
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2021 року Справа № 160/565/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Марафон» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Марафон» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:
-визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA 110130/2020/000143/1 від 26.11.2020;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2020/00420 від 26.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, витребовує у позивача додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. Враховуючи дані обставини, позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача 18.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2.ст.58 МК України, п.6ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, та картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Від позивача 22.02.2021 до суду засобами електронного зв`язку надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що діючим законодавством не передбачено обов`язок декларанта щодо надання до митного органу на підтвердження митної вартості товару пакувального листа.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що до відзиву відповідачем було надано витяг з електронної бази, який містить дані декларації від 16.09.2020 №UA100020/2020/041791, яка була визначена митним органом для визначення митної вартості товару за резервним методом. Проте, позивач вказує, що товар, який був задекларований позивачем та товар, оформлений митною декларацією від 16.09.2020 є зовсім різними товарами, які мають різне призначення, а тому декларація від 16.09.2020 не могла бути використана митним органом для визначення митної вартості спірної партії товару за резервним методом.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.08.2015 між компанією-нерезидентом Jindal Poly Films Ltd. (продавець) та ТОВ «ТД «Марафон» (покупець) було укладено контракт №15/268, згідно розділу першого якого, продавець продає, а покупець купує БОПП та БОПЕТ плівку (далі - товар) країни походження - Індія, партіями, постачання яких узгоджується та підписується у специфікаціях, що є невід`ємними частинами контракту.
Згідно з п. 4.2 контракту, ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, оформлення та пересилки вантажних документів, оформлення телекс-релізу, а також доставки товару в порт призначення та морського страхування, що покриває 110% інвойсної вартості товару.
Пунктом 4.4 контракту визначено порядок оплати, а саме:
- попередня оплата в розмірі 20 % від попередньої вартості партії товару - протягом 10 банківських днів з дня підписання відповідної специфікації;
- балансовий платіж в розмірі різниці між фактичною інвойсною вартістю партії товару та сумою сплаченої попередньої оплати за цю партію - протягом 10 банківських днів після отримання від продавця копій всіх вантажних документів, відповідно до п. 5.5 контракту.
На виконання контракту, специфікацією №31 від 15.10.2020 сторони погодили поставку товару плівки у загальній кількості 22500 кг., а саме: ВОРЕТ J-221 у кількості 9500 кг. та ВОРЕТ J-200 у кількості 13000 кг. Загальна вартість товару, згідно специфікації №31 від 15.10.2020, становить 32075 дол.США.
Пунктом 2.1 контракту №15/268 від 26.08.2015 передбачено, що кількість товару за марками та розмірами в кожній партії фіксується сторонами в специфікаціях. Допускається відхилення фактичної кількості товару від кількості, зафіксованої в специфікації, в межах +/- 10%.
За фактом відвантаження та зваження товару, враховуючи його специфіку, Продавець відвантажив на адресу Покупця визначений специфікацію №31 від 15.10.2020 товар у загальній кількості не 22 500, як то визначено вказаною специфікацією, а 22 833,23 кг, що не суперечить положенням п. 2.1 контракту №15/268 від 26.08.2015.
Відповідно, Продавцем на адресу Покупця було виставлено комерційний інвойс №2133255 від 27.10.2020 за фактично відвантажений товар, виходячи з його фактичної кількості - 22 833,23 кг, на суму 32 492,83 дол. США.
Вказана вартість товару, враховуючи умови п. 4.4 контракту була оплачена ТОВ «ТД «Марафон», згідно повідомлень міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT:
- 16.10.2020 у сумі 6 415 дол. США виходячи з вартості товару, що визначена специфікацією № 31 від 15.10.2020, та що становить 20% попередньої оплати (20 % від суми специфікації 32 075 дол. США);
- 10.11.2020 у сумі 26 077,63 дол. США виходячи з суми інвойсу враховуючи фактичну кількість товару по факту його відвантаження, яка визначається як різниця сум: 32 492,63 дол. США (вартість згідно інвойсу) - 6 415 дол. США (сума попередньої оплати у розмірі 20% за специфікацією № 31 від 15.10.2020).
Товар, визначений специфікацією № 31 від 15.10.2020 до контракту № 15/268 від 26.08.2020 застраховано компанією NATIONAL INSURANCE COMPANY LTD., що підтверджено страховим полісом № 340100/2133255 від 27.10.2020 та транспортовано до порту Одесса, що підтверджено коносаментом № ООLU2651012960 від 01.11.2020 та СМR від 24.11.2020 №0986.
ТОВ «ТД «Марафон» 26.11.2020 сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Дніпровської митниці ДПС митну декларацію щодо оформлення зазначеного вище товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера UA110130/2020/034478.
ТОВ «ТД «Марафон» у митній декларації № UA110130/2020/034478 від 26.11.2020 заявлено митну вартість товару у розмірі 32492,63 дол. США (гр. 22 декларації).
На підтвердження вказаної вартості товару, ТОВ «ТД «Марафон» були надані наступні документи:
- сертифікат від 27.10.2020;
- комерційний інвойс №2133255 від 27.10.2020;
- коносамент №ООLU2651012960 від 01.11.2020;
- СМR №0986 від 24.11.2020;
- сертифікат походження №4959/2020-2 від 07.11.2020;
- платіжні доручення SWIFT від 03.09.2020 та від 02.10.2020;
- прайс-лист від 01.10.2020;
- висновок експерта №ГО-2606 від 23.11.2020;
- калькуляцію від 01.10.2020;
- комерційну пропозицію від 01.10.2020;
- страховий поліс №340100/2133255 від 27.10.2020;
- специфікацію №31 від 15.10.2020;
- контракт №15/268 від 26.08.2015 з додатками;
- експортну митну декларацію країни походження.
Митним органом 26.11.2020 сформовано та направлено на адресу підприємства повідомлення, у якому митний орган зазначив, що у зв`язку із спрацюванням АСАУР форми контролю 105-2, 106-2, на виконання ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, декларанту необхідно надати документи, що підтверджують митну вартість товару відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України.
Посилаючись на норми ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, митним органом було витребувано у декларанта наступні документи:
- за наявності - інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Позивач 26.11.2020 повідомив митний орган про те, що усі документи на підтвердження митної вартості товару, що зазначена ним у митній декларації, у тому числі ті, що були витребувані митним органом згідно вказаного вище повідомлення, були надані при первинному поданні даної декларації до митного оформлення.
Проте, 26.10.2020 Дніпровською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про відмову в оформленні митної декларації ТОВ «ТД «Марафон» №UА110130/2020/034478 від 26.11.2020, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2020/00420, після чого митним органом було прийнято рішення №UA110130/2020/000143/1 про коригування митної вартості.
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною 5 статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною 3 статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 2 даної статті передбачено, що електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно з частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 Митного кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 зазначеної статті є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі- продажу);
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обгрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 Кодексу) заборонено.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.08.2019 у справі №804/9003/13-а, від 12.12.2019 у справі №804/2957/17, від 13.08.2020 у справах №815/3451 /16 та №815/1935/16.
Не зважаючи на підтвердження ТОВ «ТД «Марафон» числового значення задекларованої митної вартості товару, в порушення норм ч. З ст. 53 Митного кодексу України, митним органом 26.11.2020 було сформовано та направлено на адресу підприємства повідомлення, у якому митний орган зазначив, що у зв`язку із спрацюванням АСАУР форми контролю 105-2, 106-2, на виконання ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, декларанту необхідно надати документи, що підтверджують митну вартість товару відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України.
Однак, суд зазначає, що така підстава для витребування у декларанта додаткових документів як спрацювання АСАУР нормами частини 3 вказаної статті не передбачена.
Що стосується підстав для витребування у ТОВ «ТД «Марафон» додаткових документів, суд зазначає наступне.
Щодо висновків відповідача, що поставка товару здійснюється відповідно до умов контракту № 15/268 від 26.08.2015. згідно якого SWIFT-кодом банківського акаунту продавця є код: DEUTINBB в той час, як в наданих до митного контролю платіжних документах від 16.10.2020 та від 10.11.2020 SWIFT -кодом отримувача є IRVTUS3N в той час. як SWIFT -код відправника відповідає зазначеному у контракті, суд зазначає.
Митний орган послався на наявність у нього сумнівів щодо відповідності заявлених даних щодо характеру угоди та здійснення платежу за товар без наявності посередників, адже за наявності реквізитів отримувача платежу відмінних від тих, що зазначені у договорі свідчить про наявність посередників та комісійних або інших платежів третім особам, що є складовими митної вартості, що не включені до загальної суми, що задекларована.
Стосовно вказаного зауваження суд зазначає, що сума оплати повністю до центу співпадає з сумою вартості товару, що визначена контрактом №15/268 від 26.08.2015, специфікацією №31 від 15.10.2020 та інвойсом №2133255 від 27.10.2020. Також, повідомлення міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT сформовано працівником банку, який заповнював його згідно тих самих документів, які були надані декларантом митному органу.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, наявність у митного органу певних сумнівів не є підставою для витребування у декларанта додаткових документів у розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо висновків відповідача про те, що згідно положень контракту щодо умов оплати товару, Покупцем має бути здійснена передплата у розмірі 20% від суми специфікації та 80% від суми інвойсу. Загальна сума за специфікацією до контракту складає 32 195 дол. США, відповідно, розмір 20% від зазначеної суми складає 6 439 дол. США. Згідно наданого до митного контролю платіжного документа від 16.10.2020 №б/н, сума оплати складає 6 415 дол. США., що не відповідає умовам договору. Загальна сума за інвойсом від 27.10.2020 № 2133255 складає 32 492,63, відповідно розмір 80% від зазначеної суми складає 25 994,10. Сума оплати за платіжним документом від 10.11.2020 №б/н складає 26 077,63 дол. США. При цьому, п. 4.1 контракту передбачено, що сума оплати фіксується в специфікації та не підлягає зміні впродовж постачання партії товару.
Стосовно таких висновків відповідача, суд зазначає, що вартість товару згідно специфікації № 31 від 15.10.2020 становить не 32 195 дол. США, а 32 075 дол. США, 20% від якої складає 6 415 дол. США, які були сплачені декларантом згідно повідомлення від 16.10.2020. Що стосується визначення суми оплати залишку вартості товару за інвойсом №2133255 від 27.10.2020 з урахуванням кількості товару по факту відвантаження, то, як було зазначено раніше, 10.11.2020 ТОВ «ТД «Марафон» на адресу Продавця було здійснено оплату у сумі 26 077,63 дол. США виходячи з суми інвойсу враховуючи фактичну кількість товару по факту його відвантаження, яка визначається як різниця сум: 32 492,63 дол. США (вартість згідно інвойсу) - 6415 дол. США (сума попередньої оплати до відвантаження у розмірі 20% за специфікацією № 31 від 15.10.2020). що відповідає умовам пунктів 2.1 та 4.4 контракту №15/268 від 26.08.2015. Отже, розбіжності у сумі оплати, визначеною у інвойсі № 2133255 від 27.10.2020 вартістю та умовами контракту № 15/268 від 26.08.2015 відсутні.
Щодо висновків відповідача про те, що згідно п. 5.5 контракту є перелік документів, що має бути наданий Продавцем Покупцю. Серед інших зазначено пакувальний лист, який не надано до митного оформлення, хоча містить суттєві дані щодо товару, такі як, вага та характер упаковки.
Стосовно вказаного зауваження суд звертає увагу, що нормами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України такий документ для підтвердження числового значення митної вартості, як пакувальний лист не передбачений. Отже, законодавством України не передбачено обов`язок декларанта щодо надання до митного органу на підтвердження митної вартості товару пакувального листа.
Враховуючи викладене, митна вартість товару повністю підтверджена наданими декларантом документами.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначений у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що жодного зауваження щодо проведеного ТОВ «ТД «Марафон» розрахунку митної вартсоті оскаржуване рішення від 26.11.2020 не містить. Також, митним органом у вказаному рішенні не зазначено, які саме документи не були надані декларантом, які саме числові складові мали бути підтверджені такими документами, а також, яких відомостей, що підтверджують саме числову складову заявленої декларантом митної вартості, не вистачає у наданих ТОВ «ТД «Марафон» документах.
З огляду на викладене, суди доходить висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2270,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 245, 250, 257 – 262, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000143/1 від 26.11.2020.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2020/00420 від 26.11.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська
Судове рішення № 96896160, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/565/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: