Ухвала суду № 96903917, 14.05.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5303/19

н/п 1-кп/953/179/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого - судді Попрас В.О.,

суддів - Губської Я.В., Бородіної Н.М.,

при секретарі - Томіної І.В.,

за участю прокурорів - Гультай П.М., Глєбова О.О.,

захисників - адвокатів Євглевського В.О., Мартиненка С.В., Волкова К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду в м. Харкова клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Балаклійського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, який одружений, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч.2 ст.185 ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч.2 ст.185 ч.1 ст.263 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Гультай П.М. в судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В клопотанні прокурор зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені, в тому числі особливо тяжкого злочину, тому вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5, ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик можливості обвинуваченого переховування від суду та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, які на теперішній час не зменшились та виправдовують обґрунтовано обраний запобіжний захід. Прокурор Глєбов О.О. підтримав клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники вважали, що заявлене прокурором клопотання задоволенню не підлягає, так як прокурором не доведено наявність вказаних у клопотанні ризиків та обґрунтованість пред`явленого обвинувачення, тому посилаючись на тривалий час розгляду перебування ОСОБА_2 під вартою, просили зміни запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

У клопотанні про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2 , прокурор вказує, що продовжують існувати обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості переховування ОСОБА_2 від суду, підтверджується відомостями, відображеними в обвинувальному акті стосовно останнього, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується передбачають, в тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Більш того, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Щодо ризику про вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд також погоджується з прокурором, що цей ризик продовжує існувати, оскільки з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 раніше судимий, на день затримання не був працевлаштований, до Київського районного суду м. Харкова протягом розгляду кримінального провадження надійшов ще один обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , що свідчить про існування підстав вважати, що останній продовжить свою злочинну діяльність чи вчинить інше кримінальне правопорушення.

Отже, існування ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні, підтверджуються зазначеними вище обставинами.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Щодо наведених прокурором ризиків суд вважає необхідним зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, передбачений у КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.183, ч.5 ст.176 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається, оскільки ОСОБА_2 обвинувачують, у в тому числі у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 331, 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін – у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 12 липня 2021 року включно.

Встановити строк дії даної ухвали до 12 .07.2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Головуючий: суддя Попрас В.О.

Судді: Губська Я.В.

Бородіна Н.М.