Рішення № 96899293, 13.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року справа № 580/827/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту агропромислового комплексу Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд з надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач).

На виконання вимог ухвали від 24.12.2021 про залишення позовної заяви без руху, позивач 11.03.2021 подав суду уточнений позов до Департаменту агропромислового комплексу Черкаської обласної державної адміністрації (далі – відповідач 1), Черкаської обласної державної адміністрації (далі – відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо відмови позивачу у приватизації земельних ділянок з кадастровими номерами 71101364000:02:016:0034, площею 0,1276 га та 71101364000:02:016:0037, площею 0,3630 га;

зобов`язати відповідача 2 вчинити дії щодо безоплатної передачі позивачу шляхом приватизації земельних ділянок з кадастровими номерами 71101364000:02:016:0034, площею 0,1276 га та 71101364000:02:016:0037, площею 0,3630 га.

Позов мотивовано тим, що позивач має право на приватизацію вказаних земельних ділянок, оскільки є власником нерухомого майна, яке на них розміщене. Однак, відповідачами протиправно відмовлено у передачі вказаних земельних ділянок у власність позивачу. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.

05.04.2021 відповідачі 1 та 2 подали суду аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити у її задоволенні повністю. Вказано, що вищевказані земельні ділянки відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням – для розміщення та експлуатації будівель та споруд підприємств промисловості. При цьому, вказана категорія земель не передбачена Земельним кодексом України для безоплатної передачі у власність громадянам. Крім того, у разі бажання позивача отримати у власність вказані земельні ділянки, якими він користується на підставі договору оренди, він повинен керуватися виключно порядком продажу земельних ділянок, що передбачений ст.128 Земельного кодексу України.

Зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Згідно з протоколом від 22.12.2014 №2 проведення аукціону з продажу майна Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» позивача визнано переможцем аукціону з продажу нерухомого майна, що входить до комплексу будівель:

- будівля котельні (літ. «V. v’»), площею 1627,4 кв. м.;

- теплопостачання (літ. « 4А»), площею 264,6 кв. м.

30.12.2014 між позивачем та Підприємством «Черкаський державний завод хімічних реактивів» укладено договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, яке передане позивачу на підставі акту від 30.12.2014.

30.12.2014 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. видано позивачу свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно №2586.

Розпорядженням Черкаської ОДА від 18.12.2019 №841 припинено Підприємству «Черкаський державний завод хімічних реактивів» право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 71101364000:02:016:0034, площею 0,1276 га та 71101364000:02:016:0037, площею 0,3630 га та надано їх позивачу в оренду строком на 10 років.

На підставі вказаного розпорядження 24.12.2019 позивач уклав з Черкаською ОДА договір №02-09/37 оренди зазначених вище земельних ділянок стоком на 10 років до 18.12.2029.

11.08.2020 позивач звернувся до Черкаської ОДА із заявою про безоплатну передачу йому у власність вищезазначених земельних ділянок.

До заяви позивач додав копії: свідоцтва про право власності на будівлі; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; договору оренди землі; витягів з ДЗК.

Листом від 11.09.2020 №01/08-04/Д-884 позивача повідомлено, що його звернення направлене для розгляду Департаменту агропромислового комплексу Черкаської обласної державної адміністрації.

Листом Департаменту агропромислового комплексу Черкаської обласної державної адміністрації від 07.10.2020 №02-25/867 позивачу повідомлено, що вищевказані земельні ділянки віднесені до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а отже не віднесені до жодного з видів використання, які передбачені для безоплатного надання у власність. Тому набутим право власності на вказані земельні ділянки можливо за договором купівлі-продажу у порядку ст.128 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі – ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі – ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.«в» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Частиною 1 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

На підставі п. “а” ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Суд врахував, що належне на праві власності позивачу нерухоме майно: будівля котельні (літ. «V. v’»), площею 1627,4 кв. м.; теплопостачання (літ. «4А»), площею 264,6 кв. м., - розміщене на земельних ділянках з кадастровими номерами 71101364000:02:016:0034, площею 0,1276 га та 71101364000:02:016:0037, площею 0,3630 га., які перебувають у користуванні позивача на підставі договору оренди від 24.12.2019.

Вказані обставини не є спірними.

З огляду на це, позивач має право на набуття права власності на вказані земельні ділянки, що перебувають його користуванні, та на яких розміщене належне на праві власності позивачу нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

На підставі ч.2 ст.118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

З аналізу наведених норм вбачається, що вирішення питання надання особі у власність земельної ділянки здійснюється землекористувачем на підставі відповідного рішення.

З цього приводу суд врахував, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України від 9 квітня 1999 року №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення – акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом – розпорядженням голови Черкаської ОДА.

У свою чергу, лист відповідача 1 від 11.09.2020 №01/08-04/Д-884 не може вважатися “відмовою” у розумінні ст.118 ЗК України, оскільки не містить чіткого та однозначного рішення про відмову.

Отже, бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною.

Стосовно зазначеної у листі від 11.09.2020 №01/08-04/Д-884 відмові у передачі позивачу у власність вказаних вище земельних ділянок – невіднесення їх до жодного з видів використання, які передбачені для безоплатного надання у власність, суд зазначає, що відповідачі у даному випадку посилаються на п. “в” ч.3 ст.116 ЗК України, який передбачає одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, що встановлені ч.1 ст.121 ЗК України, а саме: а) для ведення фермерського господарства; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); ґ) для індивідуального дачного будівництва; д) для будівництва індивідуальних гаражів.

Водночас, позивач просив надати йому у власність земельні ділянки у власність відповідно до п.“а” ч.3 ст.116 ЗК України, яка передбачає, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Отже, посилання відповідачів на п. “а” ч.3 ст.116 ЗК України у спірних правовідносинах, суд вважає необґрунтованим.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Також, відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Для вирішення спору суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а відповідно до яких згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники будинковолодіння мають право на приватизацію земельної ділянки, в тому числі шляхом безоплатної передачі їм такої із земель державної або комунальної власності, де розташована вказана споруда.

Тому твердження відповідачів, що набути право власності на вказані земельні ділянки можливо лише за договором купівлі-продажу у порядку ст.128 ЗК України, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.243 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ст.118 ЗК України, у визначений законом строк, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 11.08.2020 з доданими документами з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної державної адміністрації на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.08.2020 щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 71101364000:02:016:0034, площею 0,1276 га та 71101364000:02:016:0037, площею 0,3630 га.

Зобов`язати Черкаську обласну державну адміністрацію (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд.185, код ЄДРПОУ 00022668) повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.08.2020 з усіма доданими документами щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 71101364000:02:016:0034, площею 0,1276 га та 71101364000:02:016:0037, площею 0,3630 га, та у порядку, визначеному законодавством, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

2. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд.185, код ЄДРПОУ 00022668).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель