Ухвала суду № 96898141, 14.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2967/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Березівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 26 лютого 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморського у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 03 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

16 березня 2021 року до суду від позивача за вх.№13021/21 надійшла заява про усунення недоліків з належним чином оформленою позовною заявою (у 2-х примірниках), в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

1. Визнати протиправним та скасувати висновок Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.02.2020 р. у відмові про внесення змін до актового запису про народження № 12 від 18.04.1960 року, складеного виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області, а саме прізвище дитини (позивача), батька та матері змінити з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », по батькові батька дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »;

2. Зобов`язати Приморський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження № 12 від 18.04.1960 року складеного виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області, а саме прізвище дитини, батька та матері змінити з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », по батькові батька дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Ухвалою від 22 березня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№13021/21). Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01 квітня 2021 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача Березівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Розгляд справи №420/2967/21 розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач звернулась до Приморського у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про внесення змін до актового запису про народження №12 від 18.04.1960. Разом із вказаною заявою, позивачем було надано наступний пакет документів: копія витягу с паспорту; копія свідоцтва про народження; копія витягу з ДРАЦСГ про шлюб; копія свідоцтва про смерть.

У відповідь на вказану заяву, позивач отримала висновок про відмову у внесенні виправлень до актового запису (а.с.16-18) у зв`язку з неможливості підтвердити правильність написання по батькові батька заявниці, оскільки відсутні відомості про запис про народження батька заявниці, а в документах батька існують розбіжності, отже, підтвердити правильність написання прізвища та по батькові батька заявниці не є можливим. Заявниці рекомендовано звернутись до суду.

Позивач, реалізуючи своє право на внесенні змін до актового запису, звернувся до суду із даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправною спірний висновок відповідача, яким відмовлено йому у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України вбачається, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, де зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про народження позивача щодо зміни прізвища дитини, батька та матері змінити з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », по батькові батька дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » через відсутність достатніх для цього підстав, а тому позивач оскаржує протиправну, на його думку, відмову органу реєстрації актів цивільного стану, оформлену висновком від 20.02.2020, щодо внесення змін до актового запису про народження №12 від 18.04.1960 року.

Отже спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про народження позивача, який відмінний від існуючого запису цивільного стану.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга статті 49 ЦК України).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі – Правила №96/5).

Відповідно до п. 1.1. розд. І Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У пункті 2.13 Правил №96/5 зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Таким чином, позивач у цій справі, оскаржуючи відмову Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.02.2020 щодо внесення зміни до актового запису про її народження, має намір вирішити питання про внесення змін, а саме прізвища дитини, батька та матері змінити з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », по батькові батька дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » у вже існуючий запис про її народження, отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Позивач звернулась до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. У позовній заяві відсутні доводи щодо неправомірності вказаної відмови відповідача. А вимога позивача зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису.

Тому об`єктом перевірки національними судами у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису та зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, а також з огляду на те, що позивач, подавши цей позов, не просила визнати неправомірними дії відповідача, а мала намір вирішити питання про внесення змін в уже існуючий актовий запис, а відтак спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 у справі №807/45/17, та в постанові від 10.07.2019 рок по справі № 826/1785/17.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що спір у даній справі не є публічно-правовим, відтак провадження у справі слід закрити.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.239 КАС якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд роз`яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена права реалізувати своє право на захист шляхом подання позовної заяви до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Березівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії – закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду до юрисдикції місцевого загального суду за правилами ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Вовченко