Рішення № 96900080, 14.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року м. Київ № 480/3784/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут 155 108,89 грн. витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач з 20.07.2019 по 13.05.2020 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, але 13.05.2020 контракт був достроково розірваний та відповідача відраховано з навчального закладу наказом у зв`язку із небажанням останнього продовжувати навчання. З огляду на вказане, останній зобов`язаний, відповідно до норм чинного законодавства та умов контракту, відшкодувати витрати, пов`язані з фактичним його утриманням.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/3784/20.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 адміністративну справу № 480/3784/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що поступив до військового інституту вже під час проходження військової служби за контрактом, а після відрахування з інституту та по даний час продовжує військову службу за контрактом. Таким чином, на думку відповідача, у вказаний позивачем період відповідач все одно отримував би грошове забезпечення від Міністерства оборони України.

Таким чином, на думку відповідача, сума грошового забезпечення повинна бути перерахована, а наведений позивачем розрахунок необхідно скоригувати.

Відповідач зазначає, що він згоден сплатити різницю між тим грошовим забезпеченням яке він отримував в інституті, і тим, яке йому сплачувалось у ВЧ А1470.

Позивачем було подано заперечення на відзив у якому зазначив, після укладання нового контракту попередній автоматично припиняється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації № 22 від 20.07.2019 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано з 19.08.2019 до списків особового складу інституту.

19.08.2019 між Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації та ОСОБА_1 підписаний контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Відповідно до п.1 вказаного вище Контракту курсант солдат ОСОБА_1 зобов`язувався, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

13.05.2020 наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації № 15 ОСОБА_1 відраховано з інституту у зв`язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.

У зв`язку із викладеним, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Судом встановлено, що 29.04.2020 ОСОБА_1 був підписаний гарантійний лист, відповідно до якого відповідач зобов`язувався в добровільному порядку протягом 29.04.2020 по 20.05.2020 сплачувати витрати, пов`язані з його утриманням у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації (а.с. 32).

25.05.2020 позивачем було надіслано відповідачу лист № 190/1379 (а.с. 21-21) з пропозицією добровільної сплати заборгованості за утримання у вищому навальному закладів у розмірі 155 108,89 грн., до якого було додано розрахунок витрат (а.с. 23). Надіслання позивачем відповідачу вказаного листа підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 25.05.2020 (а.с. 30).

Однак у зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку заборгованості за утримання у вищому навальному закладів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову служб» (далі - Закон №2232-XII) до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

В силу вимог частин 1, 2 статті 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону №2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Приписами частини 7 статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається з витягу з наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації № 97 від 13.05.2020 ОСОБА_1 відраховано з інституту у зв`язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання та звільнений з військової служби у запас за пунктом «ж» у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (а.с. 15).

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

Відповідно до пунктів 3 - 4 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок відшкодування фактичних видатків взято із зведеного розрахунку витрат на утримання у вищому навчальному закладі, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 , що становить: 155 108,89 грн., з них грошове забезпечення військовослужбовців на суму 122 335,99 грн., продовольче забезпечення на суму 20 418,30 грн., речове забезпечення на суму 6 238,78 грн., медичне забезпечення на суму 413,87 грн., енергоносії на суму 5 701,95 грн. (а.с. 23-29).

Про обізнаність відповідача у необхідності відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі свідчить наявний в матеріалах справи гарантійний лист від 29.04.2020 підписаний особисто ОСОБА_1 (а.с. 32).

Більш того, підписавши контракт про проходження військової служби (навчання), відповідач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) і добровільно взяв на себе зобов`язання, проходити військову службу (навчання) у вищому навчальному закладі відповідно до вимог визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби та підписаним ним контрактом.

Тобто, відповідач, всупереч вимог ст. 526 ЦК України порушив умови контракту та відповідно ст. 623 ЦК України повинен відшкодувати позивачу завдані збитки.

Станом на час розгляду справи відповідачем самостійно не відшкодовано вказану суму витрат та не надано суду доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи те, що витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Військового інституту телекомунікацій та інформатизації у сумі 155 108,89 грн. відповідачем не відшкодовано, та те, що заборгованість у вказаному розмірі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом відхиляються твердження відповідача про те, що у вказаний позивачем період відповідач все одно отримував би грошове забезпечення від Міністерства оборони України.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008, контракт припиняється (розривається), зокрема, у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

Тобто, попередній контракт ОСОБА_1 про проходження військової служби був достроково припинено у зв`язку з укладанням нового контракту від 19.08.2019 про проходження військової служби (навчання).

Крім цього, підписуючи Контракт про навчання, відповідач надав згоду відповідно до пункту 1 Контракту відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут 155 108,89 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто вісім гривень 89 копійок) витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Позивач: Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24978555; м. Київ, 01011, вул. Московська 45/1).

Відповідач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась