Рішення № 96906861, 12.05.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року Справа № 923/243/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО С", м. Одеса

до Чорноморської митниці Державної митної служби України, м. Херсон

про стягнення 998769,60 грн та визнання частково недійсним договору

за участю представників:

позивача: Мінкін О. В.

відповідача: Димченко О. М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДО С" звернулось до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить:

- стягнути з відповідача 998769,60 грн. заборгованості за договором підряду від 18.11.2019№ 107/19,

- визнати недійсними частково положення договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019р., укладеного між Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 39624211, 73003, Україна, Херсонська область, вулиця Гоголя, будинок 13) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кредо С” (ідентифікацій код ЄДРПОУ: 42262754, 65007, Україна, Одеська область, місто Одеса, провулок Високий, будинок 17), а саме:

- п.3.4. договору в частині словосполучення “з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України на зазначені цілі”.

- п.3.11. договору “Бюджетні зобов`язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.”

- п.3.12. договору “Фінансування Договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з Державного бюджету.”

Ухвалою суду від 26.02.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

10.03.2021 від позивача у справі надійшло клопотання (вх. №684/21 від 10.03.2021) про заміну первісного відповідача належним відповідачем. У поданому клопотанні позивач просить суд замінити первісного відповідача - Митниця ДФС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі (код ЄДРПОУ 39624611) на належного - Чорноморську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608). Подане клопотання мотивовано тією обставиною, що відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 2 від 27.12.2019 до договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019 замінено сторону замовника в основному договорі з Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на Чорноморську митницю Державної митної служби у зв`язку із реорганізацією. Ухвалою суду від 24.03.2021 клопотання позивача задоволено, замінено неналежного відповідача - Митницю ДВС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на належного - Чорноморську митницю Державної митної служби.

Ухвалою суду від 07.04.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2021 р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві зазначив наступне.

Статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент укладення

Договору) визначено перелік підстав, з яких договір про закупівлю може бути визнаний

недійсним, а саме: В разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Щодо інших вимог, визначених ст.202, 203 ЦК України, то позивач не зазначає, які саме норми цивільного законодавства порушено та на підставі яких статей закону він просить визнати частково недійсними умови даного Договору.

Що стосується твердження відповідача про порушення його прав щодо оплати умов даного договору, то за змістом вказаних пунктів, його не можна вважати невідплатним, оскільки даними пунктами передбачено лише відстрочення термінів оплати фактично виконаних робіт по факту отримання коштів стороною даного договору на зазначені цілі з Державного бюджету, що не суперечить жодній нормі діючого цивільного законодавства, оскільки сторони вправі домовитись про будь які умови оплати виконаних робіт за договором в тому числі і на умовах відстрочення платежу - в даному випадку по факту виділення коштів на зазначені цілі з державного бюджету.

Звертає увагу суду на те, що кінцевим строком виконання робіт визначено 25.08.2020 р., до вказаної дати позивач не надав відповідачу документів на підтвердження виконаних ним робіт до кінцевої дати терміну дії даного договору, тому станом на зазначену дату замовником 26.08.2020 р. було оприлюднено Звіт про виконання договору. Керуючись нормами Бюджетного кодексу України, замовник не може підписати Акти виконаних робіт та взяті бюджетні зобов`язання, оскільки ст..48 БКУ взяття таких бюджетних зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства і витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, суд

встановив:

За результатами відкритих торгів на закупівлю реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13 (Капітальний ремонт і реставрація) між това риством з обмеженою відповідальністю «Кредо С» (далі по тексту - позивач, або ТОВ «Кредо С») та Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач, або Митниця ДФС у Херсонській області АРК та м. Севастополі) було укладено договір будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019р. (далі - договір).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 2 від 27.12.2019 до договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019 (а.с.82) замінено сторону замовника в основному договорі з Митниці ДВС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на Чорноморську митницю Державної митної служби у зв`язку із реорганізацією

Згідно п. 1.1. договору, підрядник зобов`язується відповідно до науково - проектної документації Замовника на свій ризик, своїми силами і засобами, відповідно до визначеної у цьому договорі Договірної ціни виконати Реставраційно-ремонтні роботи будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд.13 (ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація ДК 021:2015), у встановлений строк, з дотриманням будівельних норм та правил, здати об`єкт в експлуатацію, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконану роботу. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені, залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п.2.8. договору, найменування, обсяги робіт (опис робіт та технічні специфікації), що будуть виконані згідно з цим договором, зазначені у Додатку №2 «Об`єктні та локальні кошториси» та Додатку № 3 «Підсумкова відомість ресурсів».

Згідно п.2.9 договору вартість використаних матеріалів включаються до ціни договору, визначеної відповідно до п.1.1 даного договору, визначається як тверда (далі - ці на), узгодженою Сторонами за результатами електронного аукціону, яка є невід`ємною частиною даного договору відповідно до вимог Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ БД. 1.1-1:2013), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.

Відповідно до п.3.1 договору, загальна вартість робіт, згідно пропозиції конкурсних торгів та Договірної ціни, що визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві та складає 16 196 600.00 гривень, у тому числі:

-у 2019 році: 7 217 682.00 гривень. Джерелом фінансування є кошти загального фонду Державного бюджету України, КЕКВ 3143;

-у 2020 році: 8 978 918.00 гривень. Джерелом фінансування є кошти загального фонду Державного бюджету України, КЕКВ 3143.

Обсяги та строки виконання робіт встановлені календарним планом робіт, який є не від`ємною частиною цього Договору (Додаток 4).

Обсяги фінансування виконання робіт встановлені планом фінансування виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток 5).

Щомісячний розподіл коштів на 2020 рік узгоджується сторонами додатково.

Згідно п.3.2. договору, ціна є динамічною та підлягає зміні виключно з підстав ви значених законодавством за погодженням Сторін.

Відповідно до п.3.4. договору, оплата виконаних робіт проводиться Замовником протягом 10 банківських днів з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України на зазначені цілі на підставі підписаних представниками Сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

З Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Підрядник зобов`язаний надавати копії сертифікатів, паспортів на основні матеріально-технічні ресурси та устаткування.

У разі виявлення в Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які були оформлені та оплачені в попередні періоди безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

Згідно п.3.11. договору, бюджетні зобов`язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.3.12. договору, фінансування Договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з Державного бюджету.

Згідно п.4.1. договору, здача-приймання виконаних робіт оформляється Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаними сторонами. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівель них робіт та витрати (форма КБ-3), по мірі їх виконання, готує та погоджує з технаглядом Підрядник, й передає для підписання уповноваженому представнику Замовника. Від імені Замовника Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підписують уповноважені особи.

Відповідно до п.4.2. договору, уповноважений представник Замовника протягом 2 робочих днів, перевіряє виконані роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і в разі відсутності зауважень підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт, або протягом 2 днів направляє Підряднику мотивовану відмову від їх підписання.

Згідно п.4.3. договору, прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов`язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством.

Відповідно до п.4.4. договору, якщо в процесі виконання робіт виявиться неможливість їх продовження, Підрядник зобов`язаний повідомити про це Замовника не пізніше наступного дня з дати виявлення неможливості продовження робіт.

Згідно п.4.5. договору, якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки та недоліки, що виникли з вини Підрядника, Замовник не підписує акти про виконані роботи та не оплачує роботи, виконані з порушенням до усунення Підрядником виявлених недоліків у строки встановлені Замовником.

Відповідно до п.4.6. договору, у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини Підрядника, він у визначений Замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити Замовника про готовність до передачі за кінчених робіт. Строк виконання робіт по усуненню недоліків визначається Замовником у письмовій вимозі, яка надсилається Виконавцю протягом 5 днів після перевірки актів виконаних робіт із зазначенням недоліків, які потрібно усунути.

Згідно п.4.7. договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Підрядником, Замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідно го зниження договірної ціни чи компенсації збитків.

Відповідно до п.4.8. договору, початок виконання робіт - з дати отримання Дозволу на початок будівництва, отриманий Замовником.

Згідно п.4.9. договору, термін виконання робіт - 8 місяців протягом 2019-2020 років з правом дострокової здачі об`єкту в експлуатацію.

Відповідно до п.4.10. договору, строки виконання робіт встановлені календарним планом робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток 4).

Згідно п.5.2 договору, Замовник зобов`язаний:

-надати Підряднику науково-проектну документацію;

-прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи відповідно до умов даного договору;

-негайно, або не пізніше наступного дня, повідомити Підрядника про виявлені недоліки в роботі;

-в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань Підрядником за даним Договором вимагати Підрядника сплатити неустойку та відшкодувати збитки;

-виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені даним Договором, Цивільним і Господарським кодексами України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668.

Згідно п.15.1. договору, термін дії Договору: з моменту його підписання до 25.08.2020, а в частині зобов`язань - до повного виконання.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в процесі виконання умов вказаного договору, позивачем було виконано роботи та надано на підпис акти виконаних робіт на загальну суму 7 125 199,60 грн. З них відповідач прийняв та оплатив роботи на суму 6 126 429,60 грн.

Роботи, які позивачем були виконані у 2020р. та відображені в акті КБ-2в від 2020р. за № 3 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) у розмірі 998 769,60 грн., відповідачам не прийнято та не оплачено у зв`язку із відсутністю надходжень та видатків з Державного бюджету на вказані цілі.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.08.2020р. позивач надіслав відповідачу лист-звернення за вих. № 5 з проханням розгляну ти та підписати акт виконаних робіт КБ-2в від 2020р. за № 3 у розмірі 998 769,60 грн. До акту було долучено довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та відомість ресурсів. 26.11.2020р. позивач повторно надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення акт КБ-2в від 2020р. за №3, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та відомість ресурсів разом із актом звірки.

За результатами розгляду акту, відповідач повідомив позивача листами за вих. № 7.16-08/1-211/13/6782 від 25.12.2020р; вих. № 7.16-08/1-211/13/8784 від 29.12.2020, що у його кошторисі відсутні надходження та видатки за КЕКВ «Реставрація пам`яток культури, історії та архітектури» та не підписав зі свого боку поданий позивачем акт виконаних робіт КБ-2в від 2020р. за № 3. При цьому будь-яких зауважень та наявність претензій щодо повноти та якості виконаних робіт відповідач не висловив.

Умовами п.4.2. договору передбачено: уповноважений представник Замовника протягом 2 робочих днів, перевіряє виконані роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і в разі відсутності зауважень підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт, або протягом 2 днів направляє Підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Відповідач не надав письмової відмови від підписання поданого позивачем акту із зазначенням мотивів відмови.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до зви чаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`яза ний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Суд погоджується з думкою позивача, що замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Реальність, повнота та якість виконаних робіт підтверджується також і тим, що спірний акт було підписано з боку фізичної особи-підприємця Мірошниченка Віктора Григоровича, який здійснював технічний нагляд на об`єкті реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13.

Так відповідно до «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007р., та укладеного договору між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Мірошниченком Віктором Григоровичем № 108/19 від 18.11.2019р. про здійснення техніч ного нагляду, останній здійснював перевірку обсягів та якості виконаних робіт, проводив разом із підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів, перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики матеріалів, що використовуються під час ремонту, та в разі невідповідності матеріалів вимогам нормативних документів, виконавець про це повідомляє підряднику; контролював відповідність виконаних робіт вимогам держаних стандартів по об`єкту реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13.

У заяві свідка (а.с.72) ОСОБА_1 стверджує, що роботи було вико нано якісно та у повному обсязі відповідно до зазначених обсягів, які вказані в акті вико наних робіт КБ-2в від 2020р. за № 3, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та відомості ресурсів, у зв`язку з чим з його боку завізовано акт без будь-яких претензій та зауважень.

Щодо мотивів несплати відповідачем заборгованості, які полягають у тому, що у його кошторисі відсутні надходження та видатки за КЕКВ «Реставрація пам`яток культури, історії та архітектури», то Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Оскільки у спірному договорі міститься словосполучення про те, що оплата здійснюється з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України, а отже дата виникнення зобов`язання у договорі не встановлена, у зв`язку з цим позивач направив відповідачу вимогу про сплату богу.

Відповідно до ч. 2 статті 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`я зок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отримавши вимогу про сплату боргу (а.с.61), - відповідач заборгованість не погасив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 998769,60 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсними частково положень договору - суд відмовляє в задоволенні вимог з огляду на наступне.

Позивач просить визнати недійсними частково положення договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019р., укладеного між Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 39624211, 73003, Україна, Херсонська область, вулиця Гоголя, будинок 13) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кредо С” (ідентифікацій код ЄДРПОУ: 42262754, 65007, Україна, Одеська область, місто Одеса, провулок Високий, будинок 17), а саме:

- п.3.4. договору в частині словосполучення “з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України на зазначені цілі”.

- п.3.11. договору “Бюджетні зобов`язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.”

- п.3.12. договору “Фінансування Договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з Державного бюджету.”

Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Положенням ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд також враховує, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, щодо відповідальності за порушення зобов`язань.

Відповідно до частини 2 статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, умови «бюджетні зобов`язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань; фінансування договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з державного бюджету», не може розглядатись як встановлення терміну виконання обов`язку замовника з оплати виконаних робіт, з огляду на те, що поняття «термін» передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, тоді як вищезазначені умови такої вказівки не містять.

Однак, виходячи з положень статті 215 ЦК України, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, в свою чергу, зазначене у сукупності обставини не є підставою для визнання п.3.4., п.3.11., п.3.12 Договору не дійсними відповідно до норм законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання означених пунктів недійсними та задоволення позовних вимог в цій частині.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України”, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги частково.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Чорноморської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 43335608, 73003, Україна, Херсонська область, вулиця Гоголя, будинок 13) на користь товариства з обмеженою від повідальністю «Кредо С» (ідентифікацій код ЄДРПОУ: 42262754, 65007, Україна, Одеська область, місто Одеса, провулок Високий, будинок 17, офіс 2) заборгованість у розмірі 998 769,60 грн. та судовий збір в сумі 14981,55 грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 14.05.2021 р.

Суддя В.В.Литвинова