Ухвала суду № 96894398, 14.05.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/805/21

Провадження № 1-кс/347/262/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2021 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

слідчого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Борисової О.М.,

слідчого Ватаманюка В.В.,

прокурора Іванківа І.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання слідчого Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Ватаманюка В.В., подане в межах кримінального провадження №12021091190000042, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угорники, Коломийського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не працевлаштованого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, не маючого утриманців, не депутата –

В С Т А Н О В И В:

14.05.2021 року слідчий Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції Ватаманюк В.В. звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Косівської окружної прокуратури Іванківим І.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням Косівського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021091190000042 від 28.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, а саме: 05.03.2014 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 296, ст. 69 КК України до покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт; 12.01.2016 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. ст. 185 КК України до покарання у вигляді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт; 18.07.2017 Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 10 (десять) днів.

12.06.2020 звільнений із Коломийської виправної колонії № 41 після відбуття терміну покарання, однак на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення.

28.09.2020 Косівським відділом Коломийської місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 до Косівського районного суду Івано-Франківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 162 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020095190000035 від 04.09.2020 року (кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду).

15.04.2021 Коломийський міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.146, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки один місяць (вирок не вступив в законну силу), на шлях виправлення не став, правильних висновків не зробив, та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

27.04.2021 року, приблизно о 19.00 год, ОСОБА_1 перебував у приміщенні житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , де спільно розпивали алкогольні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 заснув, при цьому залишив свій мобільний телефон марки Nokia 200 на столі житлової кімнати, в якій на той час перебував ОСОБА_1 . При цьому, у останнього виник злочинний умисел, спрямований на викрадення мобільного телефону, який належать ОСОБА_2 .

Скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув та перебував у іншій кімнаті житлового будинку, ОСОБА_1 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив – таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, повторно, викрав зі столу мобільний телефон марки Nokia 200 вартістю 158 гривень, із сім картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 100 грн.

В подальшому ОСОБА_1 , маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, місце злочину покинув, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 258 (п`ятсот двадцять) гривень.

ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Крім того, 28.04.2021 року, приблизно о 02.00 год, ОСОБА_1 , покинувши будинок ОСОБА_2 , рухався в сторону центру м. Косів вулицею Ольги Кобилянської, Косівської міської територіальної громади. Під час цього ОСОБА_1 на узбіччі дороги по вул. Анни Павлик в м. Косів Косівської міської територіальної громади Івано-Франківської області, побачив транспортний засіб марки Nissan Sunny 1988 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_4 , що перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_5 , після чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна із салону вказаного автомобіля.

У подальшому ОСОБА_1 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив – таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, підійшов до транспортного засобу марки Nissan Sunny, 1988 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де за допомогою каменю, який утримував у своїй лівій руці, розбив скло у водійських дверцятах автомобіля, після чого, повторно, таємно викрав зі салону автомобіля авто-магнітолу невстановленої марки, вартістю 415 гривень, яка перебувала у вжитку та була вмонтована у вказаному транспортному засобі.

В подальшому ОСОБА_1 , маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, місце злочину покинув, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 415 (чотириста п`ятнадцять) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше сховище.

Отже, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше сховище, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

28.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколами допитів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , протоколами допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 та протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 .

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , відносяться до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, враховуючи наведені ризики, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі. Обґрунтованим є також ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно вплинути на потерпілих, з якими добре знайомий, також може незаконно вплинути на свідків, що проживають поруч із потерпілими та ОСОБА_1 їх добре знає. Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше тяжке кримінальне правопорушення так, як неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення.

З викладеного вище вбачається, що у кримінальному проваджені неможливо запобігти цим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просить суд його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання обґрунтованим та просив суд застосувати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Підставою для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами клопотання та визнавальними показами самого підозрюваного. ОСОБА_1 , будучи засудженим, хоча вирок ще набрав законної сили, знову вчинив ряд умисних злочинів проти власності, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1 , який, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватись від слідства та суду. Незважаючи на те, що потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні допитані, з урахуванням принципу безпосередності судового провадження, підозрюваний може схиляти потерпілих та свідків до вигідних для нього показань.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо даного клопотання покладається на розсуд суду. Пояснив, що інколи він не з`являвся на виклики суду у зв`язку із карантинними заходами, інколи – у зв`язку із хворобою а інколи – без поважної причини, за що до нього застосовувались заходи примусу.

Судом встановлено, що в Косівському ВП ГУНП України в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021091190000042, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище.

28.04.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України (а.с.34-37).

Згідно протоколу допиту підозрюваного від 28.04.2021 року ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні інкримінованих злочинів.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України підозрюваному вручено 14.05.2021 року о 10 годині 30 хвилин.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що ця особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

В наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та доданих до нього документах доведено наявність причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше сховище.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих матеріалів враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 злочини вчиняє періодично, що свідчить про стійке неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до систематичного вчинення нових злочинів, не працевлаштований, не займається суспільно корисною працею, зареєстрований по АДРЕСА_1 , але фактично проживає в АДРЕСА_2 та згідно характеристики за місцем проживання за останні 3 місяці скарг до сільської ради не поступало, зауважень немає (а.с.24), не виправдовував довіри слідства та суду у інших кримінальних провадження, в межах яких до нього застосовувались заходи примусу за неналежну процесуальну поведінку, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватися від органів досудового слідства та суду, враховуючи тяжкість покарання, що передбачає санкція інкримінованої йому статті, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи недоведеність на цей момент того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, спричинив загибель людини чи раніше йому обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімуму на працездатну особу становить 2270 гривні.

Враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , тяжкість кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в сумі, що відповідає 20 прожитковим мінімумам працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення ним застави покласти на підозрюваного відповідні обов`язки щодо прибуття на виклики до слідчого, прокурора, суду, можливості залишення місця проживання, повідомлення про зміну місця проживання слідчого, прокурора чи суду.

Керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Ватаманюка В.В. про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, взявши його під варту із зали суду.

Строк тримання під вартою рахувати з 14.05.2021 року до 12.07.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 45400 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінально провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 12.07.2021 року включно.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на рахунок з такими реквізитами: Отримувач ТУ ДСА у Івано-Франківській області, Код 26289647, UA158201720355259002000002265 , Банк одержувача ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, Призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові, номер справи, кошти застави, згідно ухвали суду (назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних прокурорів Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя Д.С. Драч