Рішення № 96897860, 13.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 р. № 400/4798/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, вул. Пушкінська, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 про:визнання рішення про відмову у призначенні субсидії протиправним; зобов`язання вчинити певні дії; стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4 895,41 грн.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог, поданих в порядку виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непризначенні позивачу субсидії на наступний неопалювальний період 2020 року; зобов`язати відповідача призначити позивачу субсидію на неопалювальний період 2020 року з проведенням відповідного перерахунку; стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 4 895,41 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 247 „Про особливості надання житлових субсидій” та зазначає, що відповідач під час дії карантину прийняв рішення про фактичне припинення субсидії у зв`язку із заборгованістю позивача за спожитий природний газ та після оплати позивачем вказаної заборгованості автоматично не призначив їй субсидію. Позивач посилається на численні звернення до відповідача з питання призначення їй субсидії, на які відповідач відреагував формально. Позивач вказує, що внаслідок припинення виплати субсидії та її автоматичне непризначення позивачу завдані збитки на суму оплачених нею житлово-комунальних послуг власним коштом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що наявність заборгованості позивача за природний газ унеможливило автоматичне призначення позивачу субсидії на неопалювальний період 2020 року. Відповідач зазначає, що позивач відмовилася подавати нову заяву про призначення субсидії та декларацію, тому субсидія на неопалювальний сезон 2020 року не була призначена.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач, отримавши інформацію про погашення позивачем заборгованості за природний газ, повинен був призначити позивачу субсидію автоматично, без додаткового звернення з декларацією та заявою.

Відповідач подав заперечення, в яких повідомляє про неодноразове надання позивачу роз`яснень на її звернення з питання призначення субсидії та відмову позивача від призначення субсидії, оскільки таке призначення мало відбутися у безготівковій формі.

Після відкриття провадження у справі представник позивача подавав до суду клопотання про приєднання до справи письмових доказів (листування позивача з органами державної влади та органами місцевого самоврядування; документи про стан здоров`я позивача; квитанції про оплату житлово-комунальних послуг; письмово оформлені міркування позивача з питання відносин з відповідачем тощо - а. с. 60-82, 84-103, 112-114).

Відповідно до частин другої та четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У клопотаннямх не обґрунтовано та не підтверджено неможливість подання вказаних доказів разом із позовною заявою.

Згідно з частиною дев`ятою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Подані клопотання не містять доказів направлення доказів відповідачу або зазначення про їх наявність у відповідача; обсяг доказів не є надмірним; вони не є публічно доступними.

У зв`язку з невиконанням вищевказаних вимог щодо порядку подання доказів, суд не надавав їм оцінку під час розгляду справи.

Оскільки від учасників справи не надходило заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач житлової субсидії з 2012 року, що визнається сторонами.

За заявою позивача від 10.05.2019 (а. с. 118) їй була призначена житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг на період з травня 2019 року по квітень 2020 року, що підтверджується копією рішення відповідача від 31.05.2019 про призначення субсидії (а. с. 121).

Збираючи інформацію для цілей призначення позивачу субсидії на неопалювальний період 2020 року (з травня 2020 року), відповідач отримав інформацію про наявність у позивача заборгованості за природний газ в сумі 1 581,98 грн.

Обставина утворення заборгованості у відповідній сумі станом на 01.05.2020 та надходження цих відомостей до відповідача сторонами визнається.

Листом від 25.05.2020 № 1553/03/03.1-15 відповідач повідомив позивачу, що у зв`язку з наявністю заборгованості за природний газ призначити субсидію на наступний період є неможливим. Відповідач зазначив у цьому листі, що субсидію може бути призначено лише після надання документів про сплату заборгованості або копії договору про реструктуризацію заборгованості. Відповідач повідомив позивачу, що якщо вона не надасть такі документи відповідачу до 01.07.2020, їй буде відмовлено в призначенні субсидії з 01.05.2020.

03.06.2020 відповідач прийняв рішення про непризначення позивачу субсидії з травня 2020 року у зв`язку з наявністю заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги (а. с. 123).

Позивач надала відповідачу документ про оплату боргу за природний газ 09.06.2020. Зазначену обставину суд установив з пояснень відповідача, наданих у відзиві на позовну заяву.

Позивач не подавала відповідачу нової заяви про призначення субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, що сторонами визнається.

Після отримання доказів оплати заборгованості за природний газ відповідач не призначив позивачу субсидію на неопалювальний період 2020 року (з травня 2020 року), що також визнається сторонами.

Згідно з частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Суд не має сумнівів у достовірності обставин, що визнаються сторонами, та добровільності їх визнання. Відтак ці обставини не підлягають доказуванню.

02.10.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі (а. с. 132) та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а. с. 133 – 134), на підставі яких рішенням від 17.11.2020 відповідач призначив позивачу субсидію у безготівковій формі на період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року (а. с. 134 – зворот).

Спір між сторонами виник у зв`язку з непризначенням відповідачем позивачу субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на період з травня 2020 року по вересень 2020 року.

Матеріали справи свідчать, що підставою непризначення позивачу субсидії на неопалювальний період з травня 2020 року є неподання позивачем відповідачу нової заяви про її призначення та декларації про доходи та витрати після надання доказів оплати заборгованості за житлово-комунальні послуги. Інших підстав такого непризначення відповідачем суду не повідомлено та доказами не підтверджено.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій передбачений Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 „Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” (далі – Положення № 848).

Відповідно до пункту 78 Положення № 848 (тут і далі посилання на норми Положення № 848 в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, крім домогосподарств:

у складі яких є особи, зазначені у підпункті 3 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, зазначених в абзацах шостому та сьомому підпункту 3 пункту 14 цього Положення), тобто особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування);

у складі яких є внутрішньо переміщені особи;

у складі яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб;

які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

які орендують житлове приміщення для проживання і звертаються за житловою субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.

За нормами пункту 79 Положення № 848 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктами 50-59 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення, непризначення, відмову в призначенні житлової субсидії або подання документів на розгляд комісії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктами 61-63 цього Положення.

Пункт 50 Положення № 848 передбачає збирання органами соцзахисту інформації про суму простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув, а також сума простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати внеску за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами.

За приписами пункту 80 Положення № 848, домогосподарствам, зазначеним у пункті 78 цього Положення, призначення житлової субсидії на наступний строк здійснюється після подання нових заяви та декларації.

Тобто обов`язкове подання нових заяви та декларації одержувачем субсидії після оплати ним заборгованості за житлово-комунальні послуги передбачені лише для осіб, визначених у пункті 78 Положення № 848.

Відповідач у відзиві посилається на пункти 78, 80 Положення № 848.

Суд узяв до уваги, що відповідач не подав жодного доказу на підтвердження того, що позивач належить до перелічених у пункті 78 Положення № 848 осіб, у зв`язку з чим визнає необгрунтованим посилання відповідача на пункту 78, 80 Положення № 848.

Відтак, на переконання суду, відповідач безпідставно посилається на неподання позивачем нових заяви та декларації як на підставу непризначення їй субсидії з травня 2020 року.

За нормами підпункту 5 пункту 14 Положення № 848 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також заборгованості, що виникла у зв`язку з тим, що управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ “Ощадбанк” (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі).

За пунктом 81 Положення № 848, у разі отримання інформації про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, що відповідає вимогам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення, житлова субсидія на наступний сезон не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує громадянина з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис, або відповідна інформація зазначається у платіжному документі.

Пункт 82 Положення № 848 визначає, що якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний сезон громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого сезону.

Суд установив, що докази оплати боргу за природний газ позивач надала відповідачу 09.06.2020, тобто в межах установленого двомісячного строку.

На підставі вищенаведеного суд дійшов переконання, що за умови оплати позивачем заборгованості за природний газ (утворення якої було підставою для непризначення позивачу субсидії з 01.05.2020 в автоматичному режимі) та надання відповідачу доказів такої оплати у межах установленого пунктом 82 строку, відповідач протиправно не призначив позивачу субсидію на період з травня 2020 року по вересень 2020 року.

За приписами пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки єдиною підставою для непризначення позивачу субсидії з 01.05.2020 (після подання нею доказів оплати заборгованості за природний газ) було неподання нею нових заяви та декларації, вимогу про подання яких суд визнав необгрунтованою, наявні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу житлову субсидію на неопалювальний період з травня 2020 року.

Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача призначити позивачу субсидію на неопалювальний період 2020 року належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків у сумі 4 895,41 грн суд виходить з такого.

Вимога про стягнення визначеної суми у цьому випадку не є належним та ефективним способом захисту, оскільки субсидія на спірний період позивачу не призначалась, відтак неможливо визначити, яку саме суму такої субсидії позивач недоотримала.

Позивач обчислила суму збитків, які, на її думку, їй завдані, виходячи із сплачених нею коштів за житлово-комунальні послуги.

Суд ввважає безпідставним такий розрахунок, оскільки житлові субсидії призначаються у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, а розрахунок позивача цього не враховує, оскільки позивач підсумувала всі здійснені нею витрати.

На підставі цього у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків у сумі 4 895,41 грн. належить відмовити.

У цій частині суд вважає за необхідне застосувати інший спосіб захисту порушеного права.

Зокрема, відповідача належить зобов`язати не лише призначити, але й виплатити позивачу житлову субсидію.

Шляхом зобов`язання відповідача виплатити субсидію суд відновлює право позивача, порушення якого вона пов`язує з оплатою житлово-комунальних послуг за спірний період власним коштом.

Визначаючи період, за який субсидію належить нарахувати та виплатити, суд бере до уваги, що позивачу призначена субсидія з жовтня 2020 року.

Отже, суд, на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу житлову субсидію за період з травня 2020 року по вересень 2020 року.

На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити частково.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради (вул. Пушкінська, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 03190811) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 03190811), яка полягає у непризначенні та невиплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) житлової субсидії на період з травня 2020 року по вересень 2020 року включно.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 03190811) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) житлову субсидію за період з травня 2020 року по вересень 2020 року включно.

4. У задоволенні позовної вимоги про стягнення 4 895,41 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна