Ухвала суду № 96909259, 05.05.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/8/21

ун. № 759/23683/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконною, скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,

встановив:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконною, скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2019 року визначеного головуючого суддю Миколаєць І.Ю. (а.с. 11).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2021 року справу прийнято до провадження судді Миколаєць І.Ю. (а.с. 12-13).

17.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову у якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належало померлій ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з забороною використання у будь якій формі, а також заборони вчиняти будь-які нотаріальні дії з квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі чи іншими особами на території України.

В обгрунтування заяви вказала, що предметом спору є спадкове майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 якою не чекаючи рішення суду почала розпоряджатись на власний розсуд ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення вказаної заяви.

Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи (а.с. 128).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 130).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2021 року справу прийнято в провадження судді Твердохліб Ю.О.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Першочергово, при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд враховує обставини щодо безпосереднього зв`язку між такою заявою та предметом позову у цій справі, їх співвідношення, класифікацію позову, а також необхідність вжиття забезпечувальних заходів відповідно до їх мети.

При цьому суддя звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішується матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи те, що позивач звернулася за захистом свого суб`єктивного права, яке на її думку порушене Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою, а недобросовісність правонабувачів на спірнє спадкове майно у судовому порядку на даному етапі судового розгляду не встановлено (така недобросовісність має бути доведена на підставі достатніх і належних доказів, підлягає доказуванню або спростуванню сторонами у процесі), суд дійшов висновку, що забезпечення позову заявленим способом може становити втручання у мирне володіння майном. Адже, виходячи із предмету заявленого позову, спірні правовідносини першочергово виникли між позивачем і Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою.

Таким чином, за результати аналізу заявленого клопотання, доказів, які містяться у справі, суд не знайшов безпосереднього зв`язку між предметом позову та вимог заяви про забезпечення позову, суддя дійшов висновку, що мета заявленого клопотання про забезпечення позову є непропорційною, оскільки може вплинути на права та інтереси осіб, недобросовісність правоволодіння яких не встановлено.

З огляду на вищенаведене, суддя відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову від 17 серпня 2020 року.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 258-261, 441 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконною, скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо ( частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Ю.О. Твердохліб