Рішення № 96896489, 12.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 р. Справа№200/3901/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 23.09.2020 року, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 23.09.2020 року із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 23.09.2018 року – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що проходив військову службу у Великоновосілківському районному військовому комісаріаті з 27.03.2015 року по 23.09.2020 року.

Зазначає, що відповідачем невірно нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, про що 10.02.2021 року ним до відповідача надіслано відповідне звернення.

Листом від 10.03.2021 року відповідач відмовив позивачеві у нарахуванні індексації з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, роз`яснивши, що при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення діяв у межах чинного законодавства, нараховуючи таку індексацію з березня 2018 року.

З зазначених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12 травня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідачем надано письмовий відзив від 27.04.2021 року № 06/240 (а.с. 43-44). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що військові комісаріати відповідно до статті 12 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зазначає, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Наголошує, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є березень 2015 року, оскільки вказаний місяць є місяцем прийняття позивача на службу, тому вимоги щодо застосування базового місяця січень 2008 року є безпідставним.

З 01.03.2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою було затверджено нові схеми окладів військовослужбовців. За період з грудня 2018 року по 31 жовтня 2020 року позивачу нараховано та сплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 3867,41 гривень, що підтверджується довідкою № 09/02/134 від 20.04.2021 року.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 17-18). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач проходив військову службу у Великоновосілківському районному військовому комісаріаті з 27.03.2015 року по 23.09.2020 року, що підтверджується наказом військового комісара вказаного військомату від 27.03.2015 № 41 (а.с. 32).

Наказом військового комісара Великоновосілківського районного військового комісаріата від 23.09.2020 № 129 звільнено з військової служби у запас (а.с. 33).

Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 23.11.2015 року (а.с. 21).

Листом від 10.03.2021 року № 09/02/265 (а.с. 22-26) відповідач на звернення ОСОБА_1 від 10.02.2021 року повідомив позивача, що військові комісаріати відповідно до статті 12 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Зазначив, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є березень 2015 року, оскільки вказаний місяць є місяцем прийняття позивача на службу, тому застосування базового місяця - січень 2008 року є безпідставним.

Крім того, відповідач зазначив, що з 01.03.2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою було затверджено нові схеми окладів військовослужбовців. За період з грудня 2018 року по 31 жовтня 2020 року позивачу нараховано та сплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 3867,41 гривень, що підтверджується довідкою № 09/02/134 від 20.04.2021 року (а.с. 45-46).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 23.09.2020 року та незастосуванням місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 23.09.2018 року – березень 2018 року, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.

За спірний період нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися двічі: в січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 та в березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.

Довідкою відповідача від 20.04.2021 року № 09/02/134 підтверджується, що відповідачем не була нарахована та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (а.с. 45), відтак має місце протиправна бездіяльність, так як проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Однак, з 01 грудня 2018 року по 23 вересня 2020 року позивачу все ж-таки нараховано та сплачено 3867,41 гривень індексації грошового забезпечення.

З зазначених причин, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 23.09.2020 року підлягають частковому задоволенню, а саме з 01.12.2015 року, тобто з дати яку просить позивач, але по 30.11.2018 року, а не по дату звільнення - 23.09.2020 року.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача про відсутність можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України через брак коштів, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

На час прийняття позивача на військову службу (27.03.2015 року) діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

У подальшому пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, згідно з якою внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Разом з тим, стосовно застосування базового місяця - січня 2008 року до даного періоду, то суд враховує висновки Верховного Суду до даних правовідносин, які викладені у постанові від 15.10.2020 року у справі 240/11882/19.

Верховний Суд наголосив, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача діючим законодавством покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.

Крім того Верховний Суд зазначив, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Подібна правова позиція раніше була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 року у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 року у справі № 803/1565/17.

Тобто, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації та які суми індексації будуть нараховані в дійсний час є компетенцією відповідача а вимоги позивача щодо застосування місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року включно є передчасними.

З 01 грудня 2018 року по 23 вересня 2020 року позивачу було нараховано та сплачено 3867,41 гривень індексації грошового забезпечення, як зазначено вище.

За таких обставин, у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону №1282-XII, покладаються на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця відсутні.

Отже, беручи до уваги висновки Верховного Суду у справі 240/11882/19, враховуючи, що позивачеві у спірний період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року, індексація не була нарахована та виплачена, то підстави для зобов`язання відповідача застосувати базовий місяць відсутні, оскільки в даній частині права позивача ще не порушені.

Щодо розрахунку проведеного позивачем самостійно в сумі 218082,44 гривень, то суд його відхиляє з огляду на те, що визначення суми індексації на підставі розрахунку самого позивача є необґрунтованою, оскільки такий розрахунок не є належним та допустимим доказом визначення суми індексації необхідної для перерахунку.

При цьому, як зазначено вище, нарахування суми індексації за певний період, на переконання суду, належить до дискреційних повноважень відповідача як зазначено у висновку Верховного Суду.

Також суд наголошує, що позивач в прохальній частині не зазначає про суму невиплаченої індексації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року, оскільки з грудня 2018 року та по день звільнення позивачу нарахована та сплачена сума індексації грошового забезпечення, суму якої позивач не оспорює.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: 87548, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 67, код ЄДРПОУ 08301764) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2018 року.

Зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2018 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 травня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова