Рішення № 96896065, 30.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року Справа № 160/4320/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в частині застосування обмеження максимального розміру пенсії розміром десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в частині проведення перерахунку і виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року, за період з 01.02.2021 р. по 14.02.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше проведених виплат, пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року, з 01.02.2021 року та без обмеження максимального розміру десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що з серпня 2010 року отримує пенсію по втраті годувальника, призначену на підставі Закону України “Про прокуратуру”. Позивачем отримано довідку Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року. У лютому 2021 року позивач звернулася до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії та додала відповідну довідку. Однак, відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу.

Позивач вважає протиправними дії відповідача, які виразились у обмеженні встановленої позивачу згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року пенсії по втраті годувальника в розмірі 37632 грн. розміром десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. №1697-УІІ та Закону України від 15.12.2020 р. №1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, а також призначення нарахування і виплати пенсії по втраті годувальника за перерахунком, проведеним згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року, не з 01.02.2021 року, а з 15.02.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

19 квітня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по втраті годувальника, як член сім`ї прокурора, що перебувала на його утриманні на момент смерті, на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру". Позивач звернулась до Головного управління із заявою від 15.02.2021 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру", надавши Довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 15.02.2021 №21-21 вих.-21, видану Дніпропетровською обласною прокуратурою.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-УІІІ “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, яким, зокрема, ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789 викладено у такій редакції: “Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Таким чином, після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-УІІ "Про прокуратуру" (надалі- Закон №1697), відповідно до пп. 1 п. З розділу XII “Прикінцеві положення” якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. З, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. З ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

Згідно ч.15 ст.86 Закону №1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 13 грудня 2019 року підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

При цьому ч. 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 в редакції, що застосовується з 13 грудня 2019 року, визначає лише умову проведення перерахунку пенсії, а саме: підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Вказана норма не встановлює механізм (порядок) проведення такого перерахунку.

На сьогодні Кабінетом Міністрів України не визначено порядок проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, тому Головне управління позбавлено можливості здійснити такий перерахунок. Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155 (далі - Постанова №1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.

Пунктом 7 Постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Представником відповідача також зазначено, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Позивач звернувся за перерахунком пенсії 02.11.2020 року, отже, у випадку перерахунку пенсії та перевищення її розміру десяти прожиткових мінімумів повинне застосовуватися обмеження, визначене статтею 2 Закону №3668-VІ. Станом на дату звернення за перерахунком пенсії 02.11.2020 року, розмір пенсії позивача перевищує максимальний розмір визначений статтею 2 Закону №3668-VІ.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-УІ, то до регулювання спірних правовідносин слід застосувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Положення Закону № 3668-УІ неконституційними не визнані, є чинними, а тому обов`язкові до виконання. Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру не відповідають чинному законодавству.

16 квітня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію викладену у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з серпня 2010 року отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , як член сім`ї прокурора, що перебувала на його утриманні на момент смерті, на підставі ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Позивачем отримано довідку Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року.

Згідно вказаної довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-21 вих-21 від 15.02.2021 року відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. №1697-УІІ та Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік” №1082-ІХ від 15.12.2020 р. розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено ОСОБА_2 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2021 р. за відповідною посадою старший прокурор відділу (прирівняною) прокурор прокуратури становить:

- посадовий оклад 38400 грн.,

- надбавка за вислугу років (40%) 15360 грн.,

- матеріальні допомоги для оздоровлення та вирішення соціально-побутових-питань 4480 грн. та 4480 грн..,

всього: 62720 грн.

15 лютого 2021 року зазначену довідку Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року разом із заявою про перерахунок пенсії позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через Лівобережний відділ обслуговування громадян (сервісний центр).

Листом відповідача від 16.03.2021 року №78421 повідомлено позивача про те, що остання отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника обчислену відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. №1697-УІІ.

15.02.2021 року надано заяву на перерахунок пенсії та довідку від 15.02.2021 за № 21-21 ВИХ.-21, видану Дніпропетровською обласною прокуратурою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021, яка складає 62720,00 грн.

Відповідно до статті 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082 - IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” передбачено, що з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1769,00 грн.

За таких обставин, розмір пенсійної виплати з 15.02.2021 складає 17690,00 грн.

Доплата по перерахунку за період з 15.02.2021 по 31.03.2021 буде нарахована на найближчий виплатний період.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час призначення позивачу пенсії по втраті годувальника (2010 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно з частиною 16 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім`ї.

Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно із ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-УІ (далі - Закон №3668-УІ) до статті 50-1 Закону №1789-XII вносилися зміни, внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Також Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ від 08 липня 2011 року до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХП щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-УІ від 08 липня 2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Відповідно до пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-УІ обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

14.10.2014 року ухвалено новий Закон України “Про прокуратуру” №1697-УІІ (далі Закон №1697-VII).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-УІІ (в первинній редакції) мала такий текст: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-УП та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону №1697-VII щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-ХІІ (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-УІІІ “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 76-УІІІ), яким, крім іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” №1697-VII (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України “Про прокуратуру”;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. ,

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3 -209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 згідно з яким:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(ІІ)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

“Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вишу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Вказане рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача за отриманням актуальної довідки про заробітну плату та до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року.

Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (постанова від 14.09.2020 року).

Дніпропетровською обласною прокуратурою видано довідку № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 01.01.2021 р.

Відтак у позивача виникли підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021 р., тобто з наступного місяця за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відповідно до ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (в редакції Законів України № 911-УІІІ від 24.12.2015 року та №1774-VIII від 06.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 року № 911-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-УШ "Про внесення змін по деяких законодавчих актів України".

При цьому, згідно з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-УІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, відповідно до п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або знесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами від 32.03.2015 № 213- VII. від 28.12.2014 № 76-УІІІ та від 14.10.2014 № 1697-УІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії по втраті годувальника).

Отже, передбачені вищенаведеними нормами Законів № 1697-УП та №3668-VI обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року, в той же час як пенсія позивачу по втраті годувальника згідно Закону України “Про прокуратуру” вперше призначена ще у 2010 році.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17.

Отже, у цьому випадку до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії.

Таким чином, оскільки позивачу пенсія по втраті годувальника була призначена у 2010 році, до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені частиною п`ятнадцятої ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-УІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 справа №560/2120/20, у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.

Отже, враховуючи викладене, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

З огляду на викладене, рішення відповідача про перерахунок пенсії позивачу в частині застосування максимального розміру пенсії, який згідно ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-УП не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки позивач звернулася до відповідача 15 числа, то, відповідно, перерахунок призначеної пенсії має бути проведений з першого числа відповідного місяця, тобто з 1 лютого 2021 року.

Разом з цим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 “Про умови оплати праці прокурорів” (далі - Постанова №1155), оскільки право позивача на перерахунок пенсії виникло у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, а тому положення Постанови №1155 не застосовуються до спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 02.03.2021 року № 10.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в частині застосування обмеження максимального розміру пенсії розміром десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в частині проведення перерахунку і виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року, за період з 01.02.2021 р. по 14.02.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше проведених виплат, пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, № 21-21 вих-21 від 15.02.2021 року, з 01.02.2021 року та без обмеження максимального розміру десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник