Ухвала суду № 96898187, 14.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7826/21

УХВАЛА

14 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Будстрой ЛТД» про забезпечення позову до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, наказів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 147 від 22.04.21 в частині демонтажу Тимчасових пересувних споруд за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25; визнати протиправними та скасувати накази Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №№ 01-08/127, 01-08/128, 01-08/129 від 09.04.21 про анулювання паспортів прив`язки тимчасових пересувних споруд за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25.

Разом із адміністративним позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 147 від 22.04.21 в частині знесення Тимчасових пересувних споруд за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25; заборонити проводити демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м Одеса, вул. Дерибасівська, 25.

В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для звернення ТОВ «Інвест будстрой ЛТД» до суду з адміністративним позовом стало очевидне грубе порушення відповідачами вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та грубе порушення права орендаря на користування тимчасовими пересувними спорудами.

Так, на підставі договору на підставі договору суборенди, укладеного 10.05.2021 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , та акту приймання-передачі від 10.05.2021, ТОВ «Інвест будстрой ЛТД» є користувачем тимчасових споруд, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 281,34 кв.м.

На вказані тимчасові споруди Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано паспорти прив`язки №01-08/127, №01-08/128, №01-08/129, строк дії яких встановлено до 06.02.2032.

Однак, у разі реалізації оскаржуваного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради та демонтажу орендованих позивачем тимчасових споруд, поновлення прав буде неможливим, що спричинить реальні збитки охоронюваним законом інтересам не тільки позивача, а й правам інших членів територіальної громади м. Одеси, які користуються послугами роздрібної вуличної пересувної торгівлі. У зв`язку із цим, на думку представника позивача, незастосуванням заходів забезпечення позову буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на матеріали справи, 10.05.2021 ТОВ «Інвест будстрой ЛТД» укладено з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір суборенди № 01/03, відповідно до якого «Інвест будстрой ЛТД» отримало в користування тимчасові споруди, розміщені за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 281,34 кв.м. за актом приймання-передачі від 10.05.21.

У свою чергу, на вказані тимчасові споруди Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано паспорти прив`язки №01-08/127, №01-08/128, №01-08/129, строк дії яких встановлено до 06.02.2032.

Однак наказами Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09.04.21 №№ 01-08/127, 01-08/128, 01-08/129 анульовано вищезазначені паспорти прив`язки тимчасових споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із цим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 147 від 22.04.21 «Про демонтаж тимчасових споруд» затверджено перелік тимчасових споруд, що підлягають знесенню (демонтажу), зокрема у Приморському районі м. Одеси підлягають знесенню (демонтажу) тимчасові споруди, розміщені по АДРЕСА_1 через те, що вони розміщені без паспорту прив`язки.

Зазначеним рішенням Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради доручено вжити заходів з демонтажу тимчасових споруд згідно з переліком; у 5-денний термін з дати набрання чинності цим рішенням надати приписи суб`єктам господарювання щодо проведення ними демонтажу тимчасових споруд власними силами за власний рахунок; у разі непроведення своєчасного демонтажу суб`єктами господарювання демонтувати відповідні тимчасові споруди за рахунок міського бюджету з наступним відшкодуванням суб`єктами господарювання видатків на демонтаж, евакуацію та охорону на штрафному майданчику.

Позивач зазначає, що користування цими тимчасовими спорудами не змінює умови та підстави їх розташування, і на підставі п. 8.3 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 № 3961-VI, має право на переоформлення паспортів прив`язки на тимчасові споруди. При цьому позивачу, як користувачу вказаних об`єктів, не надходили жодні вимоги, приписи чи попередження від виконавчих органів Одеської міської ради про те, що використання ТС за цією адресою здійснюється за відсутністю законних підстав.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову, на підставі ст. 151 КАС України, може відповідною ухвалою як зупинити дію оскаржуваного індивідуально чи нормативно-правового акта, так і заборонити вчиняти певні дії.

При цьому, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Отже, забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Законодавець необхідність вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі пов`язує з наявністю таких ризиків: по-перше, істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення у разі невжиття таких заходів, по-друге, істотне ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача у разі невжиття таких заходів, по-третє, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та відповідне порушення прав, свобод або інтересів.

Підставою для забезпечення позову заявник зазначає, що реалізації оскаржуваного рішення ВК ОМР та демонтаж орендованих Товариством тимчасових споруд унеможливить поновлення прав позивача, завдасть реальних збитків та призведе до порушень охоронюваних законом інтересів, в т.ч. мешканців м. Одеси та членів територіальної громади, які користуються послугами роздрібної вуличної пересувної торгівлі.

Вирішуючи порушене заявником питання, суд враховує, що заявлений спосіб забезпечення позову не вирішує питання про правомірність оскаржуваних рішень відповідачів. Разом з тим, такий захід забезпечення позову тимчасово унебезпечує від настання негативних наслідків для позивача до завершення судового провадження щодо перевірки законності підстав для знесення тимчасових споруд на підставі оспорюваних рішень.

Забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Крім того, в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

В той же час, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права.

При цьому метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій / рішень з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

За встановлених судом обставин та беручи до уваги предмет цього спору, ймовірні наслідки задоволення такого позову тощо, суд вбачає допустимим та одночасно необхідним забезпечення даного позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 147 від 22.04.21 в частині знесення Тимчасових пересувних споруд за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25, а також заборони проводити демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м Одеса, вул. Дерибасівська, 25. Суд вважає ґрунтовними та спроможними доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення даного позову може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче буде пов`язано з труднощами.

Такий спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та водночас вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед зберігає існуюче становище до вирішення спору.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків дозволу / заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При цьому, пунктами 2, 4 частини 1 статті 151 КАС України передбачено можливість забезпечення позову шляхом заборони як відповідачу вчиняти певні дії, так і заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

В контексті наведеного суд вважає, що заявлений в цій частині заявником захід забезпечення даного позову співмірним позовним вимогам і за встановлених судом обставин дієвим та ефективним заходом забезпечення, у зв`язку із чим вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з метою запобігання настання негативних наслідків, з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов`язків сторін, підлягає задоволенню із забороною будь-яким особам вчиняти дії з виконання оспорюваних рішення та наказів, що буде сприяти виконанню завдання адміністративного судочинства.

Одночасно звернути увагу, що суд відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Будстрой ЛТД» про забезпечення позову до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, наказів задовольнити.

Зупинити дію рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 147 від 22.04.21 в частині знесення Тимчасових пересувних споруд за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25 до вирішення справи по суті.

Заборонити Одеській міській раді, виконавчому комітету Одеської міської ради, їх виконавчим органам та структурним підрозділам, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам незалежно від форм власності, організаційно-правової форми та підпорядкування, здійснювати демонтаж тимчасових споруд, що розташовані за адресою: м Одеса, вул. Дерибасівська, 25.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.

Суддя І.В. Завальнюк