
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№444/2408/20
У Х В А Л А
з питань встановлення судового контролю
14 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2678 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення індексації,-
встановив:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №444/2408/20 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2678 щодо неналежного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.11.2011 року по 28.02.2018 року, з врахуванням січня 2008 року як базового; зобов`язано Військову частину А2678 (79025, м. Львів, вул. Левандівська,5; ЄДРПОУ 08477090) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 29.11.2011 року по 28.02.2018 року, з врахуванням січня 2008 року як базового місяця, з врахуванням виплачених сум; зобов`язано Військову частину А2678 (79025, м. Львів, вул. Левандівська,5; ЄДРПОУ 08477090) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 03.06.2020, з врахуванням березня 2018 року як базового місяця, з врахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
11.05.2021 до суду надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить :
Зобов`язати Військову частину А2678 подати звіт (з детальними розрахунками) про виконання судового рішення від 07.04.2021 в справі №444/2408/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2678 про визнання протиправної бездіяльності в частині невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2011 по 03.06.2020.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цього клопотання і вирішення його по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі, що є правом суду, а не його обов`язком.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Враховуючи наведене, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення, та саме в його резолютивній частині повинен бути визначений обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні рішення судом судовий контроль не встановлювався. Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконано шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до відповідного відділу Державної виконавчої служби, або приватного виконавця згідно Закону України “Про виконавче провадження”.
Таким чином, суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідним клопотанням позивача вже після постановлення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись ст. 241, 248, 382 КАС України,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №444/2408/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2678 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення індексації - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Гулкевич І.З.
Судове рішення № 96897793, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 444/2408/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: