Рішення № 96897139, 14.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Справа № 280/2124/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виправлення помилок у даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.;

зобов`язати відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення запису про наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.02.2019 контролюючим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4252-49, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 18276,72 грн. Позивач зазначає, що вимога №Ф-4252-49 від 14.02.2019 була скасована за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 по справі №280/3128/19. Разом з тим, позивач зазначає, що не зважаючи на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) скасована за рішенням суду, сума недоїмки продовжує обліковуватись в особовій картці платника податків. Позивач вважає, що оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено протиправність нарахування позивачу єдиного внеску, то наявні підстави для списання грошового зобов`язання з єдиного внеску на суму 18276,72 грн. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач з 05.04.2013 по 20.01.2017 перебував на обліку, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, а відповідно являвся платником внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до Закону №2464. Відповідач зазначає, що Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) внесено зміни до Закону №2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями. Вказує, що з 01.01.2017 року, у зв`язку зі змінами внесеними до Закону України «Про збір та облік і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у фізичних осіб-підприємців які перебувають на загальній системі оподаткування, у тому числі і позивача, виник обов`язок визначати базу нарахування та сплачувати єдиний внесок. Відповідач вказує на те, що позивачем починаючи з 01.01.2017 обов`язок зі сплати єдиного внеску не виконував, що спричинило виникнення недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка обліковуються в інтегрованій картці. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

На підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №75 від 05.09.2012 отримав право на зайняття адвокатською діяльністю, що також підтверджується свідоцтвом №4505 від 05.09.2012.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника від 05.04.2013 №1308300700024, адвокат ОСОБА_1 взятий на облік в органах державної податкової служби з 05.04.2013 за №616.

14 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4252-49, відповідно до якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, що становить 18276,72 грн. відповідно до статті 25 Закону Країни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яку позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 №280/3128/19 визнано протиправною та скасовано винесену Головним управлінням ДФС у Запорізькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 №Ф-4252-49 на суму 18276,72 грн.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, на момент виникнення спірних правовідносин сума в розмірі 18276,72 грн. продовжує обліковуватись за позивачем, як недоїмка, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", згідно з частинами 2 та 3 статті 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує обставини встановлені Запорізьким окружним адміністративним судом у рішенні від 07.08.2019 по справі №280/3128/19, зокрема такий висновок:

«…Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, з 20.01.2017 право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що з 20.01.2017 позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення…».

Отже, ухвалюючи рішення від 07.08.2019 суд фактично встановив відсутність у позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску, як самозайнятої особи, за спірний період.

Тобто, рішенням суду, що набрало законної сили, фактично встановлено протиправність нарахування позивачу єдиного внеску на суму 18276,72 грн., що і призвело до скасування вимоги, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок №422), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно пункту 2 підрозділу 1 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

Відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Аналіз наведених положень Порядку №422 свідчить, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права товариства є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

При цьому, суд зазначає, що фактично вимога про сплату боргу (недоїмки) формується контролюючим органом на підставі даних ІКП, а не навпаки, а тому наявність в ІКП інформації про наявність у позивача недоїмки на суму 18276,72 грн. безумовно порушує права позивача, оскільки наявність такої інформації може стати підставою для повторного формування вимоги.

За таких обставин, оскільки під час розгляду даної адміністративної справи, з урахуванням висновків суду по справі №280/3128/19, підтверджено неправомірність нарахування позивачу суми єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн., то суд вважає за необхідне зобов`язати контролюючий орган здійснити коригування в інтегрованій картці платника по єдиному внеску ОСОБА_1 шляхом виключення грошового зобов`язання (недоїмки) з єдиного внеску на суму 18276,72 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не виправлення помилок у даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення запису про наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова