Рішення № 96909111, 27.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53747/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Григоренко І.В.,

при секретарі судових засідань - Ситику Р.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі - третя особа, Приватний нотаріус Бондар І.М.), в якому просить визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 29.06.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 5907, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис від 29.06.2017 року за № 5907, яким запропоновано стягнути кошти у сумі 2 953 000,00 грн. з ОСОБА_1 , які є боргом за кредитним договором № К2Н0АЕ01705123 від 12.08.2005 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк»; задовольнити вимоги ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» шляхом перерахування коштів у розмірі: залишку заборгованості за кредитом - 19 924,40 доларів США, заборгованості за відсотками - 59 675,56 доларів США, комісії - 2 420,00 доларів США, пені - 30 794,14 доларів США, що всього становить 112 814,10 доларів США. При цьому, у виконавчому написі визначено, що строк, за який провадиться стягнення - 11 років 9 місяців 28 днів, а саме з 12.08.2005 року по 09.06.2017 року. Виконавчий напис або його завірену копію позивач не отримував. Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки Приватним нотаріусом Бондар І.М. видано його з порушенням вимог законодавства. По-перше, нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого документа за строк більше, ніж три роки; по-друге, документ не встановлює заборгованість, оскільки виконавчий напис прикріплено до ксерокопії кредитного договору, а не викладено його на документі, який підтверджує заборгованість.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 31.10.2018 року справу було передано судді Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.12.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2018 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та підготовче засідання у справі призначено на 20.03.2019 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2018 року за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 29.06.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5907.

27.02.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив проти позову, у якому останній просив відмовити в задоволені позову, оскільки відповідач передав Приватному нотаріусу Бондар І.М. всі необхідні та належні документи, відтак, твердження позивача про те, що Приватним нотаріусом Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис з порушенням переліку необхідних документів є помилковим та необґрунтованим.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року, зважаючи на неявку відповідача та третьої особи у підготовче засідання, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 20.06.2019 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 24.10.2019 року.

02.09.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від третьої особи надійшла заява, у якій остання просить цивільну справу, розгляд якої призначено на 24.10.2019 року, розглядати без її участі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2019 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи відкладено до 27.01.2020 року.

11.11.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від третьої особи надійшла заява, у якій остання просила справу, розгляд якої призначено на 27.01.2020 року, розглядати без її участі.

27.01.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи, яка призначена на 27.01.2020 року, без його участі.

В судове засідання 27.01.2020 року представник позивача, представник відповідача та третя особа не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 08.11.2019 року поштового відправлення № 0100174447858, а від представника позивача та третьої особи надійшли заяви (клопотання) про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши та об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 12.08.2005 року між АТ КБ «ПриватБанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір № К2Н0АЕ01705123, відповідно до п. 1.1 якого, Банк зобов`язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 11.08.2010 року шляхом відкриття непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 69 294,00 доларів США.

29.06.2017 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, реєстраційний № 5907, щодо стягнення із ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № К2Н0АЕ01705123 від 12.08.2005 року, укладеним між АТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , в розмірі 2 953 000,04 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом - 19 924,40 доларів США, заборгованість за відсотками - 59 675,56 доларів США, комісія - 2 420,00 доларів США, пеня - 30 794,14 доларів США, витрати на вчинення виконавчого напису - 3 000 ,00 грн.

Державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Арійончик Катериною Володимирівною було відкрито виконавче провадження № 55121122 щодо примусового виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Бондар І.М. № 5907 від 29.06.2017 року.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» в редакції від 04.06.2017 року, встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно з пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Як встановлено пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 було внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, згідно п. 2 якої доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 22.02.2017 року.

Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, виконавчий напис Приватного нотаріуса Бондар І.М. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» було вчинено 29.06.2017 року, відтак, для вчинення виконавчого напису необхідно було надати оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору.

В порушення вимог чинного законодавства АТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. із заявою про вчинення виконавчого напису до заяви було додано, зокрема, копію кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором № К2Н0АЕ01705123 від 12.08.2005 року.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15.

На підтвердження безспірності заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» надано тільки розрахунок заборгованості, що був підготовлений працівниками банку станом на 09.06.2017 року, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.

Крім того суд звертає увагу, що виконавчий напис № 5907 від 29.06.017 року вчинено щодо стягнення заборгованості за період з 12.08.2005 року по 09.06.2017 року. Тобто, стягнення проводиться за 11 років 9 місяців 28 днів.

Разом з тим, у п. 1.1 кредитного договору № К2Н0АЕ01705123 від 12.08.2005 року сторони погодили, кредит надається строком до 11.08.2010 оку, що у свою чергу, свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідачем пропущений строк, протягом якого він міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Отже, строк за який проводиться стягнення за спірним виконавчим написом перевищує строк, встановлений чинним законодавством, що є недопустимим.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику вимоги стягувача про усунення порушень за кредитним договором № К2Н0АЕ01705123 від 12.08.2005 року та одержання її боржником.

Згідно ст.. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 29.06.2017 року, вчиненого Приватним нотаріусом Бондар І.М., що зареєстрований в реєстрі за № 5907, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 2 953 000,04 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 11, 15, 16, 18, 207 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 200, 259, 263-265, 273, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 29.06.2017 року, вчинений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, що зареєстрований в реєстрі за № 5907, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 2 953 000 (два мільйона дев`ятсот п`ятдесят три тисячі) грн.. 04 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 25.02.2020 року.

Суддя І.В. Григоренко