Рішення № 96898389, 14.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2017/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3085 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А 3085 /далі – відповідач/ про:

- визнання неправомірними дій Військової частини А 3085 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року;

- зобов`язання Військової частини А3085 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, вважаючи базовим місяцем січень 2008 року /а.с. 1-6/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не проведено індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року. Листом №437 від 17 лютого 2021 року відповідачем відмовлено позивачу у проведенні відповідної індексації його грошового забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 37-47/ зазначив, що фінансування військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а військова частина як розпорядник бюджетних коштів здійснює видатки лише в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 травня 2015 року №1013 істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з грудня 2015 року, та визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. При цьому, розрахунок належної до виплати суми індексації грошового забезпечення з визначенням базового місяця для індексації належить до компетенції відповідача, як дискреційне повноваження.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до довідки Військової частини А3085 Міністерства оборони України №227 від 09 лютого 2021 року /а.с. 10/ ОСОБА_1 , зокрема у період з 19 листопада 2015 року по 27 грудня 2018 року, проходив військову службу на посаді заступника командира військової частини.

Листом Військової частини А3085 Міністерства оборони України №437 від 17 лютого 2021 року /а.с. 12/ ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1485 від 26 березня 2016 року у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати з квітня 2018 року після надходження відповідного фінансування за умови перевищення встановленого порогу інфляції 103 відсотка. Через відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення неможливо нарахувати таку індексацію. Індекс споживчих цін перейшов поріг у грудні 2018 року, а тому йому виплачується індексація з грудня 2018 року по теперішній час.

Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року та що наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період, вважаючи базовим місяцем січень 2008 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року /далі – Закон № 2011-XII/.

Відповідно до частин другої-третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ /далі - Закон № 1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) /.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 /далі - Порядок №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За правилами пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

При цьому статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідач як на підставу непроведення індексації посилався на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1485 від 26 березня 2016 року, відповідно до якого у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - березні 2018 року у Міноборони не було та механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.

Таке посилання відповідача суд вважає безпідставним, адже воно не відповідає приписам Закону №1282-XII та Порядку №1078, які є нормативно-правовими актами та підлягають обов`язковому застосуванню відповідачем, натомість роз`яснення має виключно рекомендаційний характер.

Довід відповідача стосовно відсутності видатків на виплату індексації грошового забезпечення у спірний період як підстави невиплати позивачу індексації грошового забезпечення суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідачем не надано доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

Також відповідачем не надано доказів того, що протягом 2016-2018 років ним надсилались до вищого органу запити щодо потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям, зокрема позивачу, індексації грошового забезпечення.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності з 01 березня 2018 року), пунктом 4 якої установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням.

Отже, у березні 2018 року відповідач, виходячи із положень пункту 5 Порядку № 1078, у зв`язку з підвищенням посадового окладу позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", мав застосувати індекс споживчих цін, рівний 1 (100 %).

Оскільки передбачена Законом №1282-XII індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, які на момент проходження військової служби перебували у розпорядженні та на повному грошовому забезпеченні відповідача, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний був нарахувати і виплатити позивачу грошове забезпечення з урахуванням індексації такого грошового забезпечення.

Правові висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №825/565/17.

Таким чином, відповідач допустив бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом періоду з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, що є порушенням вимог Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Враховуючи положення частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд погоджується із правильністю обраного позивачем способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах та вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.

З приводу позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, суд зазначає, що повноваження щодо обчислення розміру індексації, в тому числі й щодо визначення базового місяця для такого нарахування, відповідно до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII, покладається на відповідача, а тому підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця січень 2008 року наразі відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Беручи до уваги те, що індексація грошового забезпечення за спірний період не нарахована та не виплачена позивачу, суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені та питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні та виплаті індексації, наразі є передчасним.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з передчасністю її заявлення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 (номер в ЄДРСР 92203570).

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини А 3085 (вул. Артилеристів, буд. 1, с. Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08457, ідентифікаційний код 26615319) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 3085 (вул. Артилеристів, буд. 1, с. Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08457, ідентифікаційний код 26615319) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А 3085 (вул. Артилеристів, буд. 1, с. Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08457, ідентифікаційний код 26615319) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк