Ухвала суду № 96895649, 13.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

13 травня 2021 р. Справа № 802/4110/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, суддів Дончика Віталія Володимировича, Чернюк Алли Юріївни, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій ДСА України щодо ненарахування та невиплати йому допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою в сумі 227 766 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що станом на момент звільнення позивача з посади судді ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року, яка регулювала порядок виплати вихідної допомоги судді під час виходу у відставку, виключена на підставі Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", і чинна редакція Закон України “Про судоустрій і статус суддів” не містить норми про право на отримання суддею, який вийшов у відставку, вихідної допомоги. Відтак, згідно з діючим законодавством підстави для нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги відсутні.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2018 року залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2020 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 в даній справі.

23.04.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 року №2-р(11)2020 в справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року №1166–VII. Положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, Конституційний Суд України визнав неконституційним виключення ст. 136 із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI.

На думку позивача, вказане є підставою для перегляду постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким його позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року відкрито провадження за виключними обставинами в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відкладено розгляд справи на 03.06.2020.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 03.06.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративній справі №808/1628/18.

Ухвалою суду від 20.04.2021 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.05.2021.

Позивач та представник відповідача у судове засідання 13.05.2021 не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Разом з тим, позивач подав клопотання про розгляд даної справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які не з"явилися, у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року за виключними обставинами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Разом з тим, приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Суд звертає увагу, що наведена норма містить імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.02.2021 в адміністративній справі №808/1628/18, словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення" про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу № 808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше, ніж це передбачено процесуальним законодавством.

На переконання позивача, рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 у справі № 3-311/2018 є підставою для перегляду постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року в даній справі.

Судом з"ясовано, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться і в статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Зі змісту наведених норм можливо дійти висновку, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визначено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19), втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення ( 15.04.2020 року ).

Разом з тим, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року зазначені законодавчі норми були чинними та підлягали застосуванню, оскільки на їх підставі здійснювалось правового регулювання відповідних відносин між сторонами, що зумовили даний адміністративний спір.

Колегія суддів вважає, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.

Таким чином, Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не може змінювати правове регулювання правовідносин, що виникли до його прийняття. При цьому, вказане рішення Конституційного Суду України не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

За наведених обставин, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до спірних правовідносин, що виникли до його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов`язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року за виключними обставинами, оскільки рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не впливає на правильність висновків суду під час ухвалення постанови, про перегляд якої просить заявник.

Крім того, пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відтак, однією із передумов для застосування вказаної норми є те, що рішення суду, про перегляд якого йдеться, на момент його перегляду у зв`язку з виключними обставинами ще не виконано.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18, від 12.11.2020 у справі № 805/550/16-а, від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року в справі № 802/4110/15-а, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся ОСОБА_1 , у задоволенні позову відмовлено, суд зазначає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення ( постанова ) суду, що набрало законної сили та яким ( якою ) у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18, від 12.11.2020 у справі № 805/550/16-а, від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

За наведених мотивів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року в справі № 802/4110/15-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 139, 229, 243, 248, 250, 257-263, 361-369 КА України суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року в адміністративній справі № 802/4110/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року в адміністративній справі № 802/4110/15-а залишити в силі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Суддя Дончик Віталій Володимирович

Суддя Чернюк Алла Юріївна