Рішення № 96899036, 14.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1802/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд", про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (далі-відповідач, приватний виконавець), в якому просить визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною постанову від 30 березня 2021 року у виконавчому провадженні №64988953 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №5442, виданого 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 15402,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 2006 року його зареєстрованим місцем проживання та власне місцем проживання є АДРЕСА_1 і ніколи не мешкав в м. Києві, як не має там і жодного майна. Також зазначив, що з 02.03.2020р. працює на посаді тренера-викладача з футболу в Дитячо-юнацькій спортивній школі «Херсон» Херсонської міської ради, яка знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Лютеранська, 3. Від роботодавця він дізнався, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. прийняла постанову від 02.04.2021р. у виконавчому провадженні №64988953, якою звернуто стягнення на його заробітну плату. Після цього з відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження йому стало відомо, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. прийняла постанову від 30.03.2021р. у виконавчому провадженні №64988953 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №5442, виданого 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 15402,82 грн. У постанові ж від 02.04.2021р. вказані відомості щодо адреси позивача як боржника, окрім дійсної адреси реєстрації місця проживання, також адреса АДРЕСА_2 .

Позивач постанову про відкриття виконавчого провадження вважає протиправною і такою, що суперечить приписам Законів України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з огляду на те, що він ніколи не мешкав у м. Києві і не має там майна, тобто його місце реєстрації та проживання, а також місцезнаходження майна не відноситься до виконавчого округу міста Києва, на території якого приватний виконавець Малкова М.В. здійснює діяльність. Отже, на думку позивача, приватний виконавець була не уповноважена приймати до виконання виконавчий документ та відкривати виконавче провадження, оскільки їй достеменно було відомо про відсутність підстав приймати до примусового виконання виконавчий напис. За твердженням позивача, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва значно утруднює позивачу реалізацію його прав і обов`язків як учасника виконавчого провадження з огляду на значну віддаленість місця проживання від м. Києва.

Ухвалою від 23.04.2021р. повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою.

Ухвалою від 28.04.2021р., з урахуванням виправленої ухвалою від тієї ж дати описки, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням приписів ст.ст.268-272, 287 КАС України, та призначено судове засідання на 07 травня 2021 року о 10:00 годині.

Ухвалою від 06.05.2021р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Приватним виконавцем 07.05.2021р. подано відзив, за змістом якого вона позов не визнає і просить відмовити у його задоволенні.

Вказує, що 29.03.2021р. від стягувача - ТОВ «ФК «Аланд» надійшла заява №10009959 від 26.03.2021р. про примусове виконання виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною виконавчого напису №5442 від 09.03.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 15402,82 грн. У виконавчому документі були зазначені дві адреси боржника, а саме: адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 та адреса проживання АДРЕСА_2 . Оскільки виконавчий напис відповідав установленим законодавством вимогам до виконавчого документу, відповідачем було прийнято оскаржену у цій справі постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач зазначає, що право вибору місця виконання рішення належить стягувачу і він ним скористався, пред`явивши виконавчий документ за місцем проживання боржника, яка була вказана у виконавчому документі.

Наголошує на тому, що Законом України «Про виконавче провадження», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», як і жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку приватного виконавця вимагати від стягувача документи на підтвердження інформації, що зазначена у виконавчому документі. Єдиним виключенням є випадок, коли виконавчий документ пред`являється за місцем проживання, перебування особи, адреса якої відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі. Тобто, приватний виконавець повинен перевіряти інформацію, яка зазначається стягувачем у інших, ніж виконавчий документ, заявах.

Оскільки ж у виконавчому написі однією з адрес було зазначено місце проживання боржника у м. Києві, що співпадає з територією виконавчого округу приватного виконавця, то підстав для повернення виконавчого документу не існувало. Як вказує відповідач, вчинення виконавчого напису належить до виключної компетенції нотаріуса, отже саме він повинен нести відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у виконавчому написі.

