Рішення № 96905593, 11.05.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.2021 Справа № 905/461/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді за дорученням судді) Хохулі М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстрой" (ЄДРПОУ 25327860, адреса: 49100, м. Дніпро, бул. Слави, 8, прим. 3),

до відповідача: Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 26503980, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, 9),

про: стягнення збитків у розмірі 493.063,48 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Лисюк О.М. – керівник особисто,

від відповідача: Хворост Д.Г. – представник (юрисконсульт) у порядку самопредставництва,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донстрой" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації збитків у розмірі 493.063,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №77/б від 11.12.2015 та договором підряду №170/буд від 27.12.2016 в частині оплати за спожиту теплову енергію під час виконання підрядних робіт, позивачем понесені збитки у розмірі 493.063,48 грн., які стягнуті з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі №904/2839/19 (інфляційні втрати у сумі 213.049,36 грн., 3% річних у сумі 62.615,20 грн., пеня у сумі 191.604,90 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 25.794,02 грн.). Позивач вказує, що пред`являв до стягнення з відповідача ці суми як збитки, але рішенням Господарського суду Донецької області від 26.11.2020 у справі №905/1420/20 йому було відмовлено через відсутність доказів фактичного понесення цих збитків. Після ухвалення вказаного судового рішення у справі №905/1420/20, позивач за платіжним дорученням №1216 від 30.12.2020 сплатив КП "Донецьктеплокомуненерго" стягнуту згідно з рішенням суду у справі №904/2839/19 суму у розмірі 493.063,48 грн. На переконання позивача, на даний час змінились обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, що є підставою для повторного звернення до суду з цим позовом.

На підтвердження вимог надано суду: договір підряду № 77/б від 11.12.2015 з додатками та додатковими угодами, договір підряду № 170/буд від 27.12.2016 з додатками, договір підряду № 222б від 08.11.2017 з додатками, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі № 904/2839/19, рішення Господарського суду Донецької області від 26.11.2020 у справі № 905/1420/20, платіжне доручення № 1216 від 30.12.2020 на суму 493.063,48 грн., правовстановлюючі (статутні) документи підприємства.

Ухвалою від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/461/21; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 13.04.2021; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

Ухвалою від 13.04.2021 відкладено розгляд справи на 11.05.2021, визнано явку уповноважених представників сторін в судове засідання необов`язковою.

19.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 15.04.2021 № 304/0/230-21-01/2 на позовну заяву (вх.№8202/21 від 19.04.2021), в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог.

Відповідач вказує на те, що він не був стороною договору № 733 від 10.02.2016 на поставку теплової енергії, укладеному між позивачем та КП «Донецьктеплокомуненерго», та не має ніякого відношення до стягнення з ТОВ «Донстрой» інфляційних витрат у сумі 213.049,36 грн., 3% річних у сумі 62.615,20 грн., пені у сумі 191.604,90 грн. Наполягає на тому, що позивач безпідставно перекладає тягар сплати стягнутих з нього за судовим рішенням сум на Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації; позивачем не доведено всіх складових цивільного правопорушення для стягнення збитків, а саме не доведено протиправної поведінки відповідача у цій справі, причинний зв`язок між протиправною поведінкою Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації та збитками позивача, а також вини відповідача.

Також відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80%, у зв`язку з тим, що п.14 Положення про департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 06.04.2020 № 345/5-20, Департамент утримується за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України. Джерелами формування спеціального фонду у частині доходів є кошти, передбачені у вартості будівництва на утримання служб замовника та інші надходження, не заборонені законодавством. При цьому відповідач зазначає, що такі надходження не носять регулярного характеру та залежать від фактично виконаних робіт. Більше того, у 2020 році недовиконання кошторису склало 50,03%. Кошти, що надходять, у першу чергу спрямовуються на виплату заробітної плати, а також на видатки, що забезпечують функціонування департаменту (оренда приміщення, комунальні послуги тощо). Перерозподіл видатків, зокрема на сплату пені, призведе до неповноцінного функціонування установи, та, як наслідок, унеможливлення виконання покладених на департамент завдань, у тому числі з питань забезпечення реалізації державної політики у галузі будівництва.

До відзиву додано: докази направлення відзиву позивачу.

11.05.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 07.05.2021 (вх.№04-18/3652) з додатками згідно переліку. Зі змісту відповіді на відзив вбачається, що позивач відхиляє доводи відповідача, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Цього ж дня на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив у паперовій формі (вх.№9791/21 від 11.05.2021)

В судове засідання, що відбулось 11.05.2021, з`явились представники позивача та відповідача. Позивач підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач усно заявив клопотання про поновлення йому строку на подачу відзиву, наполягав на відхиленні позовних вимог позивача та зменшенні розміру штрафних санкцій на 80%.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву у справі, з метою дотримання загальних принципів судочинства, з урахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання відповідача. Строк для подання відзиву Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України поновлено, відзив на позовну заяву від 15.04.2021 вих.№304/0/230-21-01/2 (вх.№9202/21 від 19.04.2021) прийнято судом.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним із проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Донецької області від 26.11.2020 у справі №905/1420/20 встановлено, що 11.12.2015 між Позивачем, як підрядником, та Відповідачем, як замовником, укладено Договір підряду №77-6 (далі - Договір №77б), відповідно до пункту 1.1 якого, на підставі проведеної процедури закупівлі відповідно до чинного законодавства підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту «Дитячий оздоровчий комплекс «Смарагдове містечко», будівництво загальноосвітньої школи на 440 місць, м. Святогірськ» (далі - Об`єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Замовник зобов`язаний надати підряднику будівельний майданчик, передати за актом приймання - передачі дозвільну та іншу документацію, документи про дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті, надані відповідними органами. Забезпечити об`єкт комплектною проектно-кошторисною документацією. Сприяти підряднику у виконанні будівельних робіт (підпункти 6.1.1, 6.1.3 пункту 6.1. Договору №77б).

Відповідно до підпункту 6.3.15 пункту 6.3. Договору №77б, підрядник зобов`язаний укладати угоди на постачання тепло, електроенергії, води та водовідведення на період виконання робіт з встановленням відповідних лічильників.

Крім того, з метою виконання робіт по об`єкту «Дитячий оздоровчий комплекс «Смарагдове містечко», будівництво загальноосвітньої школи на 440 місць, м. Святогірськ» між сторонами укладені Договори підряду №170/буд від 27.12.2016 та 222б від 08.11.2017.

10.02.2016 з метою належного виконання своїх зобов`язань Позивачем укладено з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» (далі - КП «Донецьктеплокомуненерго») Договір на поставку теплової енергії №733.

Під час виконання будівельних робіт за вказаними договорами підряду, зокрема з грудня 2016 до квітня 2017 року та з листопада 2017 до квітня 2018 року, КП «Донецьктеплокомуненерго» поставило до Об`єкта теплову енергію загальною вартістю 1.259.526 грн. 68 коп.

Відповідачем Позивачу лише частково сплачено вартість поставленої теплової енергії у розмірі 7.194грн. 76 коп.

Позивачем Відповідачу направлялись листи про сплату заборгованості №31/03-Д від 31.03.2017, №11/07-3Д від 11.07.2017.

Виходячи зі змісту вказаних листів, подачу тепла до школи було вирішено продовжити, у зв`язку з тим, що триває учбовий процес.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі №904/2839/19 стягнуто з Позивача на користь КП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 1.252.331 грн. 92 коп., інфляційні втрати у сумі 213.049грн. 36 коп., 3% річних у сумі 62.615грн. 20 коп., пеню у сумі 191.604грн. 90 коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 25.794грн. 02 коп.

15.04.2019 Відповідач повідомив відокремлений підрозділ «Слов`янськтепломережа» про те, що заборгованість об`єкту "Дитячого оздоровчого комплексу «Смарагдове містечко» будівництво загальноосвітньої школи на 440 місць м.Слов`янськ у розмірі 1.252.331грн. 92 коп. буде врахована при коригуванні проектно-кошторисної документації.

Відповідно до завдання на проектування, затвердженого директором Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації 30.07.2019, до додаткових вимог для складання кошторисної документації включено заборгованість за опалення школи згідно звірки з ОКП ДТКЕ ВО «Слов`янськтепломережа» на суму 1.252.331грн. 92 коп.

Крім того, вказана сума була внесена до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва як додаткові витрати під час виконання будівельних робіт у зимовий період (опалення). Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва підписаний як Позивачем так і Відповідачем без зауважень.

Таким чином, Відповідачем фактично визнано обов`язковість сплати витрат на опалення при виконанні будівельних робіт (за грудень 2016 року - квітень 2017 року, листопад 2017 року - квітень 2018 року)

Отже, судовим рішенням у справі №905/1420/20 встановлено обов`язок Відповідача щодо сплати витрат на опалення під час виконання будівельних робіт на Об`єкті, а також факт порушення Відповідачем цього обов`язку і його вину, через що Позивачу було завдано збитків у вигляді стягнення з нього та сплати на користь КП «Донецьктеплокомуненерго» інфляційних втрат у сумі 213.049грн. 36 коп., 3% річних у сумі 62.615грн. 20 коп., пеню у сумі 191.604 грн. 90 коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 25.794грн. 02 коп.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини порушення Відповідачем своїх зобов`язань, його вина, наслідки цього (розмір та склад збитків спричинених Позивачу), а також причинно-наслідковий зв`язок між ними встановлено судовими рішеннями у справах №905/1420/20, №904/2839/19, а тому повторному доказуванню не підлягають.

Матеріали справи свідчать, що за платіжним дорученням № 1216 від 30.12.2020 позивачем сплачено на користь КП «Донецьктеплокомуненерго» 493.063грн. 48 коп. з призначенням платежу: «Інфляційні витрати згідно з рішенням ГС Дніпропетровської обл.. від 03.12.2019 у справі № 904/2839/19 без ПДВ».

Отже, позивачем підтверджено належними доказами обставини фактичного понесення збитків та їх розмір.

Таким чином, сукупність доказів у цій справі спростовують доводи відповідача про те, що позивачем не доведено всіх складових цивільного правопорушення для стягнення збитків, а саме не доведено протиправної поведінки відповідача у цій справі, причинний зв`язок між протиправною поведінкою Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації та збитками позивача, а також вини відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації збитків у розмірі 493.063,48 грн. є доведеними і підлягають задоволенню.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 80%.

Цивільним кодексом України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з системного аналізу змісту приписів ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Натомість, у даній справі пред`явлені до стягнення з відповідача збитки за своєю правовою природою не є неустойкою.

Посилання відповідача на те, що Департамент утримується за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України; джерелами формування спеціального фонду у частині доходів є кошти, передбачені у вартості будівництва на утримання служб замовника та інші надходження, не заборонені законодавством, а також на недовиконання кошторису та інше, суд до уваги не приймає.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договори підряду №77/б від 11.12.2015, №170/буд від 27.12.2016 та 222б від 08.11.2017 в частині оплати за спожиту теплову енергію на об`єкті під час виконання підрядних робіт, відповідач як замовник усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови укладених договорів, в тому числі і щодо відшкодування цих витрат.

Положення частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справах “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року, “Войтенко проти України” від 29 червня 2004 року та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України", відсутність відповідних асигнувань не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний, оскільки ним доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. Відповідач доводів позивача не спростував, що зумовлює задоволення позовних вимог повністю.

За наслідками розгляду цієї справи судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 26503980, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстрой" (ЄДРПОУ 25327860, адреса: 49100, м. Дніпро, бул. Слави, 8, прим. 3) збитки у розмірі 493.063,48 грн. (чотириста дев`яносто три тисячі шістдесят три гривні, 48 коп.) та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7395,95 грн. (сім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень, 95 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення підписано 14.05.2021.

Суддя Н.В. Величко