Рішення № 96898286, 14.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1934/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2021 року Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (надалі - позивач, ПП "ВТК "Лукас") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є акт від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 про результати камеральної перевірки, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "ВТК "Лукас" за вересень 2017 року. Позивач вважає, що висновки акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що: правові підстави для накладення на ПП ВТК "Лукас" штрафних санкцій відповідно до пункту 1201.1. статті 1201 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної відсутні, оскільки у ПП ВТК "Лукас" був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування по операціям з надання послуг нерезидентом на території Республіки Молдови та надавати такі накладні резиденту Республіки Молдови; податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0001725407 від 22.05.2020 на час винесення податкового повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020 оскаржувалося в судовому порядку; спірним податковим повідомленням-рішенням №00001445406 від 20.11.2020 до позивача застосовано штраф з порушенням вимог статті 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1934/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.

05 квітня 2021 року до суду надійшов відзив Офісу великих платників податків ДПС на позовну заяву /а.с. 78-82/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на висновки камеральної перевірки, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "ВТК "Лукас" за вересень 2017 року, оформленої актом перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087. Зазначає, що нормами статті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, який регламентовано наказом від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" визначено чіткий обов`язок платника податків в установлені законодавством терміни скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, навіть, якщо така податкова накладна не надається покупцю. Крім того, стверджує, що виписані ПП "ВТК "Лукас" податкова накладна та розрахунок коригування до неї не відповідають сукупності критеріїв, які в силу положень статті 120 Податкового кодексу України є підставою для звільнення від відповідальності за відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Вказує, що як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.10.2017 №13435 та протоколів випробувань, постачання та надання послуг від нерезидента здійснювалося на митній території України в м. Кременчук. Пояснює, що контролюючим органом здійснено перерахунок штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0001725407 від 22.05.2020 та винесено нове спірне податкове повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020, а тому вимоги п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України до спірних відносин не застосовуються.

05 квітня 2021 року до суду надійшла заява Офісу великих платників податків ДПС, у якій заявник просить замінити відповідача Офіс великих платників податків ДПС його правонаступником Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658, адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року заяву Офісу великих платників податків ДПС про допуск заміни відповідача задоволено. Допущено заміну відповідача Офісу великих платників податків ДПС його правонаступником Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658, вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052).

15 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 103-104/, у якій зазначено, що послуги були надані по за межами митної території України, резидентом Республіки Молдова, а тому вони не можуть бути об`єктом оподаткування ПДВ. Позивач вказує, що оскільки відсутній об`єкт оподаткування, тому неможливо розрахувати суму штрафних санкцій, яка розраховується у вигляді відсотку від суми ПДВ, та наполягає на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020 прийнято з порушенням вимог статті 102 Податкового кодексу України.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (ідентифікаційний код 23808087) зареєстроване як юридична особа 16.11.1995, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 54/.

ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" зареєстроване платником податку на додану вартість з 05.08.1997, свідоцтво №23489944, видане 20.03.2006 /а.с. 55/.

Посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "ВТК "Лукас" (код ЄДРПОУ 23808087) за вересень 2017 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 /а.с. 8-9/.

У акті перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 зафіксовано порушення ПП "ВТК "Лукас" вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 4686,12 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що податкова накладна №799 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.11.2017 (кількість днів прострочки 40), а розрахунок корегування кількісних і вартісних показників від 07.09.2017 №799 зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.11.2017 (кількість днів прострочки 45).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки №269/28-10-54-07-10/23808087 від 24.04.2020, позивач подав заперечення від 05.05.2020 №233 на акт перевірки /а.с. 10-12/.

Листом Офісу великих платників податків ДПС "Про розгляд заперечення від 05.05.2020 №233 до акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087" позивача повідомлено, що заперечення ПП "ВТК "Лукас" №233 від 05.05.2020 залишаються без задоволення, а висновок акту перевірки просять вважати в наступній редакції: "Встановлено порушення ПП "ВТК "Лукас" вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 15620,40 грн." /а.с. 13-14/.

22.05.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001725407, яким до ПП "ВТК "Лукас" застосовано штраф у сумі 4686 грн. 12 коп. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 15620 грн. 40 коп. /а.с. 15/.

20.11.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 та пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято нове податкове повідомлення-рішення №00001445406, яким до Приватного підприємства "ВТК "Лукас" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 781,02 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /а.с. 6/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДПС від 20.11.2020 №00001445406 позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України /а.с. 24/.

Рішенням ДПС України від 17.02.2021 №3747-16/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 №00001445406 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення /а.с. 25-28/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДПС від 20.11.2020 №00001445406, у зв`язку чим звернувся до суду даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню Офісу великих платників податків ДПС від 20.11.2020 №00001445406, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307).

Відповідно до пункту 1 Порядку №1307 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (пункт 2 Порядку №1307).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Водночас для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено податкову накладну №798 від 07.09.2017, яка зареєстрована 09.11.2017, за операцією з надання послуг ПП "ВТК "Лукас" Державним підприємством "Центр прикладної метрології і сертифікації" Молдова на суму 46861,21 грн., у тому числі ПДВ 7810,20 грн. У графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" цієї податкової накладної зроблена помітка "Х" та зазначено тип причини - 14 /а.с. 33-34/.

ПП "ВТК "Лукас" у позовній заяві стверджує, що виявивши, що зазначена податкова накладна не підлягала реєстрації, позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №799 від 07.09.2017 до податкової накладної №798 від 07.09.2017. Вказаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №799 від 07.09.2017 зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних 14.11.2017 /а.с. 36/. У графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" розрахунку коригування зроблена помітка "Х" та зазначено тип причини - 14. /а.с. 35/.

Суд зазначає, що приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент правопорушення, передбачають, що штраф не накладається у разі порушення строку реєстрації податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг, що не надається отримувачу (покупцю), лише за операціями двох видів: звільнених від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою.

У разі порушення строку реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг з інших причин, ніж її складення за операціями, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, штраф застосовується у загальному порядку, передбаченому пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Так, стаття 195 ПК України визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 ПК України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування.

Зокрема, відповідно підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ПК України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов`язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Отже, для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного підпунктом 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ПК України необхідне одночасне виконання таких умов:

- послуги повинні надаватися органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги;

- послуги, які надаються, повинні бути платними;

- кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету;

- обов`язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 ПК України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Статтею 208 ПК України встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 ПК України).

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов`язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (пункт 208.4 статті 208 ПК України).

Судом встановлено, що ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" зареєстроване платником податку на додану вартість з 05.08.1997, свідоцтво №23489944, видане 20.03.2006 /а.с. 55/.

Актом передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2017 №13435 та протоколами випробувань підтверджено, що постачання та надання послуг від нерезидента здійснювалось на митній території України, а саме у м. Кременчук. /а.с. 32-52/.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача щодо місця надання послуг на митній території України та відхиляє доводи позивача про те, що у позивача не було обов`язку складати податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (в подальшому - Закон № 466-ІХ), який набрав чинності 23.05.2020, підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 73 такого змісту:

"Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)".

Судом встановлено, що 14.08.2020 Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001725407 від 22.05.2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №440/4429/20 адміністративний позов Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" до Офісу великих платників податків ДПС задоволено. Податкове повідомлення-рішення №0001725407 від 22 травня 2020 року - визнано протиправним та скасовано.

20.11.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 та пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України складено та направлено позивачу нове податкове повідомлення-рішення №00001445406, яким здійснено перерахунок суми штрафу Приватному підприємству "ВТК "Лукас", застосованого до позивача податковим повідомленням-рішенням №0001725407 від 22 травня 2020 року, та визначено позивачу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 781,02 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /а.с. 6/.

Отже, приймаючи оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020, контролюючий орган керувався пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції, чинній на час його прийняття, якою було передбачено, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Розрахунком штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020, підтверджено, що контролюючим органом здійснено перерахунок суми штрафу в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість) ((39051,01 *1%)=390,51 грн.)+ ((39051,01 *1%)=390,51 грн.) =781,02 грн.

Разом з тим, пунктом 114.1 статті 114 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України (у редакції чинній на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, у разі виявлення порушення платником податків на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган має право визначити такому платнику податків суму штрафу не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено, що правопорушення, за які податковим повідомленням-рішенням №0001725407 від 22.05.2020 до позивача було застосовано штраф, були вчинені позивачем 09.11.2017 та 14.11.2017.

Новим податковим повідомленням-рішенням №00001445406 від 20.11.2020, що оскаржується у даній справі, контролюючим органом здійснено перерахунок суми штрафу, застосованого до позивача, податковим повідомленням-рішенням №0001725407 від 22 травня 2020 року.

Разом з тим, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №440/4429/20, яка набрала законної сили 22.03.2021, апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 440/4429/20 скасовано в частині стягнення на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень. Прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 р. по справі № 440/4429/20 залишено без змін. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі №440/4429/20 у частині, яка не була скасована судом апеляційної інстанції, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001725407 від 22 травня 2020 року, набрало законної сили 22.03.2021.

Зважаючи на застосований судом у іншій справі №440/4429/20 спосіб захисту права Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС", акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення №0001725407 від 22 травня 2020 року, яке оскаржувалося у справі №440/4429/20, є скасованим з моменту прийняття цього податкового повідомлення-рішення, тобто з 22 травня 2020 року.

А отже, не існує податкового повідомлення-рішення, яким би позивачу було нараховано штраф, розмір якого у подальшому перераховано податковим повідомленням-рішенням №00001445406 від 20.11.2020, що оскаржується у даній справі.

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що штраф до позивача застосовано 22.05.2020.

Податкове повідомлення-рішення №00001445406, яке оскаржується у даній справі, прийнято контролюючим органом 20.11.2020, тобто прийнято пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідних правопорушень позивачем, за які до позивача застосовано штраф у розмірі, визначеному у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020 прийняте Офісом великих платників податків ДПС з порушенням статей 114, 102 Податкового кодексу України, тобто не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2270 грн., що підтверджується платіжним дорученням №552 від 02.03.2021 /а.с. 5/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с.73/.

Зважаючи на вищевикладене, при задоволенні позову ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження наданих послуг позивачу відповідних послуг адвокатом ПП "ВТК "Лукас" надано наступні копії наступних документів: договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2019, додаткової угоди від 01.03.2021, акту приймання-передавання наданих послуг від 02.03.2021, детального опису вчинених дій (наданих послуг) від 02.03.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ПП "ВТК "Лукас" нараховано штрафні санкції на загальну суму 781,02 грн., а визначена позивачем сума витрат на правничу допомогу складає 6000 грн.

Таким чином, заявлена позивачем вартість правничої допомоги по цій справі у розмірі 6000 грн. не є співмірною зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Зважаючи на співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи (справа незначної складності) та виконаними адвокатом роботами, часом, необхідним та витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (ідентифікаційний код 23808087, вул. Івана Приходька, 69, м. Кременчук, Полтавська область, 39621) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658, вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №00001445406 від 20 листопада 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич