Ухвала суду № 96908127, 14.05.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа 712/5336/21

Провадження № 1-кс/712/2811/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

при секретарі Назаренко М.О.

за участю прокурора Хоміка М.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Волосовського В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Соловйов Микола Олександрович звернувся із клопотанням, затвердженим заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури Микола Хомік М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в якому просить обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронівка, Городищенського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб з моменту затримання.

У разі обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити останньому заставу у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому, визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із міста Городище Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, за першим викликом слідчого або прокурора з`являтися до органу досудового розслідування.

Клопотання мотивується тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , здійснюється досудове розслідування у кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021100000000013 від 05.01.2021 за підозрою старшого інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області №13 о/с від 06.01.2021 майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (далі – старший інспектор).

Відповідно до ч. 1 посадової інструкції старшого інспектора сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, затвердженої т.в.о. начальника Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області (далі – посадова інструкція), посада старшого інспектора сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області відноситься до категорії посад середнього складу поліції. У своїй роботі старший інспектор керується Конституцією, Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС, Національної поліції України, а також Положенням про відділ поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та посадовою інструкцією.

Згідно з ч. 2 посадової інструкції до посадових обов`язків старшого інспектора входить: надання методичної та практичної допомоги працівникам поліції у вдосконаленні правової роботи з метою недопущення порушень законних прав та інтересів осіб; організація правової роботи спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання в практичній діяльності вимог законодавства та інших нормативно правових актів Національної поліції керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функцій; звітування перед керівництвом про виконання планів роботи підпорядкованого підрозділу поліції та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок його діяльності та підпорядкованих підрозділів в зоні обслуговування; організація та контроль порядок введення єдиного обліку реєстрації, своєчасний та якісний розгляд особовим складом заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також здійснення контролю за його дотриманням, надання методичної і практичної допомоги в усуненні виявлених недоліків.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993, органи Національної поліції є правоохоронними органами України.

Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи вказану посаду, маючи спеціальне звання майора поліції, з моменту призначення на зазначену посаду є працівником правоохоронного органу, представником влади, а тому відповідно до ч. 2 ст. 18 КК України та Примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Водночас, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого інспектора сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, тобто являючись службовою особою органів Національної поліції України, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Наприкінці листопада 2020 року, у ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної вигоди від жителя м. Городище, Черкаської області ОСОБА_2 . Достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та внаслідок чого його позбавлено права керувати транспортним засобом, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 поставив ОСОБА_2 вимогу, передавати йому грошові кошти в сумі 8000 грн. щомісячно за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період, попередивши, що у разі незгоди працівники поліції помістять до його автомобіля виловлену рибу, чим створять штучний доказ його вини та притягнуть до відповідальності за незаконне зайняття рибним промислом. У свою чергу ОСОБА_2 , сприймаючи погрози ОСОБА_1 як реальні, змушений був погодитися на висунуту протиправну вимоги останнього та повідомив, що сума для нього завелика, на що ОСОБА_1 погодився знизити суму неправомірної вигоди до 6000 грн.

26 березня 2021 року, приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи на подвір`ї власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, отримав від ОСОБА_2 неправомірну грошову вигоду у сумі 6000 грн. за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період.

Він же, 15 квітня 2021 року, приблизно о 15 годині перебуваючи на подвір`ї власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, повторно отримав від ОСОБА_2 неправомірну грошову вигоду у сумі 3000 грн. за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період.

17 квітня 2021 року, близько 12 години працівники поліції здійснили спробу притягнути ОСОБА_2 за керування транспортним засобом без дозвільних документів. Враховуючи систематичну сплату ОСОБА_1 неправомірної вигоди за не притягнення до встановленої відповідальності, ОСОБА_2 з власного мобільного телефону здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_1 та повідомив, що працівники поліції намагаються притягнути його до відповідальності, на що ОСОБА_1 підтвердив свої зобов`язання перед ОСОБА_2 щодо не притягнення його до встановленої законом відповідальності. Після чого ОСОБА_1 зателефонував з власного мобільного телефону на мобільний телефон одного з працівників поліції та переслідуючи мету незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, надав вказівку не притягувати ОСОБА_2 до встановленої законом відповідальності, яка працівниками поліції була виконана.

