Рішення № 96894262, 14.05.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16593/20

Провадження № 2/344/1649/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказав, що відповідно до кредитного договору б/н від 29.03.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит. Позивач зазначив, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків за кредитним договором станом на 25.08.2020 року утворилася заборгованість у розмірі 105754,66 грн., з яких: 75810,54 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 75810,54 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 29944,12 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Виходячи з наведеного, АТ КБ «Приватбанк» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору.

26.01.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обгрунтовує тим, що позивачем зазначається, внаслідок неналежного виконання ним обов`язків за кредитним договором станом на 25.08.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 105 754, 66 грн., в той час, як згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 кредитний ліміт не перевищував 50 000,00 грн, що унеможливлює використання кредиту у заявленному Позивачем розмірі. Отже, як вбачається з аналізу доданих до позовної заяви доказів заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 50 000,00 грн. При розгляді даної справи просить врахувати правовий висновок, викладений в Постанові ВП ВС від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19, та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення нарахованих відсотків, оскільки з Умовами та Правилами надання послуг він не ознайомлювався. Позовні вимоги визнає в частині стягнення з нього на користь позивача отриманого кредиту в сумі 50 000,00 грн.

11.02.2021 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому вказує на те, що зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послугах та Тарифах і з якими позичальник ознайомлений про що свідчить підпис в Заяві. Відповідач є повнолітньою і дієздатною особою, на час підписання Заяви усвідомлював значення своїх дій. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів, вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором, таким чином користуючись кредитними коштами відповідачу були відомі і зрозумілі умови договору. Враховуючи наведене та підстави обґрунтування відповіді на відзив просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд врахувати поданий відзив на позовну заяву та задовольнити позов частково.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими та такими, що підлягають часткового задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.03.2011 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно якої просив надати йому платіжну картку кредитку «Універсальна».

У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До заяви банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

В позові Банк зазначив, що Відповідач ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.1.52 Договору.

На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору клієнт зобов`язувався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту, з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі; простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору клієнт доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

З довідки виданої АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що ОСОБА_1 було видано кредитні картки, а саме: 12.06.2014 року з терміном дії – 12/17; 29.06.2015 року терміном дії – 06/19; 29.06.2015 року терміном дії – 06/19; 16.03.2018 року з терміном дії – 12/21.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 12.06.2014 року відбувся старт карткового рахунку, 12.06.2014 року встановлено кредитний ліміт на суму 0,00 грн.; 12.06.2014 року відбулася зміна кредитного ліміту, кредитний ліміт зменшено на суму 0,00 грн.; 07.10.2016 року кредитний ліміт збільшено на суму 1 000,00 грн.; 16.03.2018 року кредитний ліміт зменшено на 1 000,00 грн.; 27.06.2018 року збільшено кредитний ліміт на суму 1 500,00 грн.; 03.10.2018 року збільшено кредитний ліміт на суму 50 000,00 грн.; 20.09.2019 року зменшено кредитний ліміт на суму 0,00 грн.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 29.03.2011 року станом на 25.08.2020 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 105 754,66 грн., з яких: 75 810,54 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 75 810,54 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 29 944,12 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 29 березня 2011 року відсутні умови договору про процентну ставку, та її визначеного розміру.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді процентну ставку за користування кредитними коштами, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача процентів, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 12.06.2014 року відбувся старт карткового рахунку, 12.06.2014 року встановлено кредитний ліміт на суму 0,00 грн.; 12.06.2014 року відбулася зміна кредитного ліміту, кредитний ліміт зменшено на суму 0,00 грн.; 07.10.2016 року кредитний ліміт збільшено на суму 1 000,00 грн.; 16.03.2018 року кредитний ліміт зменшено на 1 000,00 грн.; 27.06.2018 року збільшено кредитний ліміт на суму 1 500,00 грн.; 03.10.2018 року збільшено кредитний ліміт на суму 50 000,00 грн.; 20.09.2019 року зменшено кредитний ліміт на суму 0,00 грн.

Станом на 03.10.2018 року при збільшенні ОСОБА_1 кредитного ліміту на суму 50 000,00 грн., у відповідача була відсутня заборгованість за кредитним договором.

Як вбачається з виписки по договору б/н по карті ОСОБА_1 відповідач в період з 03.08.2019 року по 20.09.2019 року ( період користування кредитним лімітом) користувався кредитними коштами на загальну суму 651293,90 грн. та здійснив погашення по кредиту на суму 591098,89 грн. Крім того, 24.10.2019 року відповідачем здійснено оплату погашення кредиту на суму 12000 гривен.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 за період з 03.10.2018 року по 25.08.2020 року складає 60195,01 грн., що підтверджується виписки по договору б/н по карті ОСОБА_1 .

Окрім того, суд зазначає, що прострочене тіло кредиту утворюється за рахунок несплачених відсотків.

Вказане також підтверджується випискою за договором №б/н по карті ОСОБА_1 , де Банк після проведення операцій, пов`язаних з автоматичним списанням відсотків за використання кредитного ліміту, додає розмір вказаних коштів до розміру заборгованості.

Суд зауважує, що тіло кредиту це та сума, на яку оформляється кредитний договір та є розміром основного зобов`язання.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 60195,01 грн., а в решті вимог позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі (60195,01 грн : 105754,66 грн = 0,5691 %; 2102.00 грн х 0,5691 % = 1196 грн. 25 коп.).

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за кредитним договором б/н від 29.03.2011 року у розмірі 60 195 (шістдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1196 гривень 25 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 .

Суддя Татарінова О.А.