Ухвала суду № 96898819, 13.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 травня 2021 р. Справа № 520/5670/21Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому з урахуванням уточнень просить суд:

1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15 жовтня 2020 року щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 30 жовтня 2004 року в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та у виплаті різниці між сумою перерахованої пенсії і раніше виплаченими сумами з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати згідно Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області:

- перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 23 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі звільнення з військової служби за станом здоров`я;

- виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою перерахованої пенсії і раніше виплаченими сумами, з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати згідно Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за період з 30 жовтня 2004 року.

Ухвалою від 12.04.2021 р. позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

На виконання ухвали суду, позивачем 16.04.2021 р. вказані недоліки усунуто.

Ухвалою від 21.04.2021 р. позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання ухвали. Повідомлено позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

На виконання ухвали від 21.04.2021 р. позивачем, надано заяву від 05.05.2021 року , в якій вказано, що позивач був впевнений, що ГУ ПФ України не може порушувати Закону України, після звільнення з військової служби в 2004 році він не міг працювати за станом здоров`я, був вимушений разом з дружиною доглядати свою матір та матір дружини. Звертатися до адвоката не дозволяло фінансове становище. Також позивачем надано уточнену позовну заяву.

В період з 05.05.2021 по 07.05.2021 суддя Рубан В.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язана з початком перебігу строку звернення до суду в разі, в разі якщо така особа без зволікань і протягом розумного строку не вчинила активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасності /несвоєчасності її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржується рішення відповідача, яке фактично є листом відповіддю на його звернення від 15.10.2020 р., про відмову в перерахунку його пенсії з 30.10.2004 року в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Отже позивач не згоден з розміром його пенсії, з дати її призначення 30.10.2004р.

Як зазначалось вище, пенсія є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання таких виплат у розмірах, з якими він не погоджується, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 05.04.2021 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України, та пропущений строк звернення, в даному випадку є значним та складає майже 17 років.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1,2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Щодо посилання позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду на обставини його хвороби після звільнення, догляду хворих батьків та відсутності фінансової можливості отримати допомогу адвоката, суд зазначає, що доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду не надано, крім того, відповідно до відомостей наявних в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" вказані обставини, не заважали позивачу, починаючи з 19.06.2019 р. по 25.01.2021 р. звернутися до Харківського окружного адміністративного суду з 7 позовами (справи №№: 520/6070/19, 520/4329/20, 520/8265/20, 520/11533/20, 520/16436/20, 520/18984/20, 520/875/21).

Щодо надання позивачем уточненої позовної заяви зі зменшеними позовними вимогами, суд зазначає, що зменшення позовних вимог, в даному випадку, не змінює обставин справи.

Отже, в даному випадку, суд не вбачає поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право особи уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 123, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Рубан В.В.