В той же день ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 77, при особистій зустрічі із ОСОБА_2 , поставив останньому вимогу передати йому грошові кошти в сумі 11000 грн. за надання вказівки підпорядкованим йому працівникам поліції щодо не притягнення останнього до встановленої законом відповідальності.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 являється працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності та висловлював погрози, щодо створення штучних доказів для притягнення його до відповідальності за незаконне зайняття рибним промислом, ОСОБА_2 погодився із вимогою ОСОБА_1 .

Так, 20 квітня 2021 року, близько 15 години ОСОБА_1 перебуваючи на подвір`ї власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, повторно отримав від ОСОБА_2 неправомірну грошову вигоду у сумі 5000 грн. за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період.

Він же, 05 травня 2021 року, близько 18 години, перебуваючи поблизу сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 77, з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, повторно отримав від ОСОБА_2 неправомірну грошову вигоду у сумі 3000 грн. за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період.

Він же, 12 травня 2021 року, близько 13 години, перебуваючи поблизу сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 77, з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з використанням свого службового становища, повторно отримав від ОСОБА_2 неправомірну грошову вигоду у сумі 7000 грн. за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період.

Таким чином, за період з 26 березня 2021 року по 12 травня 2021 року, старший інспектор сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції Задорожній В.М. отримав від ОСОБА_2 неправомірну грошову вигоду на загальну суму 24000 грн. за безперешкодне керування транспортним засобом без дозвільних документів та не притягнення його до встановленої відповідальності, а також за надання можливості вилову риби та раків у водоймищах Городищенського району Черкаської області, у тому числі у заборонений період. Чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, повторно, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

14.05.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення злочину від 04.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 05.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 02.04.2021; протоколом про огляду та вручення грошових коштів від 12.05.2021; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 12.05.2021, протоколом огляду місця події від 12.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 12.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 12.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 12.05.2021; та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

При цьому ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 протягом тривалого часу є працівником правоохоронного орган, та використовуючи свої повноваження, зможе знищити або сховати документи та докази, які підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що заявник та свідок у даному провадженні ОСОБА_2 є сусідом ОСОБА_1 , враховуючи, що підозрюваний вимагав та отримував від нього неправомірну вигоду, ОСОБА_1 може незаконно впливати на ОСОБА_2 шляхом погроз, шантажу чи підкупу.

Разом з тим, ОСОБА_1 може незаконно впливати і на інших свідків у цьому кримінальному провадженні, у тому числі працівників сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, оскільки ОСОБА_1 , перебуває на посаді старшого інспектора вказаного підрозділу та може використати свій авторитет та надані йому службові повноваження, при здійсненні впливу на інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві покази у кримінальному провадженні.

Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст. 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_1 , працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає. Характер та обставини вчинених ним правопорушень характеризують ОСОБА_1 як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, займає посаду старшого інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, дії ОСОБА_1 в очах громадськості дискредитують діяльність правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави,

За таких обставин, для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України ОСОБА_1 є необхідним визначити заставу у розмірі, 60 (шістдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому, визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із міста Городище Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, за першим викликом слідчого або прокурора з`являтися до органу досудового розслідування.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищити, спотворити або змінити документи, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_1 та відповідно до ст. ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задоволити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що кваліфікація дій ОСОБА_1 є помилковою. На переконання сторони захисту, ухилення особи від обов`язку виконувати постанову суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом та можливість незаконного вилову риби та раків не є законним правом чи інтересом гр. ОСОБА_2 , який порушувався.

Щодо кваліфікуючої ознаки злочину у вигляді повторності та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 26.03.2021 року у розмірі 6000 грн., 15.04.2021 року у розмірі 3000 грн., 20.04.2021 року у розмірі 5000 грн., 05.05.2021 року у розмірі 3000 грн. то звертаю увагу суду на ті обставини, що зазначені предмети неправомірної вигоди у ОСОБА_1 не вилучались слідчим органом. Відтак факт отримання ним неправомірної вигоди в ці дати є сумнівним.

Працюючи на посаді ст. інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 ЧРУП ГУ НП в Черкаській області (черговий чергової частини) ОСОБА_1 не мав ні організаційно - розпорядчих повноважень ні адміністративно - господарських функцій, в розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України по відношенню до контролю дорожнього руху у м. Городище, а тим паче до вилову риби та раків у водоймах. Відтак, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, де суб`єкт злочину є спеціальним і повинен бути наділеним організаційно - розпорядчими повноваженнями чи адміністративно - господарськими функціями по відношенню до заявника є помилковою, на переконання сторони захисту.

Твердження слідчого про ті обставини, що ОСОБА_1 може знищити матеріали, які мають відношення до справи не відповідає дійсності оскільки доступу до них він не має.

Твердження слідчого, що ОСОБА_1 може впливати на свідків не підтверджено фактичними обставинами справи. З метою усунення даних ризиків, на нього, за рішенням суду, можливо покласти обов`язок у вигляді заборони спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, під час розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий – питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), § 32).

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього та дослідивши кримінальне провадження є всі підстави вважати про наявність причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

В своєму клопотанні, слідчий посилається на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового.

Протягом тривалого часу ОСОБА_1 є працівником правоохоронного орган, та використовуючи свої повноваження, зможе знищити або сховати документи та докази, які підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Заявник та свідок у даному провадженні ОСОБА_2 є сусідом ОСОБА_1 , враховуючи, що підозрюваний вимагав та отримував від нього неправомірну вигоду, ОСОБА_1 може незаконно впливати на ОСОБА_2 шляхом погроз, шантажу чи підкупу.

ОСОБА_1 , перебуває на посаді старшого інспектора вказаного підрозділу та може використати свій авторитет та надані йому службові повноваження, при здійсненні впливу на інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві покази у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз`яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз`ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов`язків, і його належної поведінки; обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

В судовому засіданні прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , перебуває на посаді старшого інспектора вказаного підрозділу та може використати свій авторитет та надані йому службові повноваження, при здійсненні впливу на інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві покази у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, займає посаду старшого інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, дії ОСОБА_1 в очах громадськості дискредитують діяльність правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави,

Дослідженням клопотання, матеріалів кримінального провадження, та поясненням прокурора у судовому засіданні вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; та може знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, а саме проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, неодноразово відзначався відомчими нагородами та подяками від органів місцевого самоврядування. В розшуку не перебував та до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався.

ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, він одружений, має сина, та має на утриманні маму похилого віку - ОСОБА_6 1956 року народження, яка є непрацездатною.

За станом здоров`я ОСОБА_1 тривалий час страждає на гіпертонічний криз 2 ступеня і постійно отримує медичну допомогу з цього приводу.

Під час затримання 13.05.2021 року ОСОБА_1 отримав травму у вигляді розриву меніску лівого колінного суглобу у двох місцях. Згідно довідки КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 13.05.2021 року він потребує медичної допомоги у вигляді оперативного втручання та знерухомлення суглобу.

За таких обставин, та аналізу зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що підозрюваний не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у нічний час доби.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131-132, 176-178, 181, 193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Соловйова Миколи Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – залишити без задоволення.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нічний час доби в період з 21:00 год. вечора до 07:00 год. ранку за адресою: АДРЕСА_2 , в межах досудового розслідування, тобто до 11 липня 2021 року.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 14 травня 2021 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;

2) заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 год. до 07-00 год. ранку;

3) заборонити підозрюваному ОСОБА_1 спілкування зі свідком ОСОБА_2 , іншими особами з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;

4) здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що порушення покладених на нього слідчим суддею обов`язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Працівники Національної поліції в Черкаській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Романенко В.А.