У підсумку відповідач вважає, що вона діяла правомірно, приймаючи виконавчий документ та відкриваючи за ним виконавче провадження, а відтак позовні вимоги про визнання протиправною оскарженої постанови є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З приводу вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, у тому числі й «гонорару успіху», відповідач з посиланням на положення статей 132, 134 КАС України, статей 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначає, що надані позивачем документи викликають сумнів у обґрунтованості і пропорційності заявлених до відшкодування витрат в сумі 11300,00 грн. Зокрема, відсутній детальний опис робіт, а такі види послуг, як складання позовної заяви вартістю 5000,00 грн., правовий аналіз документів вартістю 1000,00 грн., аналіз судової практики з подібних правовідносин вартістю 1000,00 грн. фактично є тотожними, оскільки підготовка та подання позовної заяви включає в себе зустрічі, консультації, узгодження правової позиції, збір доказів, тощо. Відтак, відповідач вважає, що дійсна вартість послуг адвоката має становити 7000,00 грн., але і ця сума є завищеною, оскільки позовна заява складена на 5 аркушах, обґрунтування позовних вимог викладене в обсязі текстового формату не більше ніж на сторінку А4, складення процесуальних документів не вимагало великого обсягу юридичної та технічної роботи, затрат значного часу і зусиль, позаяк спір є незначної складності.

Ухвалою від 07.05.2021р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі – третя особа, ТОВ «ФК «Аланд»). У зв`язку з цим розгляд справи відкладено на 09:30 год. 14 травня 2021 року.

Третя особа своїм правом на подання пояснень не скористалась.

У судове засідання 14.05.2021р. учасники справи не з`явились, будучи у свою чергу належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи у розумінні статті 268 КАС України. Представник позивача у зв`язку з цим подала заяву про розгляд справи без її та позивача участі.

За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути цю справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.07.2006р. і по даний час зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується його паспортом серії НОМЕР_1 .

З виданої Дитячо-юнацькою спортивною школою «Херсон» Херсонської міської ради довідки від 19.04.2021р. №139 вбачається, що ОСОБА_1 працює з 02.03.2020р. в цій установі на посаді тренера-викладача з футболу.

Суд звертає увагу, що місцезнаходженням Дитячо-юнацької спортивної школи «Херсон» Херсонської міської ради є 73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. №3.

Приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Київ, номер посвідчення 0476 з датою видачі 12.03.2020р., що підтверджується офіційними відомостями Єдиного реєстру приватних виконавців України (https://erpv.minjust.gov.ua/).

Двадцять дев`ятого березня 2021 року ТОВ «ФК «Аланд» звернулось до приватного виконавця Малкової М.В. із заявою про примусове виконання виконавчого напису №5442, виданого 09.03.2021р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 15402,82 грн. за кредитним договором від 22.11.2013р. №014/0388/82/0086810.

У заяві стягувач зазначив адресу місця реєстрації боржника: АДРЕСА_3 ; та адресу проживання: АДРЕСА_4 .

До заяви було додано виконавчий напис та договір від 22.11.2013р. №014/0388/82/0086810 про надання споживчого кредиту в сумі 10584,25 грн., укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (як позичальника).

У договорі від 22.11.2013р. №014/0388/82/0086810 зазначено, що адресою реєстрації місця проживання позичальника є АДРЕСА_3 , фактичною адресою проживання – АДРЕСА_5 .

Натомість у виконавчому написі зазначено інші дві адреси – реєстрації місця проживання АДРЕСА_3 , а адресою проживання зазначено АДРЕСА_4 .

30 березня 2021 року приватним виконавцем Малковою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№64988953 з примусового виконання виконавчого напису №5442, виданого 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 15402,82 грн.

Також 02.04.2021р. відповідачем прийнято постанову ВП№64988953 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує від Дитячо-юнацької спортивної школи «Херсон» Херсонської міської ради (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Суворовський район, вул. Кірова, будинок 3). Постановою визначено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% та на загальну суму 17394,30 грн., яка також включає в себе витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 669,00 грн. та основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1520,48 грн.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить з того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016р. №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами частини 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих написів нотаріусів.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 4 вказаного Закону, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1404-VIII місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.

Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом №1404-VIII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника.

Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві, стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Як підтверджується матеріалами справи, виконавчим округом відповідача у справі є саме місто Київ.

Тобто, приватний виконавець Малкова М.В. має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах саме м. Києва, що є можливим у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною 1 статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону № 1404-VIII.

Пунктом 1 Розділу ІІ указаної Інструкції передбачено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вказаними приписами визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, якщо місце проживання, перебування боржника-фізичної особи та місцезнаходження боржника-юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Таким чином, суд вважає, що визначальними для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем є вчинення таких дій щодо боржника який проживає в межах його виконавчого округу або знаходження майна боржника в межах цього ж виконавчого округу.

Вказані вище законодавчі приписи свідчать і про те, що Закон №1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкрити виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Інакше кажучи, якщо місце проживання, перебування боржника фізичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

У іншому ж випадку, - виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття його до виконання як такий, що пред`явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З урахуванням викладених вище законодавчих приписів, виконавчі дії мають провадитися в межах саме дійсного/фактичного місця проживання боржника.

Тобто «примусове виконання» рішень має бути певним чином «наближеним», прив`язаним до місця проживання/перебування боржника, що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження (як-от: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення).

До того ж, здійснення виконавчих дій саме за місцем проживання/перебування боржника обумовлюється також змістом цих дій, а саме направлення їх на примусове виконання відповідних заходів, направлених на задоволення інтересів стягувача.

Зокрема, у разі, коли йдеться про рішення майнового характеру, то звертається стягнення на майно боржника (у першу чергу - на кошти та інші цінності, за їх відсутності чи недостатності - на нерухоме майно (стаття 48 Закону №1404-VIII).

Поряд з тим, за заявою стягувача виконавець може одразу звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (якщо сума стягнення не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати, стаття 68 Закону №1404-VIII), що в даному випадку й було здійснено виконавцем.

Оскільки, наведені вище виконавчі дії певною мірою стосуються майнових прав особи-боржника, відбуваються «навколо» боржника і його майна, то очевидним є чому «місце виконання рішення» законодавець «прив`язав» до місця проживання, перебування боржника.

Подібним чином, як зауважив Верховний Суд у своїй постанові від 31.03.2021р. по справі № 380/7750/20 у тотожних правовідносинах, можна пояснити опосередкованість місця виконання рішення місцезнаходженням майна боржника, на яке можна звернути стягнення (за рішеннями майнового характеру).

Крім того, у постанові від 05.05.2021р. по справі №160/15005/20 Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. У ситуації, коди у виконавчому документі зазначені дві різні адреси боржника і які знаходяться в різних виконавчих округах, визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

Таким чином, місце проживання (адреса проживання) має відповідати дійсності.

Тобто, значення у даному випадку має саме фактична реальна адреса місця проживання боржника, позаяк його фактичне, реальне місце проживання повинні визначати місце виконання рішення задля досягнення мети виконавчого провадження і дотримання його засад, визначених статтею 2 Закону України №1404-VIII.

Як встановлено судом, «адреса проживання», яку стягувач зазначив у своїй заяві, адресованій відповідачу – АДРЕСА_4 , зазначена також у виконавчому написі приватного нотаріуса Головкіної Я.В. від 09.03.20210 року №5442 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , боржника за кредитним договором від 22.11.2013р. №014/0388/82/0086810, на підставі договорів про відступлення права вимоги на користь стягувача – ТОВ «ФК «Аланд».

Зазначений виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Головкіною Я.В. на підставі відповідного звернення ТОВ «ФК «Аланд» (стягувач), який набув право вимоги за кредитним договором від 22.11.2013р. №014/0388/82/0086810, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно договорів відступлення прав вимоги.

Тобто, інформацію про «адресу проживання» ОСОБА_1 (боржника) повідомлено були саме стягувачем - ТОВ «ФК «Аланд».

Однак, на переконання суду, якщо зареєстроване місце проживання боржника має офіційне підтвердження (відповідні відомості зазначено у паспорті громадянина України), то «адреса проживання» у даному випадку офіційно нічим не підтверджена, внесена до виконавчого напису приватного нотаріуса зі слів стягувача (тобто особи, яка у виконавчому провадженні є заінтересованою стороною).

Суд наголошує, що приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність у розумінні вимог частин 1, 2 статті 4 Закону №1403-VIII - сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Тобто, закріплені статті 4 Закону №1403-VIII засади діяльності, зокрема, приватного виконавця, вимагають його діяти добросовісно.

Отримавши заяву ТОВ «ФК «Аланд» про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, в якому, як і в указаному виконавчому документі, зазначено дві різні адреси боржника, приватний виконавець, на думку суду, не міг не звернути уваги, що ці адреси, якщо вирішувати питання про прийняття до виконання цього виконавчого документа, відносяться до різних виконавчих округів (Херсонська область та місто Київ відповідно).

За вказаного, виникає потреба у з`ясуванні фактичного місця проживання боржника, як умови для прийняття виконавчого документа до примусового виконання приватним виконавцем, територіальним округом якої є місто Київ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог частин 1, 6 статті 29 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі – ЦК України), місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Як встановлено статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1382-IV):

вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У відповідності до частини 10 статті 6 Закону №1382-IV, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.11 ст. 6 Закону № 1382-IV).

Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України від 20.11.2012р. №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з пунктом 14 частини 1, частини 2 статті 7 Закону № 5492-VI, до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

У разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка.

З аналізу наведених вище приписів ЦК України, Закону № 1382-IV слідує, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає (постійно або тимчасово). Особа не обмежена у можливості мати більше, ніж одне місце проживання, проте реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорта громадянина України.

Матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач з 19.07.2006р. і по даний час зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, місце реєстрації позивача вказано в його паспорті, копія якого знаходиться в матеріалах справи, а приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. має право на ведення незалежної професійної діяльності виключно у виконавчому окрузі м. Києва, що сторонами не заперечується.

Також, у ході з`ясування спірних обставин встановлено місце роботи позивача – Дитячо-юнацька спортивна школа «Херсон» Херсонської міської ради, яка знаходиться за адресою 73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. №3.

Тобто, можна безсумнівно стверджувати, що позивач фактично проживає на території міста Херсона та працює у місті Херсон.

Між тим, приймаючи виконавчий напис до виконання, відповідач виходила лише з того, що адресою боржника є зазначена у виконавчому написі нотаріуса адреса проживання боржника: АДРЕСА_4 , не зважаючи на вказану у цьому ж документі зареєстровану адресу місця проживання боржника у АДРЕСА_1 .

До того ж, сам договір від 22.11.2013р. №014/0388/82/0086810, на якому вчинено виконавчий напис, містить виключно адреси реєстрації та місця проживання позичальника у місті Херсоні - АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 (фактична адреса проживання).

Водночас, адреса проживання позивача у м. Києві зазначена лише у виконавчому написі та заяві стягувача про примусове виконання рішення, жоден інший документ в матеріалах виконавчого провадження не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису.

Тобто об`єктивних даних, на основі яких можна було б стверджувати, що ОСОБА_1 проживав у місті Києві (в тому числі й на дату відкриття виконавчого провадження), чи має майно на території цього виконавчого округу, відповідачем не надано.

Також, матеріали справи не містять відомостей щодо знаходження майна боржника на території виконавчого округу відповідача.

Та більше того, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем надано в якості доказів «реєстри відправлень листів рекомендованих», з яких чітко видно, що певні документи (які неможливо ідентифікувати), надсилались нею 30.03.2021р. позивачу за адресою в місті Херсоні (а.с. 59-60).

Враховуючи викладене вище та правові висновки Верховного Суду у справах №380/7720/20, №160/15005/20, суд вважає, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного підтвердженого взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. У даному спірному випадку визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника.

Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

За відсутності доказів того, що боржник офіційно проживає у місті Києві, відповідач повинна була повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII.

Це означає, що відповідачем не додержано вимоги статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження його майна, а в іншому виконавчому окрузі.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем надсилались документи виконавчого провадження за адресою боржника, за якою він офіційно зареєстрований та проживає, крім того, суд зауважує, що договір, на якому вчинено виконавчий напис, не містить адреси позивача в м. Києві. Це переконливо свідчить про те, що відповідач була достовірно обізнана про те, що місце реєстрації та проживання боржника знаходиться поза межами виконавчого округу, в якому вона має право здійснювати діяльність.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не з`ясовано обставини, визначені частиною другою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо встановлення місця фактичного проживання боржника чи місця його перебування, та, як наслідок, усупереч указаним правовим нормам прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2021р. ВП №64988953.

Отже, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідачки на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242, 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівні (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14, посвідчення №0476 від 12.03.2020р.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною постанову від 30 березня 2020 року ВП №64988953 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 09 березня 2021 року №5442 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 15402,82 грн.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівні (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14, посвідчення №0476 від 12.03.2020р.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 105000000