерації у відповідність із законодавством України. Клопотання вмотивовано тим, що 28 серпня 2019 року наказом Міністерства юстиції України № 2688/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8, 12 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за № 956/33927, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 27.05.2019 за №06-66403/19. ОСОБА_1 засуджено вироком Кіровського районного суду м. Астрахані від 21.03.2018 року до покарання у вигляді 15 років позбавлення волі (копія додається) за вчинення злочинів, передбачених частиною третьою статті 30, частина п`ята статті 228.1 (два епізоди) (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет групою осіб за попередньою змовою в особливо великому розмірі), пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет групою осіб за попередньою змовою у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 2 УФСВП Росії по Республіці Адигея»; кінець відбуття строку покарання - 04.11.2031. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 . Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Астрахані від 21.03.2018 засуджений ОСОБА_1 повинен сплатити штраф в розмірі 500000 рублів. Згідно з довідкою ФКУ «Виправна колонія № 2 УФСВП Росії по Республіці Адигея» в установі перебуває виконавчий лист № ФС 018578997 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 500000 рублів, стягнення за ним не проводилось. Відповідно до вимог частини третьої статті 609 Кримінального процесуального кодексу України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Відповідно до частини першої статті 610 Кримінального процесуального кодексу України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 610 Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання Мін`юсту України суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України. При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_1 в Україну, просимо суд враховувати вимоги частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_1 права бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання. З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтями 606-610 Кримінального процесуального кодексу України, пунктами 18-23 Розділу XII згаданої вище Інструкції, просить суд:

1. Визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діянь, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Кіровського районного суду м. Астрахані від 21.03.2018 року.

2. Визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 згідно з Кримінальним кодексом України.

3. Вирішити питання про виконання вироку Кіровського районного суду м. Астрахані від 21.03.2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу.

4. Копію ухвали суду направити Міністерству юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

5. Розглянути клопотання без участі у судовому засіданні представника Міністерства юстиції України, яка згідно з частиною першою статті 610 Кримінального процесуального кодексу України не є обов`язковою.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, але у клопотанні просить суд провести розгляд клопотання у його відсутність.

У судовому засіданні прокурор Василенко Д.А. заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину, а тому під час розгляду даного клопотання участь захисника є обов`язковою. Судом під час підготовки справи до розгляду було вжито всіх можливих заходів щодо залучення захисника, але згідно отриманих відповідей з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області у призначенні захисника було відмовлено, що виключає можливість розгляду даного клопотання по суті через порушення права ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до положень ст. 610 КПК України клопотання може бути розглянуто за відсутності представника Міністерства юстиції України.

Розглянувши клопотання та матеріали, долучені до клопотання, заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, зареєстрованим по АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Великолепетиським РВ УМВС України в Херсонській області 01.06.2010 року, довідкою Малолепетиської сільської ради від 10.06.2020 року за №328-2/10 та довідкою Управління ДМС України в Херсонській області №6501.13-3905/6501.13.3-20 від 05.06.2020 року, а тому дане клопотання підсудне Великолепетиському районному суду Херсонської області.

Засуджений ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 21.08.2019 року.

Відповідно до довідки (від 21.01.2019 року, вихідний № 1/ТО/31/6) про відбуття строку покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 21.01.2019 року він відбув 2 роки 2 місяці 16 днів, а не відбутий строк покарання - 12 років 9 місяців 13 днів.

Згідно ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов`язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК, відмічає, що на території України діє Закон України № 337/95-ВР від 22 вересня 1995 року «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року».

Зазначена Європейська конвенція згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні

договори України» є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до якої під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

З огляду на зазначені норми, відповідальність за суспільно небезпечні діяння, за якими засуджено ОСОБА_1 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Відповідно до Вироку Кіровського районного суду м. Астрахань від 21.03.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів у кількості 749,81 грам) та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 10 місяців зі сплатою штрафу у розмірі 300000 рублів;

-визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів у кількості 276,26 грам) та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 10 місяців зі сплатою штрафу у розмірі 300000 рублів;

-визнано винним у скоєнні злочину передбаченого п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (незаконний збут наркотичних засобів у кількості 34.84 грам) та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років зі сплатою штрафу у розмірі 250000 рублів;

-на підставі ч. 3 ст. 69 КК Російської Федерації за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 15 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму зі штрафом у розмірі 500000 рублів.

Згідно до ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Судом встановлено, що за злочин, передбачений ч. 4 ст.228.1 КК Російської Федерації, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років, за злочин, передбачений ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 до 20 років. Відповідальність за злочини, вчинені засудженим громадянином України ОСОБА_1 , за законодавством України передбачена ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України, є особливо тяжким злочином, так як за його вчинення визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років,.

Згідно зі ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Крім того, невід`ємною складовою, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий суд є забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист.

Положення ч. 1 ст. 59 Конституції України та ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України гарантують засудженому право на правову допомогу. Реалізація права засудженого на правову допомогу за призначенням гарантована в межах Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 43 КПК України, засуджений ОСОБА_1 , стосовно якого надійшло клопотання про приведення вирок суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 КПК України, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 КПК України, забезпечення права на захист є однією із засад кримінального провадження. Одним із способів реалізації права на захист як засади кримінального провадження є можливість участі засудженого у кримінальному провадженні, та у випадках, передбачених законом, необхідність забезпечення особи захисником.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити

участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою.

Оскільки клопотання Міністерства юстиції України стосується прав та інтересів засудженого ОСОБА_1 в частині подальшого відбування покарання і він не може бути присутнім у судовому засіданні, представництво його інтересів у суді повинно бути покладене на захисника, призначеного за рахунок держави.

22.03.2021 року Великолепетиським районним судом Херсонської області винесено ухвалу про залучення захисника для розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.

На виконання вищезазначеної ухвали суду на адресу суду надійшли листи з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області від 07.04.2021 року за вхідним № 1310 та від 27.04.2021 року за вхідним № 1516, в яких зазначено, що під час розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України захист не здійснюється. Стосовно залучення адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, у справу щодо розгляду питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України необхідно керуватись вимогами Закону «Про безоплатну правову допомогу», зокрема статтею 14, що визначає суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу та статтею 18, яка визначає порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги. Отже, для участі у судовій справі з цього питання адвоката за рахунок держави, повинна бути заява особи (суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу) про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З урахуванням того, що суд позбавлений можливості призначити захисника засудженому ОСОБА_1 , який має права обвинуваченого, вирішити питання про приведення вироку Кіровського районного суду м. Астрахань від 21.03.2018 року у відповідність із законодавством України неможливо, тому суд вважає що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 59, 63 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 20, 43, 49, 52, 372, 602, 603, 606, 610 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - відмовити.

На ухвалу суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляцію до Херсонського апеляційного суду.

Головуючий підпис