Рішення № 96899357, 14.05.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1560/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерціїної компанії "ОРБІС" до Чернівецької міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "ОРБІС" (далі-позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради в частині неприйняття нею рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній компанії “Орбіс” земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку № 11 площею 0,2000га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03);

- зобов`язати Чернівецьку міську раду протягом десяти робочих днів з дня набрання цим рішенням законної сили затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній компанії “Орбіс” земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03);

- зобов`язати Чернівецьку міську раду подати Чернівецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1.Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що починаючи з 20.12.2019 року є очевидною протиправна бездіяльність посадових осіб відповідача, яка полягає у не розгляді питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання позивачеві земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000 га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03). Така бездіяльність прямо порушує право позивача на отримання в оренду земельної ділянки та як наслідок міський бюджет несе збитки, в частині не отримання орендної плати за земельну ділянку.

Зверталась увага суду на те, що на розгляд сесії Чернівецької міської ради було подано проект землеустрою щодо відведення та надання позивачеві бажаної земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, який погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 ЗК України, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення.

Крім того, на думку позивача той факт, що 20.12.2019 року рішення 75 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання за №2016 пункт 12 (в цілому) проекту рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання позивачеві земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) знято на довивчення, а в подальшому не приймалося жодного рішення, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду чи відмову у його затвердженні, свідчить про протиправну бездіяльність уповноваженого органу.

Обґрунтовуючи зміст позовних вимог щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою позивач зазначив, що оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, які передбачені статтями 123, 124 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Чернівецької міської ради прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Посилаючись на вимоги Земельного кодексу України зазначив, що юридична особа може набути земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів виключно у випадках, що передбачені частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України.

Відповідач звертав увагу суду на те, що питання набуття в (орендне) користування позивачем спірної ділянки без застосування конкурентних процедур є винятком із загального правила і потребує комплексного підходу щодо застосування норм земельного законодавства, а тому рішенням міської ради від 20.12.2019 року вказане питання було зняте на до вивчення.

Отже, на думку відповідача, є виправданою бездіяльність в частинні не прийняття рішення про затвердження позивачеві проекту землеустрою, з огляду на те, що депутати Чернівецької міської ради VIII скликання приступили до виконання своїх повноважень лише у грудні 2020 року, а також враховуючи складність питання набуття позивачем земельної ділянки в оренду.

Також заперечив з приводу позовної вимоги щодо зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, оскільки вона є похідною від первісної позовної вимоги про визнання бездіяльності протиправною.

3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого наведені переважно подібні аргументи, які викладенні в позовній заяві.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 07.04.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. 15.04.2021 року ухвалою суду виправлено описку, допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали суду від 07.04.2021 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Згідно витягу з рішення 13 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання від 13.10.2016р. за №420 Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній компанії “Орбіс” надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2000 га в оренду терміном на п`ять років за рахунок земель запасу міста для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 17)

2. Судом встановлено, що Державним підприємством “Головним науково – дослідним та проектним інститутом землеустрою” (м.Київ) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

Вказаний проект землеустрою погоджено департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, згідно висновку від 24.05.2018 року №04/01-08/3-05/1/1451 та експертом державної експертизи від 23.04.2018р. №3861/82-18, яким встановлено, що проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. (а.с. 62-63)

3. 31.05.2018 року позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у м.Чернівцях Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.(а.с.66)

4. 14.06.2018р. Державним кадастровим реєстратором відділу у м.Чернівцях Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Заплітним І.Д. прийнято рішення за №РВ-7300944982018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, тобто відмовлено у реєстрації земельної ділянки.(а.с.67)

5. Згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року №824/708/18-а, яке набрало законної сили 10.07.2019 року, позов ТОВ ВКК “Орбіс” задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Чернівцях Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Заплітного Івана Дмитровича щодо відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в частині державної реєстрації земельної ділянки на АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Чернівцях Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Заплітного Івана Дмитровича від 14.06.2018 року за №РВ-7300944982018. Зобов`язано державного кадастрового реєстратора відділу у м. Чернівцях Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Заплітного Івана Дмитровича повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Орбіс" від 05.06.2018 року №ЗВ-7303686682018 разом з поданими до неї документами щодо державної реєстрації земельної ділянки на АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. (а.с.68-75)

6. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.10.2019 року №НВ-7304883792019 встановлено, що Державним кадастровим реєстратором зареєстровано земельну ділянку, та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:18:001:0059. (а.с.76,77)

7. Судом також встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради в мережі Інтернет, 30.10.2019 року департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин оприлюднено проект рішення, пунктом 12 якого запропоновано затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання позивачеві земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000 га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), розгляд якого заплановано на 28.11.2019 року. (а.с.82-84)

8. Відповідно до пункту 17.2 рішення 75 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання від 20.12.2019 року №2016 пункт 12 (в цілому) проекту рішення, який стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання позивачеві земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) знято на довивчення. (а.с.85-86)

9. Крім того судом встановлено, що 21.07.2020 року позивач звертався до голови постійної комісії Чернівецької міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва щодо повторного розгляду проекту рішення. (а.с.87)

10. Також, 28.01.2021 року позивач звернувся до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин із заявою, в якій просив повторного розглянути питання та надав повний пакет документів щодо земельної ділянки для вивчення та опрацювання, як того вимагав міський голова. (а.с.88)

11. Згідно листа департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 03.02.2021 року №№04/01-08/1-247 позивача повідомлено, про направлення документів, поданих ТОВ ВКК “Орбіс” голові постійної комісії Чернівецької міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва ОСОБА_1 (а.с.89)

12. 24.03.2021 року представник позивача звернувся до голови постійної комісії Чернівецької міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про стан переданих на розгляд документів ТОВ ВКК “Орбіс”, а також про причини та підстави, якими зумовлено невнесення відповідного проекту рішення на розгляд Чернівецької міської ради. (а.с.90)

13. 30.03.2021 року головою постійної комісії Чернівецької міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва надано відповідь на адвокатський запит, в якій повідомлено про подальше вивчення документів ТОВ ВКК “Орбіс”. (а.с.91)

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1.Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

3. Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно вимог частини 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частинами 4 та 6 статті 123 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частин 15 та 16 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 124 Земельного кодексу України врегульовано порядок передачі земельної ділянки в оренду.

Так, відповідно до частин 1 – 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

4.Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу передачі в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності, зокрема:1) подання клопотання юридичною особою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки в оренду; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності в оренду, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Водночас слід зазначити, що з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 123, 124 Земельного кодексу України не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

5. Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

6. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, наведені вище приписи законодавства вказують на те, що відповідач зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні.

7. Як встановлено судом в ході розгляду справи, в даному випадку на розгляд сесії Чернівецької міської ради було подано проект землеустрою щодо відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній компанії “Орбіс” земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, який погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 ЗК України, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний прийняти відповідне управлінське рішення.

Відтак, той факт, що 20.12.2019 року пунктом 17.2 рішення 75 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання за №2016 пункт 12 (в цілому) проекту рішення, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання позивачеві земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) знято на довивчення та в подальшому не приймалося рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду чи відмову у його затвердженні, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Наведений вище висновок суду узгоджуються з позиціями Верховного Суду, викладеними у рішеннях від 23.04.2019 року у справі №818/965/16, від 05.03.2019 року у справі №818/1817/17, від 31.01.2019 року у справі №815/2488/17, від 28.02.2019 року у справі №818/1903/17, від 06.03.2019 року у справі №1640/2594/18, від 06.03.2019 року у справі №1640/2592/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.

8. Заперечуючи проти позову відповідач наголошував на тому, що бездіяльність, яка триває з 20.12.2019 року є виправданою, мотивуючи це зміною складу ради та потребою у більш повному вивченні питання щодо надання позивачеві земельної ділянки в оренду без застосування конкурентних процедур. Також вважає, що юридична особа може набути земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів виключно у випадках, що передбачені частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки такі не ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відсутність потреби у “глибокому/повному вивченні” питання щодо надання позивачеві земельної ділянки в оренду без застосування конкурентних процедур спростовується матеріалами справи. Зокрема, згідно обставин встановлених рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.07.2012 року у справі №5027/337/2012 за позовом ТОВ ВКК “Орбіс” до Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету про визнання недійсним рішення від 29.03.2012 року №472, яким ТОВ ВКК “Орбіс” було відмовлено у виділенні земельної ділянки площею 0,2000 га на підставі статті 134 Земельного кодексу України.

Так, вказаним рішенням господарського суду Чернівецької області, що набрало законної сили 30.07.2012 року, встановлено, що “…згідно з умовами пункту 2.2 Контракту та наявних в матеріалах справи листів вбачається, що земельна ділянка повинна була виділятися у користування, а не продаж. Таким чином, оскаржуване в судовому порядку рішення порушує права позивача на отримання земельної ділянки в користування...”.

Отже, зазначеним судовим рішенням встановлено порушення прав позивача на отримання земельної ділянки саме в користування, а відтак встановлено відсутність правових підстав для застосування вимог статті 134 до правовідносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

9. Суд також відхиляє аргументи відповідача щодо зміни складу ради, які такі, що на його думку виправдовують бездіяльність останнього, оскільки такі аргументи не відповідають приписам наведених вище норм, і не є підставою для вчинення бездіяльності.

10. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині позовних вимог щодо зобов`язання Чернівецької міської ради протягом десяти робочих днів з дня набрання цим рішенням законної сили затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання позивачеві бажаної земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), суд зазначає наступне.

Зобов`язанню затвердити проект щодо відведення земельної ділянки, який є адміністративним актом передує визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без обов`язкових дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №825/602/17).

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі №21-1465а15.

11. Суд вважає за необхідне зазначити й те, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

12. Відповідно до вимог частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені статтями 123, 124 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Чернівецької міської ради прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки.

13. При цьому, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача - саме протягом десяти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили затвердити проект землеустрою, оскільки така вимога позивачем не обґрунтована, а позовна заява в цій частині не містить жодних доводів з даного приводу, а так само і суд не вбачає необхідності застосувати такий строк – 10 днів.

Разом з тим, поряд з позовними вимогами позивач просив зобов`язати Чернівецьку міську раду подати Чернівецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог частини 1-3 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

У відповідності до частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова (окрім іншого): забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

Частиною 5 статті 42 цього Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Оцінивши в сукупності обставини справи, суд вважає за необхідне застосувати до Чернівецької міської ради в особі голови цієї ради - зобов`язання, у вигляді подання (надіслання) до суду у місячний строк після набрання цим рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що сприятиме ефективному захисту порушеного права зі сторони суб`єкта владних повноважень, і є достатнім заходом судового контролю за виконанням рішення суду, на відміну від 10-ти денного строку, вимога про що по своїй суті суперечить вимозі судового контролю в частині місячного строку.

14. Проаналізувавши наведе вище в контексті встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем дотримано всіх критеріїв визначених земельним законодавством за для реалізації свого права на отримання земельної ділянки в оренду. При цьому, у спірних правовідносинах не вбачається жодних підстав, мотивів або ж аргументів, які б давали можливість суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційно).

При вирішенні вказаного спору, судом не перебираються властиві суб`єкту владних повноважень функції, а лише дається правова оцінка спірним правовідносинам і визначається належний спосіб захисту з урахуванням вимог статті 245 КАС України, який сприятиме повному захисту порушеного права та інтересу позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази і довести певні обставини, які свідчать про правомірність його дій/бездіяльності, законність прийнятих рішень. Однак, відповідач у згаданих правовідносинах, жодним доказом або ж нормою законодавства не спростував доводів позивача.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Вирішуючи даний спір, судом відмовлено у вимозі позивача в застосуванні строку 10 днів щодо виконання рішення суду після набрання законної сили таким, оскільки така вимога є необґрунтованою, безпідставною, та такою, що суперечить послідуючій вимозі застосувати судовий контроль у вигляді місячного строку для подання звіту. Разом з тим, по своїй суті вимоги позивача в частині визначеного ним предмету спору є повністю задоволеними. А тому суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі понесені останнім судові витрати, у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерціїної компанії "ОРБІС" до Чернівецької міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради в частині неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній компанії «Орбіс» земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку № 11 площею 0,2000га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).

3. Зобов`язати Чернівецьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній компанії «Орбіс» земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , позаду будинку №11 площею 0,2000 га (кадастровий номер 7310136300:18:001:0059) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Зобов`язати Чернівецького міського голову подати Чернівецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерціїної компанії "ОРБІС" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерціїної компанії "ОРБІС" (проспект Незалежності, 92-Г/30, м.Чернівці, 58029, код ЄДРПОУ: 14268048).

Відповідач - Чернівецька міська рада (Центральна площа, 1, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 36068147).

Суддя О.В. Боднарюк