Рішення № 96913312, 12.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1062/21

Провадження № 2/947/1416/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.,

за участі секретарів судового засідання – Абухіної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального підприємства Електричних мереж міста Одеси (м. Одеса, вул. Паустовського, 27, кв. 43), треті особи – Одеська товарна біржа (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140 А), АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (м. Одеса, вул. Боровського, 28 Б), Міністерство енергетики України (м. Київ, вул. Хрещатик, 30), Одеську міську раду (м. Одеса, пл. Думська, 1). про визнання дійсним договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 до Центрального підприємства Електричних мереж міста Одеси, третя особа – Одеська товарна біржа про визнання дійсним договору купівлі-продажу. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18.06.1992 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстровано на Одеській товарній біржі 18.06.1993 за №61 та зареєстровано у ОМБТІ в книзі від 10.09.1993 року №83 доп. Стор 60 під реєстровим номером 2895.за №491, але даний договір не посвідчено нотаріально. З посиланням на ст. 220 ЦК України позивач просив визнати вказаний договір дійсним.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 14.01.2021 року провадження у вказаній справі відкрито. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.04.2021 року підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явились. Повідомлені належним чином, представник позивача неодноразово подавав до суду заяви про відкладення розгляду справи, проте доказів поважності пропуску судового засідання судові не надано.

Представник відповідача Центрального підприємства Електричних мереж міста Одеси повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Представники третіх осіб: Одеської товарної біржі, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», Міністерства енергетики України, Одеської міської ради в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, пояснення на позов не надали.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки договір купівлі-продажу сторонами було укладено у 2002 році, суд застосовує відповідні положення Цивільного кодексу УРСР, що діяли на момент укладення договору.

Положеннями ст. 47 ЦК УРСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 48 ЦК УРСР передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

По недійсній угоді кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах. Якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

У відповідності до вимог ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 27 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.91 біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

На дату укладання договору купівлі-продажу, товарні біржі в Україні реєстрували подібні договори, посилаючись на ст. ст. 3, 15, 17 Закону України "Про товарні біржі".

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначався Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5. Положенням встановлено, що реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ). Реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ. Обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.1992 року між ОСОБА_2 та Центральним підприємством Електричних мереж міста Одеси було укладено договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстровано на Одеській товарній біржі 18.06.1993 за №61 та зареєстровано у ОМБТІ в книзі від 10.09.1993 року №83 доп. Стор 60 під реєстровим номером 2895.за №491.

Разом з тим судом встановлено, що згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2021 року власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що суду не надано доказів того, що право власності позивача на нерухоме майно не зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 267 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального підприємства Електричних мереж міста Одеси (м. Одеса, вул. Паустовського, 27, кв. 43), треті особи – Одеська товарна біржа (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140 А), АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (м. Одеса, вул. Боровського, 28 Б), Міністерство енергетики України (м. Київ, вул. Хрещатик, 30), Одеську міську раду (м. Одеса, пл. Думська, 1). про визнання дійсним договору купівлі-продажу відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою складання повного судового рішення є 12.05.2021 року

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя Маломуж А. І.