Ухвала суду № 96914283, 14.05.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2332/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Мельник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

представника скаржника (боржника) ОСОБА_1 адвоката Майки М.Б.,

представника Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) – начальника відділу Зелінської Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля в режимі відеоконференції справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пятковського Василя Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Заявник (Боржник) ОСОБА_1 , звернулась до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021 у виконавчому провадженні № 64101469, постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2021 року у виконавчому провадженні № 64101469 та постанови про розмір мінімальних витрат № 64101469.

Ухвалою судді від 23.03.2021 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича в частині вимоги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2021 року у виконавчому провадженні № 64101469 та постанови про розмір мінімальних витрат № 64101469 від 13.01.2021 року.

Ухвалою судді від 23.03.2021 прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021 у виконавчому провадженні №64101469.

В обґрунтування скарги в цій частині ОСОБА_1 зазначає, що 13.01.2021 державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) Пятковським В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64101469, яка не була надіслана ні за попереднім місцем проживання боржника ні за теперішнім. Про виконавче провадження ОСОБА_1 стало відомо після встановлення додатку «Дія». Заявник вказує, що виконавцем не проводилось жодних виконавчих дій щодо дослідження виконання боржником свого обов`язку, передбаченого судовим рішенням. Тому вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

31.03.2021 від Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких зазначено, що на виконання до Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гузенком Дмитром Олександровичем подано виконавчий лист, виданий Теребовлянським районним судом Тернопільської області 12.11.2020 у справі №606/2332/19 про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виконавчий документ відповідав вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а тому головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка надсилалась ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому листі, що відповідає вимогам законодавства, а тому дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є правомірними.

31.03.2021 на адресу суду від стягувача ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на подану скаргу, у яких він зазначає, що вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою, та такою, що базується на бажанні скаржника уникнути виконання рішення суду, оскільки незважаючи на наявність такого, що набрало законної сили рішення суду, яким визначено стягувачу спосіб участі у вихованні дочки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 чиняться ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні із дочкою та ігнорується судове рішення. Вказане стало підставою для звернення у органи державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду.

На підставі частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем, попередньо з`ясувавши, що за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 із малолітньою дочкою ОСОБА_4 не проживають, було подано заяву про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист за місцем проживання боржника, вказаним у виконавчому документі ( АДРЕСА_2 ) до Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Враховуючи вказане, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , розгляд справи проводити без його участі.

26.04.2021 на адресу суду від скаржника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на заперечення ОСОБА_2 , у яких вона вказує на безпідставність заперечень стягувача та просить скаргу задовольнити.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась.

Її представник адвокат Майка М.Б. у судовому засіданні підтримав доводи поданої скарги, вказав, що державний виконавець Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби неправомірно виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника ( м.Вишневе, Київська область). Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ЗУ «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ. На підтвердження своєї позиції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №380/7750/20.

Представник Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги, вказала, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимог закону.

Вивчивши матеріали скарги та докази подані до неї, заслухавши учасників судового засідання, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить такого.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23.06.2020 року у справі 606/2332/19 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою донькою задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі будь якими засобами зв`язку. Визначено ОСОБА_2 наступний спосіб у вихованні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити час спілкування з донькою: кожної першої та третьої суботи, кожної другої і четвертої неділі щомісяця з 10.00 год. по 17.00 год. в присутності матері ОСОБА_1 , спілкування батька ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 будь - якими засобами в мережі інтернет кожного вівторка та п`ятниці з 17.00 год. до 17.30 год. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області від 12.11.2020 у вказаній справі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23.06.2020 року, в частині визначення ОСОБА_2 способу у вихованні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - встановлення часу спілкування з донькою: кожної першої та третьої суботи, кожної другої і четвертої неділі щомісяця з 10.00 год. по 17.00 год. в присутності матері ОСОБА_1 змінено, встановлено ОСОБА_2 наступний спосіб у вихованні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - встановити час спілкування з донькою: кожної першої та третьої суботи, кожної другої і четвертої неділі щомісяця з 10.00 год. по 17.00 год. без присутності матері ОСОБА_1 .

12.11.2020 за заявою стягувача Теребовлянським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист, у якому у відомостях щодо боржника вказано: ОСОБА_1 , зареєстрована у АДРЕСА_2 .

22.12.2020 стягувач за виконавчим листом ОСОБА_2 звернувся із заявою до Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відкриття виконавчого провадження, до якої додав, зокрема, оригінал виконавчого листа від 12.11.2020.

13.01.2021 головним державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пятковським В.І. винесено постанову про відкриття провадження за виконавчим листом від 12.11.2020 справа №606/2332/19.

13.01.2021 скеровано ОСОБА_1 , за адресою, вказаною стягувачем у заяві та вказаною у виконавчому документі ( АДРЕСА_2 ) постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021.

При вирішенні скарги на дії та рішення державного виконавця суд керувався Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Згідно із статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з приписами частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень це сукупність дій визначених Законом України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З конструкції статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження зобов`язаний перевірити: чи не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; чи відповідає виконавчий документ вимогам, передбаченим цим Законом; чи пред`явлений виконавчий документ до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Наявність хоча б однієї з наведених обставин перешкоджає державному виконавцю відкрити виконавче провадження шляхом ухвалення відповідної постанови.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені дослідженими доказами, суд приходить висновку, що головний державний виконавець Пятковський В.І. при відкритті виконавчого провадження ВП №64101469 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, та ним правомірно вчинено дії щодо винесеної постанови від 13.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64101469, а тому суд доходить до переконання, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Щодо посилань представника скаржника адвоката Майки М.Б. на висновки, зроблені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, суд зазначає, що у вказаній справі у виконавчому документі, який було подано виконавцю до примусового виконання містились відомості як про адресу проживання боржника, так і про адресу реєстрації, які відповідно знаходились у різних виконавчих округах. У даному випадку у виконавчому листі Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12.11.2020 вказано лише одну адресу місця реєстрації боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), що відповідає місцю відкриття виконавчого провадження у цій справі.

Також, суд зауважує, що у п.79 вказаної постанови Верховного Суду зазначено про те, що колегія суддів погоджується, що виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі.

Крім того, суд зазначає, що невручення постанови про відкриття виконавчого провадження стороні виконавчого провадження (боржнику), про що, як на підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021 зазначає ОСОБА_1 , не впливає на її правомірність, тобто відсутні підстави для її скасування. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 258-261 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пятковського Василя Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №64101469 від 13.01.2021 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 травня 2021 року.

Суддя А.В. Мельник