Рішення № 96908826, 30.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18484/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретарів: Локоткової І.С., Якименко Т.С., Гриценко О.І.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дітьми, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити способи участі батька у вихованні дітей встановивши час їх спілкування кожної першої та третьої суботи місяця з 9 год до 18 год. без участі відповідача

Свої вимоги мотивував тим, що з 09 липня 2010 року по 29.12.2012 року позивач перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, але після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем шлюбно - сімейні стосунки були продовженні.

Під час шлюбних стосунків у сторін народилися два сини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Фактично шлюбно - сімейні стосунки між позивачем та відповідачем були припинені 2017 р.

Після цього позивач та відповідач почали проживати окремо та їх спільні діти почали проживати разом з відповідачем по справі ОСОБА_3 .

Після припинення шлюбно - сімейних стосунків між позивачем та відповідачем склалися напружені стосунки, відповідач почала перешкоджати позивачу у побаченні та спілкуванні зі своїми дітьми, не дозволяла їх відвідувати, чим порушувала права позивача як батька.

Підтвердженням цього стали звернення позивача до Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації.

Свої вимоги позивач обгрунтовує посиланням на СК України, Конституцію України, Закон України «Про охорону дитинства».

Та саме задоволення позову відновить права позивача як батька та останній зможе приймати участь у вихованні, спілкуванні та утриманні своїх дітей.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Додатково надали пояснення, які випливають зі змісту позовної заяви та додатків до неї. Разом з тим пояснили, що позивачу чиняться перешкоди зі сторони відповідача у спілкуванні з своїми дітьми, що порушує його права як батька. У зв`язку з чим просять усунути перешкоди у спілкуванні зі свої ми дітьми та визначити певний порядок побачень у формі спілкування.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Додатково пояснила, що позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували факти здійснення перешкод позивачу у спілкуванні зі своїми дітьми не визначено місце спілкування батька з дітьми, а також відповідач не проти участі батька у вихованні та спілкуванні зі своїми дітьми, але вважає, що перед цим позивачу необхідно відвідати зайняття з психологом, щоб наладити ( встановити) певний зв`язок батька ( позивача ) зі своїми малолітніми дітьми, щоб не зашкодити останнім.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність та прийняти рішення з врахуванням інтересів дітей, крім того до суду було надано висновок Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації від 19.03.2021 р.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2010 року по 29.12.2012 року .

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем шлюбно - сімейні стосунки були продовженні.

Під час шлюбних стосунків у сторін народилися два сини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В 2017 р. між позивачем та відповідачем склалися напружені стосунки, що призвело до припинення шлюбно - сімейних стосунків, сторони почали проживати окремо, а їх малолітні діти почали проживати разом з відповідачем по справі.

На даний час між позивачем та відповідачем виникають спори щодо понесення додаткових витрат на утримання малолітніх дітей, що також підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 9.07.2019 року.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей від 19.03.2021 року № 103/2239/41/3, орган опіки та піклування вважає за можливе визначити участь батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі спілкування з малолітніми синами першої та третьої суботи місяця з 10 год до 18 год., два тижні літніх канікул за домовленістю з матір`ю дітей ОСОБА_3 .

Як було встановлено в судовому засіданні, а також з пояснень сторін вбачається, що у позивача виникають труднощі у побачені та спілкуванні зі своїми синами.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бети забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Відповідно до ч.1 ст.158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно норм ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо),місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)

Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, ЗУ України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні рідної дочки, і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на неналежне ставлення позивача до виконання своїх батьківських обов`язків, відсутність інтересу до дітей, ухилення від матеріального забезпечення дітей, але належних чи допустимих доказів до суду надано не було.

Наведене дає підстави вважати, що спілкування батька з дітьми не лише не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини, а і буде сприяти цьому, оскільки участь батька у вихованні дітей є надзвичайно важливою.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи та досліджених судом письмових доказів, а також того, що позивач має можливість та бажання приймати активну участь у вихованні дітей, а також враховуючи інтереси дітей, те, що виховання дітей, участь у піклуванні про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток є не лише правом, але і обов`язком позивача, із врахуванням Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Суд вважає, що встановлення саме такого порядку зустрічей з дитиною для позивача буде повністю відповідати інтересам дітей.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159 Сімейного Кодексу України, статтями 7, 10, 76, 81, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дітьми - задовольнити .

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми : ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити наступний порядок побачень у формі спілкування ОСОБА_1 з малолітніми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 :

Першої третьої суботи місяця з 10 - 00 год. до 10 - 00 год. без присутності матері;

Рішення може бути оскаржене до Кивїського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 9 квітня 2021 р .

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ;

Третя особа : Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, адреса: м.Київ, вул. Харківське шосе, буд.4 а, ЄДРПОУ 37397237

Суддя: